Рішення № 8465115, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/39709.12.09 За позовом Приватного підприємства "Ярослав"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна"

про           стягнення 297 453,60 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача          Румша А.Л., за дов. б/н від 18.05.2009 р.

від відповідача           не з’явився

У судовому засіданні 09.12.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Ярослав" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" про стягнення 255 207,22 грн. основного боргу, 11 150,42 грн. інфляційних втрат, 27 606,67 грн. пені, 3 489,29 грн. процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого позивачем за договором № 116 УКР 2008 від 01.05.2008 р.

Ухвалою суду від 23.09.2009 р. порушено провадження у справі № 54/397, розгляд справи призначено на 06.11.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 06.11.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Представником позивача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою суду від 06.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 09.12.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 09.12.2009 р. не з’явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/7370-2 від 21.10.2009 р., була завчасно ним отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 08539298.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2008 р. між Приватним підприємством "Ярослав" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" був укладений договір поставки № 116 УКР 2008, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов’язався передати (поставити) в обумовлені строки відповідачу товар, а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти товар та оплатити його. Предметом поставки є товари, зазначені у специфікації (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що товар поставляється окремими партіями відповідно до переданого відповідачем замовлення.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP (відповідно до Інкотермс 2000 р.) на склад відповідача або в магазини, адреси яких вказуються у замовленні (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 7.1. договору товар вважається прийнятим відповідачем з моменту підписання уповноваженим представником відповідача товарно-транспортної накладної та/або товарної накладної. Право власності на товар відповідно до п. 8.2. договору переходить до відповідача з моменту фактичного отримання товару –підписання уповноваженим представником відповідача товарно-транспортної накладної та/або товарної накладної.

Як свідчать умови договору, укладений між сторонами договір за своє правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов договору позивач за період з 21.08.2008 р. по 19.03.2009 р. здійснював поставку товару філіям відповідача у м. Сімферополі, м. Тернополі та м. Хмельницькому, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними. Зазначені накладні підписані уповноваженими особами відповідача та скріплені печатками філій відповідача, яким здійснювалася поставка товару, а тому є належним підтвердженням поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем.

Всього за вказаний період позивачем було поставлено товару на загальну суму 488076,54 грн.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 9.7. договору передбачено, що відповідач здійснює оплату товару протягом 45 банківських днів з дня отримання товару.

Як свідчать надані позивачем виписки з банківського рахунку, накладні на повернення товару та акти виконаних робіт, відповідач частково оплатив поставлений товар, повернув позивачу залишки нереалізованого товару та надав позивачу послуги, передбачені укладеним між сторонами договором від 01.05.2008 р., вартість яких була зарахована на погашення заборгованості відповідача за поставлений товар.

Як свідчать акти звірки взаємних розрахунків, підписані обома сторонами, та надані позивачем розрахунки суми основного боргу, які перевірені судом, заборгованість відповідача перед позивачем становить:

по філії у м. Тернопіль –71 946,00 грн.

по філії у м. Сімферополь –146 258,39 грн.

по філії у м. Хмельницький –37 002,83 грн.

Таким чином, сума боргу відповідача становить 255 207,22 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 27 606,67 грн. пені, посилаючись в обґрунтування зазначених вимог на п. 10.2. договору, яким передбачено, що покупець за прострочку оплати товару зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач також просить стягнути з відповідача 11 150,42 грн. інфляційних втрат та 3 489,29 грн. процентів річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та процентів річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. За таких обставин позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 27606,67 грн. та процентів річних у розмірі 3489,29 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно з рекомендаціями, наведеними у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. З урахуванням вказаних рекомендацій, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 6 380,18 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

19.03.2009 - 07.07.2009255 207,221,0256 380,18 Як передбачено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач всупереч вказаним вимогам не надав доказів повної оплати поставленого товару та не навів підстав для звільнення від обов’язку його оплатити.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 292 683,36 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, ідентифікаційний код 35073676) на користь Приватного підприємства "Ярослав" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 21635240) 255 207 (двісті п’ятдесят п’ять тисяч двісті сім) гривень 22 коп. основного боргу, 27 606 (двадцять сім тисяч шістсот шість) гривень 67 коп. пені, 6 380 (шість тисяч триста вісімдесят) гривень 18 коп. інфляційних втрат, 3 489 (три тисячі чотириста вісімдесят дев’ять) гривень 29 коп. процентів річних, 2 926 (дві тисячі дев’ятсот двадцять шість) гривень 83 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) гривні 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 25.02.2010 р.