Рішення № 8464620, 15.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/815.02.10

За позовом відкритого акціонерного товариства " Укртелеком" в особі Філії

інформаційно-комунікаційних систем

до Міністерства економіки України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне казначейство України

про стягнення 11 951,17 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача           Новікова Н.В.(дов. від 04.08.2009)

Від відповідача Левченко Д.В.(дов. від 17.04.2007)

Від третьої особи не з’явилися

В судовому засіданні 15.02.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем до Міністерства економіки України про стягнення 11951,17 грн. за невиконання зобов’язання відповідно до замовлень № 810000/7-2658 від 06.07.2009 та № 818321/14-132 від 14.08.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2009 порушено провадження у справі № 50/8 та призначено її до розгляду на 18.01.2010.

В судове засідання 18.01.2010 прибули представники сторін та дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі Державне казначейство України в якості третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Дане клопотання обґрунтоване тим, що кредиторська заборгованість у відповідача виникла у зв’язку з відсутністю коштів на рахунках Державного казначейства України, яке здійснює розрахунково-касове обслуговування відповідача.

Стаття 27 ГПК України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть за клопотанням сторін бути залучені до участі у справі на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін.

Суд, заслухавши думку представника позивача, який проти заявленого клопотання відповідача не заперечував, вирішив, що дане клопотання достатньо мотивоване, належно обґрунтоване, а тому його слід задовольнити.

В зв’язку із задоволенням клопотанням відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи був відкладений на 15.02.2010.

В судове засідання з’явились представники позивача та відповідача, надали додаткові докази та пояснення по справі. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти нарахування штрафних санкцій.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до замовлень № 810000/7-2658 від 06.07.2009 та № 818321/14-132 від 14.08.2009 відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем були надані Міністерству економіки України телекомунікаційні послуги з організації та проведення нарад по системі відеоконференц-зв’язку (ВКЗ) та системи групового міжміського телефонного зв’язку (ГМТЗ).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо оплати наданих позивачем послуг, чим порушив норми чинного законодавства України.

Відповідно до п.1 замовлень, виконавець надає телекомунікаційні послуги з організації та проведення нарад в системі телефонного зв’язку (ГМТЗ) або відеоконференц-зв’язку (ВКЗ) для проведення замовником нарад.

Згідно умов п. 4 замовлень, оплата за проведення нарад за минулий місяць проводиться до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків виконавця, виставлених до 10 числа поточного місяця згідно діючих графіків. При порушенні замовником терміну оплати рахунку застосовується штрафні санкції, передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов’язання і своєчасно надав телекомунікаційні послуги відповідачу, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в період з липня по серпня 2009 в сумі 11174,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками позивача № 97 від 31.07.2009 та 160 від 31.08.2009.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 із змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ”.

Відповідно до ст.ст.33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв’язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв’язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунктом 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживач зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на момент подачу позову до суду заборгованість у сумі 11174,88 грн. відповідачем не була сплачена. Даний факт не заперечує і сам відповідач, надавши відзив до позову.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 11174,88 грн. основної суми боргу є обґрунтованим та підлягав задоволенню.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 356,24грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначено в ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо пені, яка застосовується у випадку прострочення відповідачем оплати наданих позивачем послуг.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 356,24 грн. за несвоєчасну оплату наданих послуг задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього понесені позивачем витрати пов’язані з інфляцією в сумі 315,79 грн. та 3% річних в розмірі 104,26 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 315,79 грн., та 3% річних у розмірі 104,26 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Як вбачається з поданого відповідачем відзиву, останній після порушення провадження у справі в повному обсязі сплатив основну заборгованість у сумі 11174,88грн., що підтверджується платіжним дорученням № 198 від 01.02.2010.

Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши докази позивача про сплату відповідачем суми основного боргу, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 11174,88 грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Міністерства економіки України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; Ідентифікаційний код 00014769) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; код 01181825) 3% річних в сумі 104 (сто чотири) грн. 26 коп., індекс інфляції в сумі 315 (триста п’ятнадцять) грн. 79 коп., державне мито в сумі 115 (сто п'ятнадцять) 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               Л.Д. Головатюк

Рішення підписане 25.02.2010