Рішення № 8465146, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/25602.02.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ КОМ"

До                              Відкритого акціонерного товариства "Грінко-Центр"

Про                              стягнення 54 789,51 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Ластовець О. В. –представник (дов. №5 від 11.01.2010 р.)

Від відповідача           Кузуб С.П. – представник (дов. № 574 від 29.10.2009 р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Грінко-Центр" про стягнення грошових коштів у розмірі 54 789,51 грн. (50 700,00 грн. –основний борг, 3 033,66 грн. –пеня, 730,50 грн. - збитки від інфляції, 325,35 грн. - 3% річних), внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 93/ФО від 01 березня 2009 р.

Ухвалою суду від 17.07.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/256 та призначено розгляд справи на 18.08.2009 р.

В судовому засіданні 18.08.2009 р. представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення спору, необхідного для підписання Мирової угоди між сторонами.

Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті, а саме у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, то суд задовольнив зазначене клопотання.

В судовому засіданні 18.08.2009 р. представник позивача подав Уточнення до позовної заяви (вих. № 82 від 17.08.09 р.), а саме позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 42 958,07 грн., пеню в розмірі 3 121,65 грн., збитки від інфляції в розмірі 621, 08 грн. та 3% річних в розмірі 399,04 грн.

В судовому засіданні 18.08.2009 р. оголошено перерву до 18.09.2009 р.

18.09.2009 р. судове засідання не відбулось в зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 22.09.2009 р. продовжено строк вирішення спору по справі № 12/256, призначено розгляд справи на 03.11.2009 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 17.07.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/256.

В судовому засіданні 03.11.2009 р. представником відповідача подано відзив на уточнену позовну заяву в якому відповідач зазначає про зменшення заборгованості в зв’язку із частковою оплатою. Також, зазначає, що нарахована позивачем пеня суперечить вимогам діючого законодавства та просить суд зобов’язати сторін провести звірку взаєморозрахунків за Договором № 93/ФО від 01.03.2009 р. та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Представник позивача в судове засідання 03.11.2009 р. не з'явився, натомість 30.10.2009 р. від представника позивача відділом діловодства суду отримано Клопотання (вих.. № 82 від 30.10.2009 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що директор ТОВ “СТ КОМ” Зваричук Олег Іванович відповідно до графіку з 02.11.2009 р. по 04.11.2009 р. перебуватиме у службовому відрядженні, а представник ТОВ “СТ КОМ” по справі перебуватиме у відпустці у зв'язку з участю у заліково-екзаменаційній сесії з 02.11.2009 р.

Клопотання сторін задоволені.

Ухвалою суду від 03.11.2009 р. відкладено розгляд справи на 01.12.2009 р., зобов’язано сторін провести звірку взаєморозрахунків за Договором № 93/ФО від 01.03.2009 р., Акт звірки надати суду.

В судовому засіданні 01.12.2009 р. представником відповідача надано відзив на уточнену позовну заяву про стягнення грошових коштів, в якій відповідач просить зобов'язати сторони провести звірку взаєморозрахунків за Договором №93/ФО від 01.03.2009 р. та відкласти розгляд справи на іншу дату в зв'язку з частковою сплатою суми боргу відповідачем.

В судовому засіданні 01.12.2009 р. оголошено перерву до 22.12.2009 р.

22.12.2009 р. судове засідання не відбулось в зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 25.12.2009 р. призначено розгляд справи на 02.02.2010 р., зобов’язано сторін провести звірку взаєморозрахунків за Договором № 93/ФО від 01.03.2009 р., Акт звірки надати суду.

В судовому засіданні 02.02.2010 р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви в якому просить стягнути з відповідача 23841,77 грн. (20000,00 грн. –основний борг, 399,04 грн. –3% річних, 621, 08 грн. –збитків від інфляції, 3121,65 грн. –пеня), таким чином зменшивши позовні вимоги, в зв'язку з частковою сплатою відповідачам суми основного боргу.

Представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у зв’язку із скрутним становищем в якому знаходиться відповідач.

В судовому засіданні 02.02.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 93/ФО, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити фізичну охорону об'єктів позивача, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Червонопрапорна, 94-А.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що вартість послуг визначається сторонами окремо, їх сума за виконані роботи зазначаються в додатку до цього Договору (Додаток №1), який є невід'ємною його частиною. Підставою для розрахунку є «Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг)»

На виконання вимог Договору сторонами було підписано Акти прийому - передачі наданих послуг, а саме: Акт №ОУ-0000123 від 16.03.2009 р., Акт №ОУ-0000193 від 30.04.2009 р., Акт №ОУ-0000308 від 29.05.2009 р. та Акт № ОУ-0000327 від 10.06.2009 р. на загальну суму 71458,07 грн.

Суд встановив, що на виконання умов договору № 93/ФО від 01 березня 2009 р. станом на 01.12.2009 р. відповідач частково оплатив суму боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №2926 від 13.04.2009 р., №2942 від 15.04.2009 р., №3000 від 13.05.2009 р., №2243 від 22.05.2009 р., №3061 від 25.05.2009 р., №2250 від 29.05.2009 р. №3386 від 26.10.2009 р., № 3398 від 27.10.2009 р., №2623 від 28.10.2009 р., №3420 від 29.10.2009 р., №3438 від 30.10.2009 р., від 04.11.2009 р., №3477 від 05.11.2009 р., №3490 від 06.11.2009 р., №3502 від 10.11.2009 р., №3521 від 11.11.2009 р., №3563 від 13.11.2009 р., №3577 від 16.11.2009 р., №3600 від 17.11.2009 р., №3622 від 18.11.2009 р., №3647 від 19.11.2009 р., №3676 від 20.11.2009 р., №3699 від 23.11.2009 р., №3720 від 24.11.2009 р., №3750 від 27.11.2009 р. на загальну суму 48958,07 грн.

Користуючись своїми процесуальними правами відповідно до ст. 22 ГПК України, представник позивача, надав уточнення до позовної заяви в якому просить стягнути з відповідача 23841,77 грн. (20000,00 грн. –основний борг, 399,04 грн. –3% річних, 621,08 грн. –збитків від інфляції, 3121,65 грн. –пеня), таким чином зменшивши позовні вимоги, в зв'язку з частковою сплатою відповідачам суми основного боргу.

Відповідач заперечив проти задоволення вимог позивача про сплату штрафних санкцій та просить зменшити їх розмір.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 20 000 грн. обґрунтовані, а, отже, підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку позивача сума 3% річних складає 399,04 грн., збитків від інфляції –621,08 грн.(розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано, розрахунки відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 399,04 грн., та збитків від інфляції у розмірі 621,08 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3121,65 грн. то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

В той же час ст. 547 ЦК України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 231 ГК України також встановлює, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищенаведені норми, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення пені, оскільки сторонами у справі не було досягнуто письмової згоди про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань (договір № 93/ФО від 01 березня 2009 р не містить такої умови).

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то витрати пов’язані з оплатою державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Грінко –Центр» (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 94-А, Код ЄДРПОУ 32490946, п/р 2600800003946, у АКБ «Правекс-банк», МФО 321983, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ КОМ»(03164, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, код ЄДРПОУ 31904478, п/р 26005450293001 у Розрахунковому центрі КБ «Приватбанк», МФО 320649) 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. –основного боргу, 399 (триста дев’яносто дев'ять) грн. 04 коп., - 3% річних, 621 (шістсот двадцять одна) грн. 08 коп. - збитків від інфляції, 210 (двісті десять) грн. 20 коп. - державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко