Рішення № 8464942, 18.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/3918.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохаус Київ"

до           Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"

про                     стягнення 23 000,29 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник –Мацько І.М.(дов. № б/н від 30.12.08)

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 20886,71 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 077/02-2008/02/08/15/02-П з технічного обслуговування автомобіля (ів) від 11.02.2008р. та додатковою угодою до нього, а також 313,27 грн. збитків від інфляції, 226,93 грн. трьох відсотків річних, 1573,38 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2009р. порушено провадження у справі № 8/39, розгляд справи призначений на 28.01.2010р.

Від сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з знаходженням представника позивача у відрядженні та у зв’язку з знаходженням представника відповідача на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010р. розгляд справи відкладений на 18.02.2010р., у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, неподанням сторонами витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 18.02.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Від відповідача через канцелярію суду клопотань та заяв не надходило.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

11.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автохаус Київ»- «підрядник»та Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод»- «замовник»був укладений договір підряду з технічного обслуговування автомобіля (ів) № 077/02-2008/02/08/15/02-П (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «підрядник»зобов’язався на свій ризик виконати роботи за завданням «замовника», а «замовник»зобов’язався прийняти і вчасно оплатити вказані роботи в порядку, у строк і на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 7.6 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє: в частині прийняття «підрядником»заявок на виконання робіт до 31.12.2008р., а в частині інших випадків –до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2008р. до договору сторонами продовжений строк дії договору, погоджено, що договір діє до 31.08.2009р.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що загальна вартість робіт, що виконується «підрядником»для «замовника»згідно положень цього договору, орієнтовно складає 49800,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Згідно з п.3.3 договору, «замовник»сплачує вартість виконаних робіт на підставі акту виконаних робіт у строк не пізніше 3-х банківських днів з дати його підписання шляхом перерахування безготівкових коштів банківським переказом на рахунок «підрядника».

Сторонами по договору були складені акти виконаних робіт № Н4085183 від 10.07.2009р. на суму 11266,50 грн., № Н4085184 від 10.07.2009р. на суму 5790,46 грн., № № Н4085347 від 13.07.2009р. на суму 647,81 грн., № Н4085624 від 15.07.2009р. на суму 3181,94 грн., на загальну суму 20886,71 грн., які свідчать про виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Автомобілі після проведення позивачем ремонту були прийняті представниками відповідача – Макаренко В.М. на підставі довіреності серія ЯОШ № 795631 від 09.07.2009р., Кириченко В.М. на підставі довіреності серія ЯОШ № 795630 від 09.07.2009р. та Макаренко О.П. на підставі довіреностей серія ЯОШ № 795635 від 13.07.2009р., серія ЯОШ №795646 від 15.07.2009р. (копії в матеріалах справи).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки № С4085183 від 10.07.2009р. на суму 11266,50 грн., № С4085184 від 10.07.2009р. на суму 5790,46 грн., № С4085347-1 від 13.07.2009р. на суму 647,81 грн., №С4085624 від 15.07.2009р. на суму 3181,94 грн. за проведенні роботи з технічного обслуговування та ремонту автомобіля (ів).

Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином, за виконані позивачем роботи не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 20886,71 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами погоджений строк оплати за виконані роботи (п. 3.3 договору), проте відповідач в порушення умов договору за виконані роботи не розрахувався.

Позивач направив відповідачу претензію вих.. № 01-01/458-АК від 29.10.2009р., з проханням перерахувати йому заборгованість в сумі 20886,71 грн. (копія фіскального чеку №9171 від 30.10.2009р. знаходиться в матеріалах справи), але відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не перерахував.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20886,71 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 077/02-2008/02/08/15/02-П з технічного обслуговування автомобіля (ів) від 11.02.2008р. та додатковою угодою до нього правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 313,27 грн. збитків від інфляції, 226,93 грн. трьох відсотків річних, 1573,38 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду №077/02-2008/02/08/15/02-П з технічного обслуговування автомобіля (ів) від 11.02.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 226,93 грн. та збитків від інфляції в розмірі 313,27 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 226,93 грн. та збитків від інфляції в розмірі 313,27 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що за порушення «замовником» строку оплати вартості робіт згідно положень статті 3 цього договору, «замовнику»нараховується пеня за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання (п.5.4 договору).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1573,38 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, при задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625, 629, 837 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (02092, м.Київ, вул. Алма-Атинська, 74; код 14294471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохаус Київ" (02098, м.Київ, вул. Дніпровська набережна, 16; код 30778414) 20886 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 71 коп. основного боргу, 313 (триста тринадцять) грн. 27 коп. збитків від інфляції, 226 (двісті двадцять шість) грн. 93 коп. трьох відсотків річних, 1573 (одну тисячу п’ятсот сімдесят три) грн. 38 коп. пені, 230 (двісті тридцять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 25.02.2010р.