Рішення № 8465276, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/503.02.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ретро»

про стягнення 74250,59 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Панкова О.А. - предст. за довір. №52 від 30.12.2009р.;

від відповідача не з’явились.

В судовому засіданні 03.02.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ретро»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва № 513/Б від 01.04.2008р. та Додатковою угодою від 30.07.2008р. про внесення змін до Договору оренди нежитлового приміщення №513/Б від 01.04.2008р. в розмірі 74250,59 грн., з яких: 68743,58 грн. –заборгованість по орендній платі, 4877,47 грн. –пеня, 629,54 –компенсація по сплаті земельного податку, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та компенсації видатків по сплаті земельного податку, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивачем разом з позовною заявою було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача.

Суд відмовив в задоволенні зазначеної заяви позивача, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодної обставини, яка б могла унеможливити або утруднити виконання рішення суду, а також не вказано на яке саме майно та на які грошові кошти на яких рахунках відповідача позивач просить накласти арешт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2009р. порушено провадження у справі № 35/5, розгляд справи призначено на 18.01.2010р.

В судовому засіданні 18.01.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/5 від 23.12.2009р.

Відповідач в судове засідання 18.01.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/5 від 23.12.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 03.02.2010р.

В судовому засіданні 03.02.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи на виконання вимог ухвали суду №35/5 від 18.01.2010р., оригінали документів для огляду.

Відповідач в судове засідання 03.02.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/5 від 02.12.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 18.01.2010р. та 03.02.2010р. ані відповідач, ані його представники не з’явились.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (надалі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Ретро»(надалі –Відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 513/Б (далі –Договір).

У відповідності до умов Договору орендодавець (позивач) на підставі розпоряджень Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації №2492 від 29.12.2007р., № 355 від 06.03.2008р. передає, а орендар (відповідач) –приймає в оренду нежиле приміщення для надання побутових послуг (ремонт одягу), загальною площею 84,6 кв.м., в тому числі цоколь 84,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 43 (п. 1.1., п. 2.1.).

Умовами договору було встановлено, що за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом’янської районної в м. Києві ради або за результатами конкурсу на право оренди об’єкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладення договору встановлюється у розмірі 70% від вартості майна і становить –18 555,54 грн. х Іпр х Ім на місяць, де Іпр –індекс інфляції за період з дати проведення експертної оцінки до дати укладення договору оренди, Ім –індекс інфляції за перший місяць оренди (п. 3.1.). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2.).

Пунктом 3.5. Договору було встановлено, що крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю.

Згідно п. 3.8. Договору орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.9. Договору орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується, зокрема, до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.

Орендар зобов’язався вносити орендні та інші передбачені Договором платежі своєчасно і в повному обсязі (п. 4.2.).

Строк дії договору було встановлено сторонами з 01.04.2008р. до 06.02.2011р. (п.9.1.).

30.07.2008р. згідно Акту прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв об’єкт оренди загальною площею 82,2 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ,           вул. Урицького, 43.

30.07.2008р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 513/Б від 01.04.2008р., згідно якої було внесено зміни до Договору оренди, в частині п. 2.1. змінено розмір площі на 82,2 кв.м. та п. 3.1. –орендна плата встановлюється в розмірі 70% від вартості майна і становить 18029,15 грн. на місяць.

Відповідно до акту прийому-передачі від 14.07.2009р. відповідач передав приміщення представникам позивача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору оренди відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та компенсації видатків по сплаті земельного податку, що призвело до виникнення заборгованості за період з травня 2009р. по 14.07.2009р. в розмірі 68 743,58 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з травня 2009р. по 14.07.2009р. відповідач не виконував належним чином свої зобов’язання за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади »Солом’янської районної у місті Києві ради № 513/Б від 01.04.2008р. щодо сплати орендної плати та компенсації видатків по сплаті земельного податку, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.2. Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених пп. 3.1., 3.6. орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендних платежів нараховано пеню в розмірі 4877,47 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 68 743,58 грн. та компенсації видатків по сплаті земельного податку в розмірі 629,54 грн. за Договором оренди нерухомого майна № 513/Б від 01.04.2008р. та пені в розмірі 4 877,47 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17-19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ретро»(юридична адреса: 04123, м. Київ, вул. Галицька, 13, фактична адреса: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 43, код ЄДРПОУ 31752444, рахунки в банку невідомі) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919, р/р 2600957377 у ВАТ АБ «Укргазбанк»в м. Києві, МФО 320478) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 68 743,58 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот сорок три гривні 58 коп.) –заборгованість по орендній платі; 629,54 грн. (шістсот двадцять дев’ять гривень 54 коп.) –компенсації видатків по сплаті земельного податку; 4 877,47 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят сім гривень 47 коп.) –пені; 742,51 грн. (сімсот сорок дві гривні 51 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.02.2010 року