Рішення № 8465148, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/37502.02.10

за позовомфізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ

докомунального підприємства „Київпастранс” в особі Автобусного парку №8, м. Київ

простягнення 3878,64 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Мінським РУГУ МВС України в м. Києві 16.11.1995

від відповідача: Герус Ю.М. за дов. №06-5/20 від 04.01.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства „Київпастранс” в особі Автобусного парку №8 про стягнення 3878,64 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання послуг №95 від 17.03.2009 року щодо оплати наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 3780,00 грн. Також за порушення виконання грошового зобовязання позивач, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції в розмірі 56,70 грн. та 3% річних в розмірі 41,94 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.11.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року за клопотанням сторін строк розгляду справи продовжено.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача додатково моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу. В задоволенні інших вимог позивач просить відмовити.

В судовому засіданні 02.02.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ :

17.03.2009 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) (надалі по тексту позивач) та Автобусним парком № 8, що є підприємством комунального підприємства „Київпастранс” (замовник) (надалі по тексту АП№8 КП „Київпастранс”) укладено Договір № 95 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обовязок надати замовнику послуги з діагностики, ремонту, інсталяції та регулюванню вузлів та агрегатів автомобілів, що знаходяться у нього в експлуатації.

Відповідно до п.3.6 Договору, відповідач зобовязаний був оплатити вартість наданих послуг не пізніше 3 календарних днів з моменту підписання акту приймання передачі та отримання рахунку від позивача.

Про виконання робіт сторони складають Акт виконаних робіт, який є доказом виконання позивачем умов договору (п.4.2 Договору).

Відповідно до матеріалів справи позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 3780,00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт №15 від 22.04.2009, рахунком №20 від 16.04.2009 року.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг не виконав.

На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 3780,00 грн., що підтверджується довідкою позивача, не спростовується наявними в матеріалах справи доказами та фактично не заперечується відповідачем.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт виконання позивачем своїх зобовязань щодо надання послуг з діагностики, ремонту, інсталяції та регулюванню вузлів та агрегатів автомобілів, що знаходяться у нього в експлуатації підтверджується матеріалами справи встановлено та фактично не заперечується відповідачем.

Відповідач зобовязався оплатити надані послуги не пізніше 3 календарних днів з моменту підписання Акту виконаних робіт, однак в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000,00 грн.

В заяві про збільшення позовних вимог на обґрунтування підстав для відшкодування моральної шкоди позивач вказує на душевні страждання, які йому були завдані порушенням відповідачем своїх зобовязань за договором.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Суд враховує, що свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що невиконання відповідачем умов Договору завдало йому душевних страждань як фізичній особі, тоді як позивачем по справі є фізична особа-підприємець. В даному випадку позивачем не доведено належними засобами доказування факту завдання шкоди його діловій репутації, шляхом її дискредитації, перешкоджання підприємницькій діяльності позивача або в інший спосіб у розмірі 30 000 грн. Позивач не обґрунтував, в чому полягає ця шкода, не довів факту приниження честі, гідності, престижу або ділової репутації, втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням його ділової репутації, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності субєкта господарювання, не визначив, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивачем не доведено, що його діловій репутації завдано реальної шкоди. Позивач не довів факту наявності такої шкоди та причинного зв'язку між шкодою, про яку він стверджує та діями відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач проти наведених позивачем обставин не заперечував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства „Київпастранс” в особі Автобусного парку №8 (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе,2, 04119, м. Київ, Сімї Хохлових, 7/9, р/р 2600811029680 в КРФ „Хрещатик” МФО 300830, код ЄДРПОУ 03114230 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (04011, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в АКБ „Правекс Банк”, МФО 321983, ІПН НОМЕР_2) 3878,64 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень девяносто вісім копійок) заборгованості, з яких 3780,00 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят гривень) основного боргу, 56,70 грн. (пятдесят шість тисяч сімдесят копійок) втрати від інфляції, 41, 94 грн.(сорок одну гривню девяносто чотири копійки) відсотки річних, а також 102 грн. (сто дві гривні) державне мито та 27,02 грн. (двадцять сім гривень дві копійки) витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО. С. Копитова