Рішення № 8465134, 05.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/30705.02.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД"

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"

Про          стягнення 94 268, 32 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Кучмак В. З. –предст. (дов. б/н від 30.09.2009 р.)

Від відповідача           Тихоплав С.О. –представник (дов. №617-458-601/129-Т від 30.11.2009 р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд" про стягнення основного боргу у розмірі 94 268,32 грн., який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки від 23.07.2008 р. № Л-382/7.

Ухвалою суду від 14.08.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/307 та призначено розгляд справи на 16.09.2009 р.

Ухвалою суду від 21.09.2009 р. призначено розгляд справи на 16.10.2009 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/307.

Судове засідання 16.10.2009 р. не відбулось в зв’язку з поданням 16.10.2009 р. відповідачем Заяви про відвід судді.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.10.2009 р. заяву ТОВ "Квіза-Трейд" про відвід судді Прокопенко Л.В. залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 02.11.2009 р. призначено розгляд справи на 20.11.2009 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/307.

19.11.2009 р. відділом діловодства суду отримано від позивача телеграму, в якій позивач просить суд відкласти розгляд справи в зв’язку з проведенням переговорів по позасудовому врегулюванню спору між сторонами.

Ухвалою суду від 20.11.2009 р. відкладено розгляд справи на 15.01.2010 р., повторно зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/307.

15.01.2010 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача Відзив, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Судове засідання 15.01.2010 р. не відбулось в зв’язку із поданням 15.01.2010 р. відповідачем Клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 р. Клопотання ТОВ "Квіза-Трейд" про призначення колегіального розгляду справи № 12/307 залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 19.01.2010 р. розгляд справи призначено на 05.02.2010 р., повторно зобов’язано сторони виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 14.08.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/307.

В судовому засіданні 05.02.2010 р. представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог мотивовану тим, що з моменту подачі позову відповідач провів часткову оплату поставленої продукції та просить стягнути з відповідача 51817,84 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позов в сумі 51 817,84 грн. та просить розстрочити виконання рішення по стягненню вказаної заборгованості на наступних умовах: - до 15.02.2010 р. –5000,00 грн., до 28.02.2010 р. –15000,00 грн., до 15.03.2010 р. –5000,00 грн., до 28.03.2010 р. –15000,00 грн., до 31.03.2010 р. –11817,84 грн., до 31.03.2010 р. –1 178,68 грн. (судові витрати).

Представник позивача не заперечив проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення. Клопотання задоволено.

В судовому засіданні 05.02.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № Л-382/7.

Відповідно до п. 2.1 договору Постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем (відповідачем) замовлень, а відповідач зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № Л-382/7 від 23.07.2008 р. утворилась заборгованість у розмірі 94 268,32 грн., яка підтверджується видатковими накладними, накладними на повернення не реалізованої в строк продукції ( в матеріалах справи).

Станом на 31.01.2010 р. відповідачем було частково сплачено суму боргу, а саме: 42450,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (наявні в матеріалах справи).

Користуючись своїми процесуальними правами відповідно до ст. 22 ГПК України, представник позивача, надав уточнення до позовної заяви, яким зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51817,84 грн.

Вищезазначену суму заборгованості відповідач визнав у відзиві на позовну заяву від 04.02.2010 р., та просив суд розстрочити виконання рішення суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 51817,84 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Застосовуючи заходи, передбачені ст. 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.. 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що значна заборгованість відповідача у справі, наявність інфляційних процесів та економічна ситуація в країні, призводить до утруднення виконання рішення суду, а тому, заява відповідача про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, Код 30437110, п/р 26003380691821, у КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" ЗЕВС ЛТД" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Клима Савури, 6, код 30362061, п/р 26001300417 у ОПЕРВ Ощадний банк м. Тернопіль, МФО 338545) 51817 (п’ятдесят одна тисяча вісімсот сімнадцять) грн. 84 коп. –основного боргу, 518 (п’ятсот вісімнадцять) грн. 18 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 15.02.2010 р. – 5000,00 грн.,

до 28.02.2010 р. –15000,00 грн.,

до 15.03.2010 р. – 5000,00 грн.,

до 28.03.2010 р. –15000,00 грн.,

до 31.03.2010 р. –11817,84 грн.,

до 31.03.2010 р. – 636,18 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                     Л.В.Прокопенко