Ухвала суду № 84648740, 30.09.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 233/3853/18

Номер провадження: 1-кп/225/88/2019

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2019 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

суддів Челюбєєва Є.В.,

Скиби М.М.,

за участю: секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Загребельного Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

і їх захисника Ружицького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

і його захисників Бєляєва В.О.,

Коника Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали Дзержинського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380000408 від 23.04.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.3 ст.27 ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ружицький В.В. заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники Бєляєв В.О. та Коник Г.В., заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, просили обрати більш м`який запобіжний захід, такий як домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник Ружицький В.В. заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали ризики не доведеними, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд вислухав позиції та доводи сторін, дослідив матеріали провадження і відмічає, що тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, суд вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Беручи до уваги близькість лінії розмежування, суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду на непідконтрольній території, або за місцем свого попереднього проживання у Львівській області.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин було вчинено із застосуванням насильства до потерпілої.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого, наявність в останнього судимості, та імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 не працює, не одружений, має дітей, не навчається, проживає АДРЕСА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим розбійним нападом групою осіб, з огляду на наявність судимостей, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд погоджується з прокурором, що з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, є реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Беручи до уваги близькість лінії розмежування, суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду на непідконтрольній території, або за місцем свого проживання у Закарпатській області.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин, було вчинено із застосуванням насильства до потерпілої, і у випадку, якщо запобіжний захід не забезпечуватиме ізоляцію від суспільства, обвинувачений зможе силою вплинути на потерпілу з метою зміни її позиції.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого. В категорію цього ризику також входить імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_3 не навчається, не працює, має двох малолітніх дітей, одружений, зареєстрований АДРЕСА_3 проживає АДРЕСА_4 , в силу ст.89 КК не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що захистом, попри зроблені заяви, не підтверджено відшкодування збитків потерпілій, та не продемонстровано можливість обвинуваченого реально виконувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на території Донецької області.

Відтак, з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим розбійним нападом групою осіб, чітким є переконання колегії суддів, що наразі ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою слід продовжити.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутність доходів і роботи у обвинуваченого, вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Беручи до уваги близькість лінії розмежування, суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду на непідконтрольній території, або за місцем свого проживання у Закарпатській області.

Суд вважає наявним ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити речові докази, оскільки як слідує із клопотання прокурора, не всі викрадені речі були знайдені та вилучені в ході досудового розслідування і є імовірність встановлення їх місцезнаходження під час судового розгляду.

Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що інкримінований обвинуваченому злочин, було вчинено із застосуванням насильства до потерпілої.

Суд також вважає реальним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність. Такий висновок суд робить оцінюючи характер інкримінованого корисливого злочину, а також відсутність постійного доходу і роботи у обвинуваченого, наявність в останнього судимості, та імовірність насильницького впливу на потерпілу та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_6 не працює, не одружений, має дітей, не навчається, зареєстрований АДРЕСА_5 проживає АДРЕСА_6 , раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Розглядаючи питання можливості застосування запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким, попередньо спланованим розбійним нападом групою осіб, з огляду на наявність судимостей, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим. А відтак строк тримання під вартою продовжити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 197, 331 КПК України

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 28.11.2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 28.11.2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань (№6) на строк 60 днів, тобто до 28.11.2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору - до відома; направити начальнику Бахмутської установи виконання покарань (№6) - для виконання.

Головуючий суддя :

Суддя: Суддя: