Рішення № 8464635, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/49816.02.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київелектромонтаж» доПублічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього

простягнення 14866,91 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Алексєєнко О.О. –представник за довіреністю № 562 від 14.07.2006 року;

від відповідача:Харченко В.В. –представник за довіреністю № 371/1 від 08.09.2009 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство «Київелектромонтаж»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього про стягнення 14866,91 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами контракту № 109 від 20.08.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 11731,20 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт не виконав. Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 11731,20 грн., пеню у розмірі 1401,74 грн., збитки від інфляції у розмірі 1431,21 грн. та 3 % річних у розмірі 302,76 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.10.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 07.10.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 26.10.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 07.10.2009 року, заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, про зміну найменування відповідача на Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього, у зв’язку з внесенням змін до установчих документів відповідача, та про відкладення розгляду справи для надання сторонам додаткового часу для звіряння розрахунків та надання відповідачу додаткового часу для підготовки відзиву на позовну заяву.

          На підставі частини 7 статті 811 ГПК України суд задовольнив заявлене позивачем клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

          Також, суд задовольнив заявлене відповідачем клопотання про зміну найменування відповідача.

          У судовому засіданні 26.10.2009 року судом оголошено перерву до 09.11.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2009 року подав докази відправлення на адресу відповідача акту звірки розрахунків та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 09.11.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам додаткового часу для врегулювання спору мирним шляхом.

          У судовому засіданні 09.11.2009 року судом оголошено перерву до 30.11.2009 року.

          Представник позивача у судове засідання 30.11.2009 року не з’явився, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

          Представник відповідача у судовому засіданні 30.11.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам додаткового часу для врегулювання спору мирним шляхом та клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Беручи до уваги, що подача позивачем клопотання про відкладення розгляду справи свідчить про його згоду на вирішення спору у більш тривалий строк, суд, на підставі частини 4 статті 69 ГПК України, задовольнив заявлене позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Зважаючи на заявлені сторонами клопотання про відкладення розгляду справи, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 21.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2009 року надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 21.12.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

          У судовому засіданні 21.12.2009 року судом оголошено перерву до 26.01.2010 року.

          Представник позивача у судове засідання 26.01.2010 року не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Представник відповідача у судовому засіданні 26.01.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю вирішення спору за відсутності повноважного представника позивача.

          Враховуючи те, що нез’явлення представника позивача у судове засідання та необхідність витребування від нього додаткових письмових пояснень перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 16.02.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2010 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 11271,34 грн., пеню у розмірі 1348,85 грн., збитки від інфляції у розмірі 2701,74 грн. та 3 % річних у розмірі 428,93 грн.

          Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву позивача про уточнення позовних вимог.

          Представник відповідача у судовому засіданні 16.02.2010 року заявив клопотання про розстрочку виконання рішення строком на чотири місяця у зв’язку з перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          20.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (надалі –відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Київелектромонтаж»(надалі –позивач) укладено контракт субпідряду № 109 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору, позивач (субпідрядник) зобов’язався якісно і у встановлені строки виконати роботи з запуску та налагодження електрообладнання ТП-1 (ТП-7063) кВа на об’єкті «Житловий квартал по вул. Кожум’яцькій,10-22 в м. Києві», а відповідач (генпідрядник) зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

          На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 11731,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за жовтень 2008 року від 30.10.2008 року та відповідною довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 від 30.10.2008 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що за надані послуги генпідряду відповідач щомісячно утримує з позивача кошти у розмірі 3,27 % від вартості виконаних робіт без урахування ПДВ, крім того ПДВ від суми за послуги генпідряду, шляхом вирахування з довідки за формою КБ-3.

          Вартість наданих відповідачем послуг генпідряду склала 459,86 грн.

          Враховуючи зазначене, за вирахуванням вартості послуг генпідряду вартість виконаних робіт складає 11271,34 грн.

          Відповідно до пункту 4.2 договору оплачувати виконані роботи відповідач зобов’язався щомісячно на підставі довідки форми КБ-3 та актів виконаних робіт форми КБ-2в, які обраховуються виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів, враховуючи фактичні умови виконання робіт, при умові надходження коштів від замовника. При цьому підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 сторони обумовили, що розрахунки за виконані позивачем роботи відповідач провадить протягом 5-ти банківських днів після підписання довідки форми КБ-3 та актів виконаних робіт форми КБ-2в.

          Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Отже, положення статті 530 ЦК України передбачають як безпосереднє встановлення у зобов’язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, в розумінні даної норми обов’язковою умовою є те, що подія, з настанням якої зобов’язання підлягає виконанню, має неминуче настати.

          В пункті 4.2 договору сторони обумовили настання строку виконання зобов’язання зі здійснення розрахунку надходження коштів від замовника будівництва. Проте, надходження коштів від замовника будівництва не може визнаватися подією, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб’єктивної поведінки третіх осіб, жодним чином не визначених в договорі.

          Частиною 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          З наведених норм судом вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов’язку підрядника виконати певну роботу кореспондує обов’язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

          В частині 1 статті 838 ЦК України зазначається, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

          Відповідно до частини 1 статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

          Проте, як вже зазначалось, договір підряду є оплатним. Тобто обов’язок відповідача як замовника за договором оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та п. 1.1 договору.

          При цьому в пункті 4.2 договору сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов’язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов’язання.

          З огляду на вказане, оплатити виконані роботи відповідач зобов’язаний був протягом 5-ти банківських днів після підписання довідки форми КБ-3 та актів виконаних робіт форми КБ-2в, тобто у термін до 06.11.2008 року.

          Обов’язок розрахуватися за роботи відповідач не виконав.

          Таким чином, станом на день вирішення спору у відповідача існує основна заборгованість перед позивачем у розмірі 11271,34 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Належних доказів виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 11271,34 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього пеню у розмірі 1348,85 грн. за період з 07.11.2008 року по 07.05.2009 року, збитки від інфляції у розмірі 2701,74 грн. за період з листопада 2008 року по січень 2010 року та 3 % річних у розмірі 428,93 грн. за період з 07.11.2008 року по 12.02.2010 року.

          В силу частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

          Таким чином, відповідальність за порушення грошового зобов’язання наступає незалежно від наявності вини.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що за порушення зобов’язань, передбачених підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за контрактом у договірних цінах за кожний день прострочення.

          Як зазначалося вище, оплатити виконані роботи відповідач зобов’язаний був у термін до 06.11.2008 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 07.11.2008 року.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Частина 1 статті 231 ГК України визначає, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Тому, нарахування пені за прострочення оплати виконаних за договором робіт можливе по 06.05.2009 року.

          Враховуючи зазначене, розмір пені складає:

          11271,34 грн. * 24 % * 55 (з 07.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 406,51 грн.

          11271,34 грн. * 24 % * 126 (з 01.01.2009 року по 06.05.2009 року) / 365 = 933,82 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати виконаних робіт складає 1340,33 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1340,33 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          З огляду на вказане, розмір збитків від інфляції за прострочення оплати виконаних робіт складає:

          11271,34 грн. * (101,5 % * 102,1 % * 112,3 % * 101,8 %) –11271,34 грн. = 2085,20 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 2085,20 грн.

          Розмір 3 % річних складає:

          11271,34 грн. * 3 % * 55 (з 07.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 50,81 грн.

          11271,34 грн. * 3 % * 408 (з 01.01.2009 року по 12.02.2010 року) / 365 = 377,98 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір 3 % річних за прострочення оплати виконаних робіт складає 428,79 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 428,79 грн.

          Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення строком на чотири місяці, у зв’язку з перебуванням підприємства відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою. На підтвердження зазначеного відповідач надав суду припис прокуратури Оболонського району міста Києва від 01.02.2010 року № Н-17про усунення порушень законодавства України про оплату праці, наказ ВАТ КБ «Іпобанк»від 04.01.2010 року № 1про черговість оплати зобов’язань перед клієнтами ВАТ КБ «Іпобанк», лист ВАТ КБ «Іпобанк»про залишення платіжних доручень без виконання від 23.09.2009 року вих. № 09/2349 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2009 року про порушення провадження у справі за позовом ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього до ВАТ КБ «Іпобанк»про зобов’язання вчинити певні дії.

          Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України, приймаючи рішення, суд має право розстрочити або відстрочити його виконання.

          Підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

          При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

          З огляду на вказане, зважаючи на наявність на підприємстві відповідача значної заборгованості по заробітній платі та неможливість використання відповідачем грошових коштів, що облікуються на поточному рахунку, відкритому в ВАТ КБ «Іпобанк», суд задовольняє заявлене клопотання та розстрочує виконання рішення на чотири місяці.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; ідентифікаційний код 04012655) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Київелектромонтаж»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67; ідентифікаційний код 04012750) основну заборгованість у розмірі 11271 (одинадцять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 34 коп., пеню у розмірі 1340 (одна тисяча триста сорок) грн. 33 коп., збитки від інфляції у розмірі 2085 (дві тисячі вісімдесят п’ять) грн. 20 коп., 3 % річних у розмірі 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 79 коп., 151 (сто п’ятдесят одну) грн. 26 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Розстрочити виконання рішення наступним чином:

- 3875,89 грн. сплатити до 16.03.2010 року;

- 3875,89 грн. сплатити до 16.04.2010 року;

- 3875,89 грн. сплатити до 16.05.2010 року;

- 3875,88 грн. сплатити до 16.06.2010 року.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –23.02.2010 року.