Ухвала суду № 84664620, 02.10.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"02" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2438/19

Суддя Господарського суду Київської області Колесник Р.М., розглянувши заяву про забезпечення позову,

товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 6, оф.55, ЄДРПОУ 35322154)

до

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

без виклику представників учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» б/н від 30.09.2019 року (вх.№2531/19 від 01.10.2019 року) до фізичної особи-підприємця Кір`янова Віктора Івановича про стягнення вартості втраченого вантажу у розмірі 710603,40 гривень.

Одночасно з пред`явленням позову товариство з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» звернулось до суду із заявою № б/н від 30.09.2019 (вх. № 227/19 від 01.10.2019) про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт та заборони на відчуження належних ОСОБА_2 транспортних засобів:

- вантажного фургону C RENAULT MIDLUM, державний номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , 2013 року випуску;

- вантажного фургону C RENAULT MIDLUM, державний номерний знак НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 , 2013 року випуску;

- вантажного фургону C DAF FA 55, державний номерний знак НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 , 2017 року випуску

В обґрунтування підстав для застосування заходів забезпечення позову заявник, посилається на те, що підставою для позову є втрата частини вантажу, що перевозився належним ОСОБА_3 вантажним автомобілем РЕНО, державний номерний знак НОМЕР_8 , під керуванням водія ОСОБА_4 згідно товарно-транспортної накладної № 9107759182 від 29.01.2016.

Частиною першою ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом вищенаведеної норми, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2).

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

(Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18).

Заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надав належних і допустимих доказів на підтвердження дій відповідача щодо його наміру реалізувати належні йому транспортні засоби.

Крім того, заявником до заяви не надано доказів співвідношення прав (інтересів), про захист яких він просить, з вартістю транспортних засобів, на які вимагається накладення арешту, оскільки інформація, яка міститься в листі № 31/786аз від 16.09.2019 Головного сервісного центру МВС, яка додана позивачем до заяви, не містить жодних даних про вартість транспортних засобів. В поданій заяві про забезпечення позову містяться загальні міркування та припущення заявника щодо вартості транспортних засобів, що не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Отже, заявником не доведено суду обставини та не надано належних доказів на підтвердження подальшого ймовірного утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136-140, ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» у задоволенні заяви № б/н від 30.09.2019 (вх. № 227/19 від 01.10.2019) про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони на відчуження транспортних засобів належних фізичній особі – підприємцю Кір`янову Віктору ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала складена та підписана 02.10.2019, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Суддя Р.М. Колесник