Рішення № 84669559, 27.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року Справа № 160/5991/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якій позивач просить стягнути суму податкового боргу в сумі 162 675,03 грн., з платника податку фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що згідно інтегрованої картки платника, за позивачем на час звернення до суду обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 150174,06 грн., з військового збору у сумі 12500,97 грн. Зазначена заборгованість виникла в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, які нараховані контролюючим органом. У зв`язку з несплатою податкового боргу, в порядку статті 87 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов.

Відповідач відзив до суду не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

27.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 05.09.2019 року; 05.09.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.09.2019 року.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні.

На адресу відповідача судом направлено повістки про виклик. Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судових засідань. Відповідач в судові засідання не з`явився.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на те, що позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі, а відповідач не з`явився, враховуючи, що у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вирішив закрити підготовче провадження та розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вирішив, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області 21.03.2018 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт №135731/04-36-13-04/3059320139.

На підставі акту перевірки від 21.03.2018 року №135731/04-36-13-04/3059320139 контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0173261304 від 14.05.2018 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 109164,55 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27291,14 грн.;

- №0173281304 від 14.05.2018 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 170 грн.;

- №0173281304 від 14.05.2018 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір" за податковим зобов`язанням 9097,50 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2274,38 грн.

Відповідно до п.п. 129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України, позивачем нараховано на суму податкового боргу пеню у розмірі 13548,37 грн. з податку на доходи фізичних осіб та 1129,09 грн. з військового збору.

Також, з інтегрованої картки відповідача вбачається, що станом на час звернення позивача до суду, за відповідачем обліковується податковий борг з ПДВ в загальному розмірі 162675,03 грн.

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором; податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Як передбачено пунктом 49.2. статті 49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктами 58.1, 58.2, 58.3 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Матеріалами справи підтверджено, що податкові повідомлення-рішення від 14.05.2018 року були направлені позивачу у порядку, визначеному статтею 42 ПК України (а.с. 12).

Доказів їх оскарження в адміністративному та/чи судовому порядку суду не надано.

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із підпунктами 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи видно, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в автоматичному режимі сформовано та направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 11.02.2019 року №1319-58 на суму 162675,03 грн., яку вручено особисто відповідачу 04.03.2019 року, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 8). Доказів її оскарження не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу з відповідача у сумі 162675,03 грн.

Згідно з положенням пунктами 41.1, 41.2 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як передбачено пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 162675,03 грн. з відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як передбачено частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених позивачем судових витрат, що пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий борг в сумі 162 675 (сто шістдесят дві тисячі шістсот сімдесят п`ять) гривень 03 копійки.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар