Ухвала суду № 84651909, 30.09.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7268/19

Провадження № 2/461/1504/19

УХВАЛА

30.09.2019 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Христини Андріївни про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва на право власності на нерухоме майно та виключення з Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Юридичного департаменту ЛМР, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту ЛМР Хміляр Х.А. про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва на право власності на нерухоме майно та виключення з Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності, з підстав викладених у фабулі позову.

До позову додана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нерухомого майна.

В обґрунтування внесеної заяви покликається на те, що предметом позову у даній справі є спірне набуття права власності у порядку приватизації відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 . Вказує, що існує реальна загроза того, що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 буде відчужене вказане майно –квартира на користь третіх осіб, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі можливого задоволення позову, оскільки, відповідачі вже одного разу скористались тимчасовою відсутністю позивача та позбавили його права користування вказаною квартирою та в подальшому без його згоди приватизували таку. Відтак, просить заяву задоволити.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Шира М.В. заяву про забезпечення позову підтримала з підстав, викладених у такій.

30.09.2019 року через канцелярію суду представником позивача подано уточнення до заяви про забезпечення позову, в якому остання просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити відповідачам – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нерухомого майна.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.150, ч.3 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою до застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі квартира, земельна ділянка, автомобілі тощо), яке є у відповідачів на момент пред`явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо квартири АДРЕСА_1 та невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист оспорюваних прав позивача в разі задоволення позову.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, встановлено, що підставою для набуття прав власності на дану квартиру, видачі Свідоцтва про право власності на вказану квартиру від 29.01.2018 року, видачі Юридичним департаментом Львівської міської ради Наказу №61-Ж-Г від 29.01.2018 року та прийняття державним реєстратором Хміляр Х.А. рішення №43389131 від 08.10.2018 року стало рішення Галицького районного суду м.Львова від 12.12.2016 року по справі №461/5155/16-ц про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування спірною квартирою.

Постановою від 04.12.2019 року Львівського апеляційного суду від 04.06.2019 року вищевказане рішення Галицького районного суду м.Львова скасоване та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням – відмовлено.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №180527328 від 11.09.2019 року вбачається, що спірна квартира на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 29.01.2018 року Юридичним департаментом Львівської міської ради.

Крім того, згідно довідки з місця проживання та про склад сім`ї №2945 від 12.09.2019 року, виданої ЛКП «Старий Львів» в квартирі АДРЕСА_2 осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Таким чином, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково в обраний ОСОБА_1 спосіб шляхом заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 .

Саме такий спосіб є співмірним із доводами позовної заяви, оскільки забезпечить неможливість відчуження спірного нерухомого майна до закінчення розгляду справи по суті. В іншій частині заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, суд вважає за необхідне відмовити за необґрунтованістю.

Окрім того, суд вважає за недоцільне застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відповідачу не можуть бути спричинені збитки забезпеченням позову, у суду відсутні відомості про те, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва на право власності на нерухоме майно та виключення з Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові.

Керуючись ст.ст.149-152 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задоволити частково.

Заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Дані сторін (позивача): ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

Дані сторін (відповідач): ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Дані сторін (відповідача): ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Дані сторін (відповідача): Юридичний департамент Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 26360701).

Дані сторін (відповідача): Державний реєстратор Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради - Хміляр Христина Андріївни (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 299).

Інші відомості, передбачені ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Х.М. Мисько