Рішення № 8465359, 22.02.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р.Справа № 17/157 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/157

за позовом: акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", від імені якого діє Кіровоградське відділення Одеської обласної філії акціонерно-комерційного банку "Укрсоцбанк", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 65684,11 грн.

представники:

від позивача - Карелін М.В., довіреність №02-04/558 від 18.11.2009 р.;

від відповідача - участі не брали.

Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" від імені якого діє Кіровоградське відділення Одеської обласної філії акціонерно-комерційного банку "Укрсоцбанк" подано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 65684,11 грн. заборгованості, що виникла із договору кредиту №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 року, яка складається з заборгованості по поверненню кредиту в сумі 52637 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 7164,70 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків в сумі 1763,36 грн. та штрафу в сумі 4119,05 грн.

Відповідач до суду не зявився, причини неявки не повідомив. Ухвали господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у справі №17/157 від 11.12.2009 р., про відкладення розгляду справи від 18.01.2010 р. та від 08.02.2010 р. були повернуті органом поштового зв'язку з відміткою на конверті про те, що за вказаною адресою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не проживає (а.с.57, 69, 91). Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвали про порушення провадження у справі №17/157 від 11.12.2009 р., про відкладення розгляду справи від 18.01.2010 р. та від 08.02.2010 р. господарським судом надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, а саме: 25002, АДРЕСА_1.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4704829 від15.12.2009 р., надісланого державним реєстратором реєстраційної палати виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на вимогу суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: 25002, 25002, АДРЕСА_1 (а.с.60-61). Отже, про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження згідно правил Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судових засідань, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвали про порушення провадження у справі №17/157 від 11.12.2009 р., про відкладення розгляду справи від 18.01.2010 р. та від 08.02.2010 р. за місцем реєстрації відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

18.07.2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" ("кредитор") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ("позичальник”) було укладено договір кредиту №420/1094-ФО1 (далі - договір №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 року), згідно якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 82381 грн. зі сплатою 18% річних, з порядком погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів згідно графіку погашення (а.с. 8-14).

Даний договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до вимог статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої зобовязання за договором кредиту в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 15, 133-136).

Пунктом 3.3.4 договору №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 р. передбачено обов'язок позичальника сплачувати кредитору платежі в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів в строки та в розмірі, що передбачені пунктами 1.1, 2.5 цього договору та графіком.

В пункті 1.1 договору №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 р. сторонами узгоджено графік погашення кредиту, згідно якого починаючи з серпня 2006 р. по липень 2012 р. позичальник щомісячно зобов'язаний сплачувати 1144 грн.

Згідно пункту 2.5 договору №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 року сплата позичальником процентів по кредиту здійснюється щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані відсотки, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок №22087420240011 в Кіровоградській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк".

Між тим взяті на себе зобовязання відповідач належним чином не виконав: повернення кредиту та відсотків за його користування в терміни, передбачені договором №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 р., не забезпечив, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість в сумі 59801,70 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 52637 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 7164,70 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

В силу правил частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 52637 грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 7164,70 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1763,36 грн., яка виникла внаслідок прострочення виконання зобов'язань за договором №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 року.

Пунктом 4.2 договору №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 року визначено, що у разі прострочення позичальником строків платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів згідно графіку, та визначених пунктами 1.1, 2.5, 2.8.3, 3.2.4, 3.3.4, 3.3.6, 4.5, 5.4 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи викладені норми, є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1201,26 грн. (за період з 01.11.2008 р. по 30.04.2009 р. в сумі 137,28 грн. за прострочення виконання зобов'язання за жовтень місяць 2008 р.; за період з 01.12.2008 р. по 30.05.2009 р. в сумі 137,28 грн. за прострочення виконання зобов'язання за листопад місяць 2008 р.; за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. в сумі 136,27 грн. за прострочення виконання зобов'язання за грудень місяць 2008 р.; за період з 01.02.2009 р. по 31.07.2009 р. в сумі 134,36 грн. за прострочення виконання зобов'язання за січень місяць 2009 р.; за період з 01.03.2009 р. по 31.08.2009 р. в сумі 132,14 грн. за прострочення виконання зобов'язання за лютий місяць 2009 р.; за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2009 р. в сумі 128,81 грн. за прострочення виконання зобов'язання за березень місяць 2009 р.; за період з 01.05.2009 р. по 31.10.2009 р. в сумі 131,71 грн. за прострочення виконання зобов'язання за квітень місяць 2009 р.; за період з 01.06.2009 р. по 30.11.2009 р. в сумі 131,71 грн. за прострочення виконання зобов'язання за травень місяць 2009 р.; за період з 01.07.2009 р. по 30.12.2009 р. в сумі 131,71 грн. за прострочення виконання зобов'язання за червень місяць 2009 р.) та за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 562,10 грн. (за період з 06.11.2008 р. по 05.04.2009 р. в сумі 98,60 грн. за прострочення сплати відсотків в жовтні місяці 2008 р., за період з 06.12.2008 р. по 05.05.2009 р. в сумі 88,43 грн. за прострочення сплати відсотків в листопаді місяці 2008 р., за період з 06.01.2009 р. по 05.06.2009 р. в сумі 107,27 грн. за прострочення сплати відсотків в грудні місяці 2008 р., за період з 06.02.2009 р. по 05.07.2009 р. в сумі 90,67 грн. за прострочення сплати відсотків в січні місяці 2009 р.; за період з 06.03.2009 р. по 05.08.2009 р. в сумі 86,31 грн. за прострочення сплати відсотків в лютому місяці 2009 р.; за період з 06.04.2009 р. по 05.09.2009 р. в сумі 90,82 грн. за прострочення сплати відсотків в березні місяці 2009 р.).

Крім того позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 4119,05 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.3 договору №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 року сторони узгодили, що у разі порушення позичальником вимог пунктів 3.3.2-3.3.6, 3.3.8-3.3.16 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 5% від суми кредиту, визначеної пунктом 1.1 цього договору, за кожен випадок.

У відповідності до пункту 3.3.13 договору №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 р. позичальник зобов'язаний щороку не пізніше 15 числа другого місяця року наступного за звітним та щоквартально не пізніше 15 числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати кредитору засвідчену податковим органом декларацію про доходи.

Проте як вбачається із матеріалів справи, документи фінансової звітності своєчасно до банку відповідачем не подавались (а.с.94), що свідчить про порушення приватним підприємцем ОСОБА_1 пункту 3.3.13 договору №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 р.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 4119,05 грн. штрафу за невиконання вимог договору №420/1094-ФО1 від 18.07.2006 р. також підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (03150, м.Київ, вул.Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) - 52637 грн. основного боргу, 7164,70 грн. відсотків за користування кредитом, 1201,26 грн. пені по простроченому кредиту, 562,10 грн. пені по простроченим відсоткам, 4119,05 грн. штрафу, 656,84 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя