Рішення № 8465972, 22.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.10                                                                                           Справа№ 9/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: ВАТ «Кохавинська паперова фабрика», смт. Гніздичів, Львівської області,

До відповідача: Приватного підприємства «ЯВА ЗЕТ», м. Львів,

Про стягнення боргу 210117 грн.65 коп. та судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Грудлевський В.М., довіреність у справі,

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз”яснено права та обов”язки сторін відповідно до статті 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді –не заявлено та не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом ВАТ «Кохавинська паперова фабрика», смт. Гніздичів, Львівської області, до Приватного підприємства «ЯВА ЗЕТ», м. Львів, про стягнення боргу в сумі 173708 грн. 97 коп., пеню в розмірі 19037 грн. 78 коп., штрафу у розмірі 17370 грн. 90 коп. та судові витрати.

          Ухвалою господарського суду від 17.02.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 04.03.2010 року, про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: Позивач –23.02.10р., Відповідач –22.02.10р., про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою, відповідно, Позивач за № 5177296, Відповідач за № 5177253 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень –в матеріалах справи).

          З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 22.12.2009р. розгляд справи відкладено на 28.01.2009р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 04.03.2010р. розгляд справи відкладено на 18.03.2010р., про що сторони були повідомлені рекомендованою поштою 04.03.2010р., відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить стягнути з відповідача на свою користь 173708 грн. 97 коп. заборгованості за поставлений відповідачу товар, пеню в сумі 19037 грн. 78 коп., штраф в сумі 17370 грн. 90 коп. та стягнути судові витрати, подав документи, які вимагалися судом.

Відповідач повноважного представника в судове засідання, повторно, без поважних причин, не направив, відзиву на позовну заяву не надіслав.

          Справа розглядається згідно вимог статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

          В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

          Позивач –ВАТ «Кохавинська паперова фабрика», місцезнаходження: вул. Коновальця, 6, смт. Гніздичів, Жидачівський район, Львівської області - є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 22351935, що підтверджується довідкою № 60 Головного управління статистики у Львівській області (Управління статистики у Жидачівському районі), дата видачі довідки: 01.06.2007р. та свідоцтвом про державну реєстрацію серії А 00 № 458083 (докази –в матеріалах справи).

Відповідач - Приватне підприємство «ЯВА ЗЕТ», місцезнаходження: вул. Зелена, 208, а, м. Львів - є юридичною особою, відповідачу присвоєно код ЄДРПОУ 35942831.

Юридична особа вважається створеною і набуває права юридичної особи (правосуб»єктності) з дня її державної реєстрації у порядку визначеному чинним законодавством України, що визначено статтею 89 Цивільного кодексу України.

Статтею 56 Господарського кодексу України визначено порядок утворення суб»єкта господарювання, вимоги до установчих документів, визначено у статті 57 ГК України, а набрання чинності установчих документів, визначено у статті 58 Господарського кодексу України.

Статтею 91 ЦК України передбачено цивільну правоздатність юридичної особи, а одночасно з правоздатністю у юридичної особи виникає дієздатність, відповідно до статті 92 ЦК України, і цивільна правоздатність (відповідно до частини 2 статті 91 ЦК України) може бути обмежена лише за рішенням суду.

Виходячи із аналізу вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що і Позивач і Відповідач є належними учасниками судового процесу, відповідно до статей 1, 18 та 21 ГПК України.

Між Позивачем - ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»(Постачальник –за договором) та Відповідачем - Приватним підприємством «ЯВА ЗЕТ»(Покупець - за договором) 03 листопада 2008 року було укладено договір № 31 поставки паперової продукції – рушничків паперових типу Z та основи туалетного паперу формат 2100 (оригінал договору оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчена копія –в матеріалах справи).

          Зазначений договір складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами та їх підписи скріплені печатками двох сторін договору, в силу статей 207, п. 1 частини 1 статті 208, та 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до п. 1.1. договору № 31 від 03.11.2008р. позивач (Постачальник) зобов»язується в порядку та на умовах визначених цим Договором виготовити і поставити вироби побутового призначення (надалі-товар), а Покупець зобов»язується прийняти й оплатити цей товар в порядку і на умовах визначених даним Договором.

Сторонами в договорі –постачальником і покупцем –виступають позивач та відповідач, тобто учасники цивільного обігу –юридичні особи, що відповідає статті 712 ЦК України.

Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.

Постачальником за договором є юридична особа –Позивач, який продає вироблені ним товари або товари, закуплені для продажу, згідно умов даного договору.

Другою основною ознакою договору поставки є мета придбання товару. Мета придбання товару - у власність відповідача ( п. 1.1. договору).

Виходячи з аналізу умов вищевказаного договору, він є договором поставки.

Доказів про те, що вказаний договір визнано недійсним та/або незаконним - суду не надано, в матеріалах справи, такі докази відсутні.

Відповідно до п.2.1. Договору № 31 від 03.11.2008 року (далі за текстом – Договір), Поставка Товару здійснюється партіями на протязі терміну дії цього договору в обсягах та в асортименті, що визначаються замовленими Покупця, прийнятими до виконання Постачальником.

Так, п. 2.2. договору передбачено, що асортимент та ціна партії Товару, що підлягає поставці визначається в додатках до цього договору. В процесі виконання договору ціна товару може змінюватися Постачальником. Зміна ціни узгоджується сторонами шляхом підписання нового додатку до договору. Ціна на оплачений, але не поставлений товар зміні не підлягає.

Розділ 3 договору передбачає порядок і термін поставки.

У п.3.2. договору зазначено, що термін поставки Товару - 5 календарних днів з дати отримання замовлення Покупця на поставку чергової партії товару. Постачальник з кожною партією Товару передає Покупцю комплект документів:видаткову накладну, податкову накладну, рахунок (п.3.3 договору).

Якість продукції, що поставляється, повинна відповідати затвердженим технічним умовам ТУ У 21.2-22351935-002:2006 (п.4.1 договору).

Розділом 5 договору сторони передбачили порядок розрахунків, оплата за товар проводиться в грошовій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника або внесення готівки в касу постачальника. За згодою сторін оплата може проводитися в іншій не забороненій законом формі, в т.ч. шляхом взаємозаліку. У випадку поставки товару, за згодою Продавця, без попередньої оплати, Покупець зобов»язаний провести оплату за товар в термін тридцяти календарних днів з моменту отримання товару, але не пізніше отримання наступної партії товару.

Умови приймання товару визначені у розділі 6 договору, термін дії даного договору у розділі 7.

Розділами 8 договору передбачено відповідальність сторін, постачальника та покупця.

Так, п. 8.2 договору передбачено, що у випадку прострочення терміну оплати поставленої продукції, визначеного п. 5.2 Договору, постачальник має право нарахувати покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого своєчасного товару за кожний день прострочення.

За прострочення терміну оплати товару більше як на один місяць ПОКУПЕЦЬ сплачує також штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого своєчасно товару (частина 2 п. 8.2. договору).

Розділом 9 договору передбачено порядок вирішення спорів, зокрема, в п. 9.1. передбачено, що суперечки, з яких сторони не досягли погоджень, передаються до відповідного господарського суду.

На виконання умов цього договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 173708 грн. 97 коп. за видатковими накладними: № РН-0000178 від 20.01.09р., № РН-0000179 від 20.01.09р., № РН-0000351 від 03.02.09р., № РН-0000352 від 03.02.09р., № РН0000444 від 09.02.09р., № РН-0000538 від 17.02.09р., № РН-0000359 від 17.02.09р., № РН-0000754 від 06.03.09р. № РН-0000872 від 16.03.09р., № РН-0000874 від 16.03.09р., № РН-0000879 від 16.03.09р., № РН-0000880 від 16.03.09р., № РН0001003 від 25.03.09р., № РН-0001006 від 25.03.09р., № РН-0001091 від 31.03.09р., № РН-0001129 від 02.04.09р., на підставі підписаних сторонами договору та видаткових накладних (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії –в матеріалах справи).

Відповідач отримав товар на підставі за довіреностей: ЯЗ-0005 від 20.01.2009р. через Луцишин Любомира Теодоровича (паспорт серії КС № 664585 виданий 06.10.2008р. Личаківським РВ УМВСУ у Львівській області), ЯПР № 244502 від 09.02.2009р., через Луцишин Любомира Теодоровича (паспорт серії КС № 664585 виданий 06.10.2008р. Личаківським РВ УМВСУ у Львівській області), ЯПР №244503 від 16.03.2009р., через Луцишин Любомира Теодоровича (паспорт серії КС № 664585 виданий 06.10.2008р. Личаківським РВ УМВСУ у Львівській області), ЯПР №244504 від 31.03.2009р., через Луцишин Любомира Теодоровича (паспорт серії КС № 664585 виданий 06.10.2008р. Личаківським РВ УМВСУ у Львівській області) (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії –в матеріалах справи).

Як вбачається із накладних та довіреностей, які оглядалися в судовому засіданні, Відповідач отримував товар на підставі цього договору, згідно довіреностей і, протягом дії зазначеного договору, і з його сторони не надійшло жодних претензій щодо кількості, якості, асортименту продукції, яка йому була поставлена у зазначений період позивачем.

Позивач свої зобов»язання за вказаним договором № 31 від 03.11.2008р. виконав, відповідач, в свою чергу, за поставлений товар, в порушення умов зазначеного договору, не розрахувався.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 173708 грн. 97 коп. основного боргу, що підтверджується матеріалами даної справи.

З метою врегулювання спору у досудовому порядку та згідно вимог частини другої статті 530 ЦК України, позивачем, 22.07.2009р. за № 772 було виставлено відповідачу Лист-Вимогу про сплату боргу у розмірі 173 708,97 грн.

Зазначений Лист – Вимога залишений відповідачем без реагування.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що видаткові накладні та довіреності: ЯЗ-0005 від 20.01.2009р., ЯПР №244502 від 09.02.2009р., ЯПР №244503 від 16.03.2009р., ЯПР №244504 від 31.03.2009р. - є первинними документами, а тому є належними і допустимими доказами в підтвердження спірної заборгованості.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного договору № 31 поставки від 03.11.2008р., що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

          Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

          Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

          потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

          сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

          у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

          Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

          Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

          Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

          Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, крім основної суми боргу, просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 19 037 грн. 78 коп., яка нарахована відповідно до частини першої п. 8.2. договору № 31 від 03.11.2008р. від суми боргу, який відповідачем не погашений у строки визначені цим договором, при ставках НБУ, які діяли у період за який нараховується пеня (Розрахунок –в матеріалах справи).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Ставка НБУ у період за який нараховується пеня складала, станом на 21.02.09р. по 14.06.09р. –12% (Лист НБУ від 16.02.09р. № 14-011/778-2395), з 15.06.09р. по 11.08.09р. –11% (Постанова НБУ від 12.06.2009р. № 343), з 12.08.09р. –10,25% (постанова НБУ від 10.08.09р. № 468).

Розрахунок суми пені: 20.01.09р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 2979,82 грн., термін оплати за яким настав 20.02.09р., загальний строк прострочення платежу 182 дні, пеня нарахована в 3 (три) етапи: 1) за період з 21.02.09р. по 14.06.09р. –114 дні прострочення платежу, ставка НБУ 12% (подвійна –24% : 100% = 0,24), пеня складає 223,36 грн.(2979,82 грн. боргу : 365 –середньостатистична кількість днів року = 8,16 х 0,24 = 1,96 х 114 днів прострочення платежу = 223,36 грн.), 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна –22% : 100% = 0,22) пеня складає 104,17 грн. (2979,82 грн. : 365 х 0,22 х 58 = 104,17 грн.), 3) за період з 12.08.09р. по 21.08.09р., 10 днів прострочення платежу, ставка НБУ –10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –16,74 грн.(2979,82 : 365 =8,16 х 0,21= 1,71 х 10=17,10 грн.). Позивачем нараховано пеню за цей період у розмірі 16,74 грн., так як позовні вимоги в цій частині позивачем не збільшувалися, до стягнення підлягає 16,74 грн.

03.02.09р. поставлено товар на суму 8118,00 грн., термін оплати за яким настав 06.03.09р., пеня нарахована за 182 дні прострочення, в 3 (три) етапи: 1) за 100 днів, з 07.03.09р. по 14.06.09р., при ставці НБУ –12% ( 8118,00 : 365 = 22.24 х 0,24 х 100 = 533,79 грн.); 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна –22% : 100% = 0,22), пеня = 283,80 грн., 3) за період з 12.08.09р. по 21.08.09р., 10 днів прострочення платежу, ставка НБУ –10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –109,43 грн.

09.02.09р. поставлено товар на суму 40425,00 грн., термін оплати за яким настав 12.03.09р., пеня нарахована за 182 дні прострочення, в 3 (три) етапи: 1) за 94 дні, з 13.03.09р. по 14.06.09р., при ставці НБУ –12% та складає 2498,60 грн.; 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна –22% : 100% = 0,22), пеня = 1413,21 грн., 3) за період з 12.08.09р. по 10.09.09р., 30 днів прострочення платежу, ставка НБУ –10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –681,13 грн.

17.02.02.09р. поставлено товар на суму 33264,00 грн., термін оплати за яким настав 19.03.09р., пеня нарахована за 182 дні прострочення, в три етапи: 1) за 87 днів, з 10.03.09р. по 14.06.09р., при ставці НБУ –12% , пеня = 1902,88 грн.; 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна –22% : 100% = 0,22), пеня = 1162,87 грн., 3) за період з 12.08.09р. по 19.09.08.09р., 37 днів прострочення платежу, ставка НБУ –10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –691,25 грн.

06.03.09р. поставлено товар на суму 15024,00 грн., термін оплати за яким настав 05.04.09р., пеня нарахована за 182 дні прострочення, в три етапи: 1) за 70 днів, з 06.04.09р. по 14.06.09р., при ставці НБУ –12%, пеня = 691,52 грн.; 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна –22% : 100% = 0,22), пеня = 525,22 грн., 3) за період з 12.08.09р. по 08.10.09р., 54 дні прострочення платежу, ставка НБУ – 10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –455,69 грн.

16.03.09р. поставлено товар: Рушнички Z зел. на суму 22176,00 грн. за видатковою накладною № РН-0000874, термін оплати за яким настав 15.04.09р., пеня нарахована за 182 дні прострочення, в три етапи: 1) за 70 днів, з 16.04.09р. по 14.06.09р., при ставці НБУ –12%, пеня = 874,89 грн.; 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна –22% : 100% = 0,22), пеня = 775,25 грн., 3) за період з 12.08.09р. по 08.10.09р., 64 дні прострочення платежу, ставка НБУ –10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –797,12 грн.

16.03.09р. поставлено товар: Рушнички Z зел., Рушнички Z сіра, за видатковою накладною № РН-0000879 на суму 22176,00 грн., термін оплати за яким настав 15.04.09р., пеня нарахована за 182 дні прострочення, в три етапи: 1) за 70 днів, з 16.04.09р. по 14.06.09р., при ставці НБУ –12%, пеня = 874,89 грн.; 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна –22% : 100% = 0,22), пеня = 775,25 грн., 3) за період з 12.08.09р. по 08.10.09р., 64 дні прострочення платежу, ставка НБУ –10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –797,12 грн.

25.03.09р. поставлено товар на суму 6930,00 грн. термін оплати за яким настав 24.04.09р., пеня нарахована за 182 дні прострочення, в три етапи: 1) за 51 день, з 25.04.09р. по 14.06.09р., при ставці НБУ –12%, пеня = 232,39 грн.; 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна –22% : 100% = 0,22), пеня = 242,27 грн., 3) за період з 12.08.09р. по 18.10.09р., 73 дні прострочення платежу, ставка НБУ –10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –282,13 грн.

31.03.09р. поставлено товар на суму 7524,00 грн. термін оплати за яким настав 30.04.09р., пеня нарахована за 182 дні прострочення, в три етапи: 1) за 45 днів, з 01.05.04.09р. по 14.06.09р., при ставці НБУ –12%, пеня = 222,63 грн.; 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна –22% : 100% = 0,22), пеня = 263,03 грн., 3) за період з 12.08.09р. по 24.10.09р., 79 днів прострочення платежу, ставка НБУ –10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –333,84 грн.

02.04.09р.поставлено товар на суму 11692,00 грн. термін оплати за яким настав 02.05.09р., пеня нарахована за 182 дні прострочення, в три етапи: 1) за 43 дні, з 03.05.09р. по 14.06.09р., при ставці НБУ – 12%, пеня = 330,60 грн.; 2) за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. –58 днів прострочення платежу, ставка НБУ –11% (подвійна – 22% : 100% = 0,22), пеня = 408,77 грн., 3) за період з 12.08.09р. по 26.10.09р., 81 день прострочення платежу, ставка НБУ –10,25% (подвійна 20,50% : 100% = 0,21), пеня –531,94 грн.

Всього нараховано пені 19037,78 грн. (223, 36 + 104,17 + 16,74 + 533,79 + 183,80 + 109,43 + 2498,60 + 1413,21 + 681,13 + 1902,88 + 1162,87 + 691,25 + 691,52 + 525,22 + 455,69 + 874,89 + 775,25 + 797,12 + 874,89 + 775,25 + 797,25 + 232,39 + 242,27 + 284,13 + 222,63 + 263,03 + 333,84 + 330,60 + 408, 77 + 531,94).

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 17370,90 грн., який нараховано відповідно до частини 2 п. 8,2 договору № 31 від 03.11.08р., що не суперечить статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України.

Частиною 2 п. 8.2. договору № 31 від 03.11.2008р. передбачено, що за прострочення терміну оплати товару більше як на один місяць ПОКУПЕЦЬ сплачує також штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого своєчасно товару (частина 2 п. 8.2. договору).

Розрахунок розміру штрафу: 173708 грн. 97 коп. загальна сума боргу х 10% = 17370,90 грн.

Заслухавши пояснення представника, який прибув в дане судове засідання, оглянувши та дослідивши подані сторонами документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Позивачем за даним позовом сплачено 2101 грн. 18 коп. державного мита платіжним дорученням № 3115 від 24.12.2009р. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, платіжним дорученням № 3114 від 24.12.2009р.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 –85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЯВА ЗЕТ»(вул. Зелена, 208, а, м. Львів, код ЄДРПОУ 35942831) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика»(вул. Коновальця, 6, смт. Гніздичів, Жидачівський район, Львівської області, код ЄДРПОУ 22351935) 173708 грн.97коп. –основного боргу, 19037 грн. 78 коп. –пені, 17370 грн. 90 коп. –штрафу, 2101 грн.18 коп.- державного мита та 236 грн.00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

          За згодою представника, який прибув в дане судове засідання, 18.03.2010 р., підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана - 22.03.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 –93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя