Рішення № 8465018, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/62327.01.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

до

третя особаВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Лічаченко В’ячеслав Михайлович

простягнення 9996,06 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Федоренко А.І. (довіреність № 3576-1/14 від 22.12.2009); від відповідача –

від третьої особи –не з’явився;

не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

У провадженні Господарського суду Київської області знаходилась справа №21/176-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Білдоцерківської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі –відповідач) про стягнення 9996,06 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2009 справу № 21/176-09 направлено за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва справу прийнято до провадження та присвоєно № 34/623.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору страхування №1061/5535/02 від 30.01.2008, укладеного між позивачем, Хомутецьким С.О. та АКІБ «УкрСиббанк»(далі –Договір страхування), внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «CHERY Elara», державний номерний знак АІ 6757 ВІ (далі –автомобіль «CHERY»), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб –автомобіль марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак АІ 9772ВС (далі –автомобіль «ВАЗ»), яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, застрахований відповідачем на підставі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3676609 від 26.12.2007, тому відповідач зобов’язаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

18.11.2009 ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Лічаченка В’ячеслава Михайловича (далі –третя особа).

Третя особа письмових пояснень на позов не подала, в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача та третьої особи суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача та третьої особи не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки ВДАІ ГУ МВС України в Київській області № 721 від 06.05.2008 та постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.05.2008 у адміністративній справі № 3-22287, 25.04.2008 о 16 год. 20 хв. в м. Біла Церква на перехресті вул. Фрунзе –Я. Мудрого була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «ВАЗ», яким керувала третя особа з автомобілем «CHERY».

ДТП сталася в результаті порушення третьою особою вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою ВДАІ ГУ МВС України в Київській області № 721 від 06.05.2008 та постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.05.2008 у адміністративній справі № 3-22287, відповідно до якої третю особу визнано винною у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «CHERY», який належить Хомутецькому С.О.

07.05.2008 АФ «Сфера-Авто»складено висновок автотоварознавчого дослідження № 149, відповідно до якого розмір матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля «CHERY»в результаті його пошкодження при ДТП становить 11665,88 грн.

На виконання вказаного Договору страхування на підставі страхового акта № 19743 від 25.06.2008, заяви Хомутецького С.О. та листа АКІБ «УкрСиббанк»№ 35-21-35-38/3513 від 20.05.2008 позивач, сплатив АФ «Сфера-Авто»суму страхового відшкодування в розмірі 9596,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1531 від 26.06.2008, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 34.1 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно з пунктом 34.2 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач за складання висновку автотоварознавчого дослідження № 149 від 07.05.2008 сплатив АФ «Сфера-Авто»400 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1531 від 26.06.2008, копія якого міститься в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9996,06 грн. (9596,06 грн. сума сплаченого страхового відшкодування + 400 грн. витрати на складання висновку автотоварознавчого дослідження автомобіля »№ 149 від 07.05.2008).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки ВДАІ ГУ МВС України в Київській області № 721 від 06.05.2008 транспортний засіб –автомобіль «ВАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «CHERY»належить третій особі.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ», що належить третій особі та перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, третя особа є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю », в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ»будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована третьою особою у відповідача на підставі укладеного між ними полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3676609 від 26.12.2007 (далі –Поліс).

Відповідно до зазначеного Полісу відповідач взяв на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «ВАЗ», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність третьої особи.

Таким чином, відповідач є особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «ВАЗ», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність третьої особи.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля »з урахуванням зносу підтверджений висновком автотоварознавчого дослідження № 149 від 07.05.2008, і складає 11665,88 грн. (пункт 1.4 вказаного Висновку).

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 Полісу передбачено, що франшиза складає 510 грн.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

19.02.2009, позивач на виконання приписів пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»листом № 28/117 направив відповідачу заяву про відшкодування 9996,06 грн. майнової шкоди в порядку регресу. Про отримання відповідачем вказаної заяви, зокрема, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 25.02.2009.

Відповідач залишив вказану заяву без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач повинен був здійснити виплату 9996,06 грн. майнової шкоди в порядку регресу, в строк відповідно до 25.03.2009.

Проте, Відповідач, як у встановлений строк до 25.03.2009, свого зобов’язання щодо виплати 9996,06 грн. майнової шкоди в порядку регресу не виконав.

Відтак, враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, суд стягує з відповідача 9996,06 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Розглядаючи спір по суті суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Відтак, залучення до участі у справі водія у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі статті 27 ГПК України не суперечить правилам предметної підсудності, визначеним статтею 12 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю »було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01001, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186, р/р 26502001006962 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 300023, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Білоцерківської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. 50-річчя Перемоги, 12, к. 3, ідентифікаційний код 24879646) 9996 (дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 06 коп. майнової шкоди в порядку регресу, а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 23.02.2010