Рішення № 8465131, 19.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/38419.01.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" До                    Приватного підприємства "ТВ Інтертеймент"

Про                     стягнення 146 520,61 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Покальчук О.Ю. –предст.(дов.б/н від 02.04.2008 р.)

Від відповідача           не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "ТВ Інтертеймент" про стягнення грошових коштів у розмірі 146 520,61 грн. (130 795 грн. –основний борг, 15 725,61 грн. –пеня) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору про надання послуг № 815 від 15.02.2008 р.

Ухвалою суду від 01.10.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/384 та призначено розгляд справи на 04.11.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 04.11.2009 р. не направив.

Ухвалою суду від 04.11.2009 р. відкладено розгляд справи на 01.12.2009 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 01.10.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/384.

В судове засідання 01.12.2009 р. представники сторін не з'явились, про причини нез’явлення представників сторін суд не повідомлено.

Ухвалою суду від 01.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 19.01.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання 19.01.2010 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.01.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2008 р. між сторонами укладено Договір про надання послуг № 815 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язався на замовлення відповідача виготовити відео матеріали на задану відповідачем тему, а відповідач зобов’язується приймати та оплачувати їх.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що вартість послуг становить 262600 грн.

Відповідно до п.3.2. Договору, оплата послуг здійснюється протягом 5 банківських днів після надання позивачем рахунку на оплату таких послуг.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу рахунок №с815 від 15.02.2008 р. на суму договору.

Позивачем було належним чином виконано умови Договору та передано відео-матеріали відповідачу, що підтверджується Актами здачі-прийому виконаних робіт, підписаними сторонами.

Відповідач неналежним чином виконав умови договору, вартість наданих послуг оплатив частково, а саме –131805 грн.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 130795 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 15725, 61 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 130795 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 5.6 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від вартості послуг за кожен день прострочення платежу, але не більше 20% від загальної вартості послуг .

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 15725,61 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 15725,61 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „ТВ Інтертеймент” (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, код 32980345, р/р 2600330016803 в Першій КФ АТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 321637, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія „Студія 1+1” (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, код 23729809, р/р 26005003124000 в АБ „ІНГ Банк Україна”, МФО 300539) 130795 (сто тридцять тисяч сімсот дев’яносто п’ять) грн. 00 коп. основного боргу, 15 725 (п’ятнадцять тисяч сімсот двадцять п’ять) грн. 61 коп. пені, 1 465 (одну тисячу чотириста шістдесят п’ять) грн. 21 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                              Л.В.Прокопенко