Рішення № 8464201, 18.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/818.02.10 За позовомДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи До           Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»

Простягнення 278809,93 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Свириденко В.А.

Від відповідача           Рубан В.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»55331,51 грн. відсотків за користування кредитом, 156507,05 грн. пені, 45572,86 грн. збитків від інфляції, 21398,51 грн. 3% річних на рахунок № 31117128700011 отримувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 26077968, код платежу 24110800.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій визнав суму позову в сумі 278809,93 грн. Крім того просить зменшити розмір пені та розстрочити на шість місяців повернення заборгованості.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2004р. між Українською державної інноваційною компанією та відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»було укладено договорів № 15-42/18/11/04.

Відповідно до п.1.1. договору кредитор надає позичальнику в порядку та на умовах визначених цим договором, чинним законодавством України та наказом Міністерства освіти і науки України від 17.11.2004р. № 872 кредит в сумі 1300000 грн.

Згідно п. 2.1. договору позичальник за користування кредитом сплачує кредитору 9% річних. Сплата відсотків здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.2.2. договору, позичальник здійснює повернення основного боргу кредитору, починаючи з 25.10.2007р. та сплату відсотків з 25.01.2005р. у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.1. договору позичальник зобов’язується до повного погашення кредиту та сплати відсотків за кредитом, використовувати всі кошти, отримані по кредиту, на виконання проекту.

Відповідно до п. 5.4. позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 9% річних, які нараховуються на залишок заборгованості по кредитом.

Такі відсотки нараховуються за фактичну кількість днів у періоді (квартал), виходячи з фактичної кількості днів у році і сплачуються у строки, вказані в графіку повернення кредиту та сплати відсотків.

У разі порушення строків погашення кредиту, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, позичальник повинен сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується за несвоєчасно погашену частину кредиту з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості (п.5.5. договору).

Відповідно до п.5.6. договору, у разі порушення строків сплати відсотків по кредиту, позичальник повинен сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашені відсотки з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цих відсотків, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем визнано, що заборгованість відповідача за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитом, заявлена до стягнення позивачем, складає 55331,51 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 21398,51 грн. та 45572,86 грн. індексу інфляції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату часткової неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пеню за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

З відповідачів належить стягнути пеню у сумі 156507грн.05коп. за прострочення терміну сплати відсотків за період з 23.04.09р. по 26.10.09р.

Відповідач заявив клопотання про зменшення стягнення пені посилаючись на тяжке фінансове становище.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання; це ж питання врегульовано і в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань”.

Під час судового розгляду жодних заперечень з боку сторін (як позивача так і відповідача) про достовірність поданих доказів не надходило.

Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов’язання, об‘єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов‘язань, причини неналежного виконання зобов‘язання, прийшов до висновку, що доводи відповідача заслуговують на увагу.

Судом взято до уваги твердження відповідача про те, що як під час отримання позову, так і на момент розгляду справи товариство знаходиться в тяжкому фінансовому становищі.

Враховуючи ступень виконання зобов’язань, причини неналежного виконання зобов’язання, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов’язання по договору до 20000грн.00коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія»(01011, м. Київ, вул.. Січневого повстання, 11-А. 03022, м. Київ, вул.. Трутенка, 2, код ЄДРПОУ 23724999) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 65б, код ЄДРПОУ 00041467) 55331 (п’ятдесят п’ять тисяч триста тридцять одну) грн. 51 коп. відсотків за кредит, 20000 (двадцять тисяч) грн. пені за прострочення сплати відсотків, 45572 (сорок п’ять тисяч п’ятсот сімдесят дві) грн. 86 коп. індексу інфляції, 21398 (двадцять одну тисячу п’ятсот сімдесят дві) грн.. 51 коп. 3% річних, 2788 (дві тисячі сімсот вісімдесят дві) грн.. 09 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко