Рішення № 8465565, 19.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.10                                                                                 Справа № 8/297

          За позовом Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області,

до Приватного підприємства «Єдині Краснодонські мережі», смт. Талове Краснодонського району Луганської області, -

про стягнення 8077 грн. 86 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Скнаріна Н.М. - головний фахівець-юрист, - довіреність №2/10 від 11.01.10 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

заборгованості з орендної плати у сумі 7001,24 грн. за період з лютого 2009 року по серпень 2009 року, пені за період з 01.06.09 року по 30.11.09 року у сумі 565,53 грн., штрафу у сумі 511,09 грн., нарахованих позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади м. Краснодону, за № 88, укладеного між сторонами 16.02.09 року;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 19 січня до 02 лютого 2010 року та з 02 лютого до 19 лютого 2010 року - у зв’язку з неявкою відповідача та невиконанням вимог суду у частині подання витребуваних документів.

Ухвалою заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 19.02.10 року термін вирішення цього спору відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України продовжено до 22.03.10 року.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 19 лютого до 05 березня 2010 року та з 05 березня до 19 березня 2010 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 19.03.10 року, від представника позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, з огляду на що його задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позов та витребуваних судом документів, а також на участь у судовому засіданні, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, враховуючи, що термін вирішення спору добігає кінця (22.03.10 року), що унеможливлює подальше відкладення розгляду справи, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача –на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

16.02.09 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди №88 нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади міста Краснодону, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення площею 69,6 кв.м, оціночною вартістю 68129,04 грн., розташованого за адресою: м. Краснодон, Мікроцентр,18, яке перебуває на балансі Комунального підприємства «ЖЕК №6 міста Краснодону»та є власністю територіальної громади міста Краснодону; майно передане в оренду для розміщення офісу (п.1.1).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акту приймання-передачі (п.2.1). Передача майна в оренду не тягне за собою переходу до орендаря права власності на нього (п.2.2).

Орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди комунального майна та складає (без ПДВ) за базовий місяць грудень 2008 року 882,07 грн.;ПДВ нараховується у встановленому законом порядку (п.3.1). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2); вона повинна бути перерахована на користь орендодавця щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (п.3.3). Розмір орендної плати може бути змінено за умов, визначених у п.3.4 договору.

У разі несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування орендної плати вона підлягає індексації та стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п.3.5).

У випадку, коли на дату оплати орендної плати заборгованість становить не менше трьох місяців, орендар сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п.3.8).

Орендар зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2).

За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.9.1).

Договір є чинним у період з 16.02.09 року по 16.01.12 року (п.11.1) (а.с.15-18).

Предмет оренди орендар отримав на підставі акту приймання-передачі від 16.02.09 року (а.с.19).

Позивач стверджує, що відповідач станом на 01.12.09 року має заборгованість з орендної плати за період з лютого по серпень 2009 року включно у сумі 7001,24 грн. (а.с.21).

На вказану суму основного боргу позивач, керуючись договором та чинним законодавством, нарахував:

штраф (п.3.8 договору) у сумі 511,09 грн. (а.с.22);

пеню за період з 01.06.09 року по 30.11.09 року у сумі 565,53 грн. (а.с.23), - а всього 8077,86 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов’язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі –ЗУ №2269-ХІІ).

Сторони, уклавши вищезгаданий договір, взяли на себе низку зобов’язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умовам договору та вимогам чинного законодавства за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за вказаним договором, - тобто передав орендареві нежитлове приміщення –предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ та ст. 13 ЗУ №2269-ХІІ.

          Орендар не виконав умов договору, ст. 19 ЗУ №2269-ХІІ., а також ст.ст. 762 та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування приміщенням.

Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі –ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

          Пунктом 1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу для стягнення пені встановлено скорочений –річний –термін позовної давності.

          Позивач при нарахуванні пені та штрафу дотримався вищезазначених вимог чинного законодавства.

          Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

          Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Єдині Краснодонські мережі», ідентифікаційний код 35998659, яке зареєстроване за адресою: смт. Талове, вул. Совєтська, 33 Краснодонського району Луганської області, - на користь Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, ідентифікаційний код 25371460, яке знаходиться за адресою: місто Краснодон, пл. Леніна, 8 Луганської області, - основний борг з орендної плати у сумі 7001 (сім тисяч одна) грн. 24 коп., пеню у сумі 565 (п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 53 коп., пеню у сумі 511 (п’ятсот одинадцять) грн. 09 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 19.03.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 23 березня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа