ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 45/2615.02.10 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "То-нар"
До:Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня"
Про:стягнення 114710,62 грн.
Суддя С.В.Балац
Представники:
Позивача: Бабченко Д.І., дов. від 23.07.2009 № б/н
Відповідача: Головко І.І., дов. від 06.11.2009 № 1/215
Суть спору: стягнення 114710,62 грн. заборгованості, з яких 100561,60 грн. –основного боргу, 3921,90 грн. –збитків від інфляції, 9090,77 грн. –пені, 1136,35 грн. –3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за договором поставки поставив відповідачеві товар, а відповідач оплатив його лише частково.
Відповідач у відзиві на позовну заяву погодився із сумою основного боргу, проте заперечив проти задоволення штрафних санкцій з тих підстав, що позивач фактично поставив частину товару ще до сплати відповідачем авансу за таку поставку, а тому відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є безпідставними.
Ухвалою від 18.12.2009 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.02.2010.
Ухвалою від 01.02.2010 розгляд справи відкладався на 15.02.2010.
У судовому засіданні 15.02.2010, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
12.03.2008 між сторонами спору укладено договір № 007 про виготовлення та поставку сталевих канатів (далі - Договір). За умовами Договору позивач зобов'язувався виготовити та поставити, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити канати сталеві (п. 1.1. Договору).
Згідно п. 5.1. Договору сторони погодили наступний порядок розрахунків: 40% - попередня оплата, решта 60% сплачується протягом 5 банківських днів після надходження товару на склад відповідача.
Відповідно до п. 9.1. Договору за прострочення оплати, відповідач сплачує позивачеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.
Позивач за Договором поставив відповідачеві товар на підставі накладних № 154 від 24.06.2008 на суму 559790,68 грн., № 154/2 від 28.11.2008 на суму 236283,02 грн., № 154/3 від 03.03.2009 на суму 103950,00 грн. Всього на суму 900.023,70 грн.
Відповідач частково оплатив поставлений товар в сумі 799.462,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відповідач мав сплатити за отриманий товар 900.023,70 грн., а сплатив лише 799.462,10 грн., то заборгованість відповідача перед позивачем становить 100561,60 грн.
Оскільки в п. 5.1. Договору передбачено порядок саме оплати за поставлений товар, то умови вказаного пункту Договору не регулюють порядок поставки, прийняття товару, а також не впливають на обов'язок відповідача оплатити товар, прийнятий останнім.
Більш того, з п. 5.1. Договору вбачається, що протягом 5 банківських днів відповідач має розрахуватися з позивачем за поставлений товар повністю.
Тому, факт несплати відповідачем авансу за поставлений товар і прийняття відповідем виконання позивача не звільняє відповідача оплатити прийнятий від позивача товар протягом 5 банківських днів. відповідно судом відхиляються заперечення відповідача про те, що останнім не сплачено повнісью суми авансу за поставлений товар.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 100561,60 грн. –основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач прострочив виконання зобов’язання, то відповідач вважається таким, що порушив зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи порушення відповідачем строків сплати платежів, норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та п.9.2. Договору, вимоги позивача про стягнення пені у сумі 9090,77 грн. за період з 11.03.2009 по 29.07.2009 підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 1136, 35 грн. за період з 11.03.2009 по 29.07.2009 підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 3921,90 грн. за період з березня 2008 по червень 2009 підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд 26, код 14312364, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "То-нар" (54030, Миколаївська обл.., м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 12, оф. 2, код 13851544, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –100561 (сто тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 60 коп. –основного боргу, 3921 (три тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. 90 коп. –збитків від інфляції, 9090 (дев'ять тисяч дев'яносто) грн. 77 коп. –пені, 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн. 35 коп. –3% річних, 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 11 коп. –витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя С.В.Балац
Дата підписання: 25.02.2010
Судове рішення № 8464481, Господарський суд м. Києва було прийнято 15.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 45/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: