Ухвала суду № 84645357, 01.10.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3881/19

Провадження №: 1-кс/755/7111/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Курило А.В.,

секретаря Миненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України Стороженка С.В., у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100110000030 від 20.03.2017 року про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100110000030 від 20.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.205, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України про арешт майна.

У судове засідання слідчий не з`явився, просив клопотання повернути для усунення недоліків.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору.

Крім того, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також, ч.5 ст.9 КПК України передбачено, що слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчий просить повернути клопотання, для усунення недоліків.

Із огляду на вищевикладене та враховуючи клопотання слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України Стороженка С.В., у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100110000030 від 20.03.2017 року про арешт майна - повернути прокурору для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: