Рішення № 8464486, 24.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/46924.02.10 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Медіа"

до                     Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про                     стягнення 331766,60 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача           Пранципал О.С., за дов. № 1 від 06.10.2009 р.

від відповідача           Скопіч В.В., за дов. № 14-017 від 04.01.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євразія-Медіа" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 187 500,00 грн. основного боргу, 126 112,50 грн. інфляційних втрат та 18 154,10 грн. процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті послуг, наданих за договором № 01/01 від 03.01.2006 р. та додатком № 8 від 28.04.2006 р. до нього.

Ухвалою суду від 09.11.2009 р. порушено провадження у справі № 54/469, розгляд справи призначено на 18.12.2009 р.

У поданому відзиві на позов відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог у повному обсязі, мотивуючи це тим, що позивач всупереч умовам договору поклав виконання зобов’язань на третіх осіб. Відповідач також посилається на те, що строк оплати наданих послуг не настав, оскільки він не отримував рахунки-фактури від позивача.

У судовому засіданні 18.12.2009 р. представниками сторін подано спільне клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

У судовому засіданні 18.12.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 29.01.2010 р.

У зв’язку з перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному судове засідання, призначене на 29.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 12.02.2010 р. розгляд справи призначено на 19.02.2010 р.

У судовому засіданні 19.02.2010 р. оголошувалась перерва до 24.02.2010 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євразія-Медіа" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" був укладений договір № 01/01, відповідно до умов якого позивач, як виконавець, зобов’язався за завданням відповідача виконувати роботи та/або надавати послуги, вказані у п. 1.2. договору, а відповідач, як замовник, зобов’язався приймати та оплачувати належним чином надані послуги та належним чином виконані роботи.

28.04.2006 р. сторонами було підписано додаток № 8 до договору, яким були визначені роботи та послуги, які позивач щомісячно, починаючи з 03.05.2006 р., мав надати і виконати.

Як свідчать умови договору, укладений між сторонами договір № 01/01 від 03.01.2006 р. є змішаним договором, оскільки містить елементи договору підряду і договору про надання послуг.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача борг за послуги, надані згідно з п. 2 додатку № 8 до договору. Вказаним пунктом додатку передбачено надання позивачем послуг з розміщення презентаційних телесюжетів, виготовлених відповідно до п. 1 цього додатку, на УТ-1 в програмі "Діловий світ" (Незалежне ТБ).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено п. 1.4. договору, послуги вважаються наданими, а роботи виконаними після підписання акту здачі-приймання наданих послуг та виконаних робіт обома сторонами договору.

Порядок підписання актів здачі-приймання передбачений п.п 2.1.3 та 2.2.2. договору. Пунктом 2.1.3. договору передбачено, що після надання послуг та/або виконання робіт, до п’ятого числа місяця, наступного за місяцем надання послуг та/або виконання робіт, виконавець зобов’язується надати на підписання замовнику підписаний зі своєї сторони акт здачі-приймання наданих послуг та виконаних робіт. Замовник згідно з п. 2.2.2. договору протягом п’яти робочих днів з дати отримання підписаного виконавцем акту здачі-приймання наданих послуг та виконаних робіт надає виконавцю підписаний зі своєї сторони акт здачі-приймання наданих послуг та виконаних робіт або письмову обґрунтовану відмову від його підписання.

Як свідчать матеріали справи, 29.05.2006 р., 30.06.2006 р., 25.07.2006 р. сторонами були підписані акти здавання-приймання виконаної роботи згідно з додатком № 8 від 28.04.2006 р. до договору № 01/01 від 03.01.2006 р., що відповідно до п. 3.3. договору є підставою для оплати наданих послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг та робіт виконавця за договором зазначається сторонами у додатках до договору, що є його невід’ємною частиною.

За додатком № 8 до договору вартість щомісячних послуг та робіт складає 388 675,00 грн. При цьому, вартість послуг, що надаються за п. 2 цього додатку, становить 62 500,00 грн. на місяць.

Як передбачено пунктом 3.3. договору, замовник здійснює оплату належним чином наданих послуг та належним чином виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дня підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг та виконаних робіт та отримання рахунку-фактури від позивача.

Згідно з п. 2 додатку № 8 до договору та актами здавання-приймання виконаної роботи від 29.05.2006 р., 30.06.2006 р., 25.07.2006 р. вартість послуг позивача з розміщення презентаційних телесюжетів на телеканалі УТ-1 в програмі "Діловий світ" становить 187500,00 грн.

Доказів оплати послуг, наданих позивачем відповідно до п. 2 додатку, відповідач не надав.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 187 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в цій сумі визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 126112,50 грн. інфляційних втрат та 18154,10 грн. процентів річних за період з 11.08.2006 р. по 31.10.2009 р.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають задоволенню відповідно у розмірі 126112,50 грн. та 18154,10 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної оплати наданих позивачем послуг і виконаних робіт та не навів підстав для звільнення від обов’язку їх оплатити. Посилання відповідача на неотримання ним рахунків-фактур на оплату послуг спростовується змістом актів здавання-приймання виконаних робіт, в яких містяться посилання на рахунки-фактури, та здійсненими відповідачем частковими оплатами вартості послуг, наданих за додатком № 8 до договору.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 331766,60 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Медіа" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, ідентифікаційний код 33541446) 187500 (сто вісімдесят сім тисяч п’ятсот) гривень 00 коп. основного боргу, 126112 (сто двадцять шість тисяч сто дванадцять) гривень 50 коп. інфляційних втрат, 18154 (вісімнадцять тисяч сто п’ятдесят чотири) гривні 10 коп. трьох процентів річних, 3317 (три тисячі триста сімнадцять) гривень 66 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                           Т.С. Демченко