Рішення № 8463988, 15.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/7215.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Інспекторат Україна”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім”

Простягнення 56582,46 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаСаркісян Г.С. —представник за довіреністю від 20.01.2009 р. б/н

Від відповідача не з’явився 15.02.2010 р. у судовому засіданні за згодою присутнього представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Інспекторат Україна” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім” 56582,46 грн. заборгованості з оплати вартості інспекційних послуг, наданих за договором від 01.11.2007 р. № 558 ОР.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/72 від 21.12.2009 р., яку призначено до розгляду на 15.01.2010 р.

12.01.2010 р. від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване зайнятістю юриста в іншому судовому засіданні.

Ухвалою від 15.01.2010 р. розгляд справи було відкладено на 15.02.2010 р. зважаючи на неявку представника відповідача та подане ним клопотання, а також з огляду на неподання сторонами витребуваних документів.

12.02.2010 р. відповідач повторно звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість представника в іншому судовому засіданні.

01.02.2010 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю “Інспекторат Україна” просить суд стягнути з відповідача 56582,46 грн. як заборгованість за надані інспекційні послуги за договором, а не збитки, як вказувалося у позовній заяві.

Позивач 12.01.2010 р. звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку із участю представника позивача в іншому судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 15.02.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Вивчивши наявне в матеріалах справи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд критично ставиться до нього, оскільки чинним законодавством Товариство з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім” не обмежене кількістю осіб, які можуть витупати його представниками у судових, державних та інших органах, підприємствах та установах. Слід зазначити, що провадження у справі № 46/72 було порушене у грудні 2009 року і розгляд справи вже відкладався з 15.01.2010 р. на 15.02.2010 р., тобто відповідач не був обмежений у можливості реалізувати свої права —своєчасно подати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своїх заперечень, якщо такі наявні або ж заяву про визнання позову у разі відсутності заперечень з приводу заявлених вимог, ознайомитися з матеріалами справи у період між датами її відкладення тощо. Крім того, суд зважає на обмеженість процесуального строку вирішення спору, клопотання про продовження якого від сторін не надходило. Таким чином суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, зважаючи також і на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім” ні 12.01.2010 р., ні 12.02.2010 р. не надало суду доказів поважності пропуску його представником судового засідання та документального підтвердження відсутності можливості скористатися правами відповідача у справі.

Під час розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача суму боргу. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника, заявлені вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору від 01.11.2007 р. в частині своєчасності проведення розрахунків за надані йому послуги, які він прийняв, але не оплатив. На підтвердження заявлених вимог позивачем було надано договір з додатками, акт здачі-прийняття виконаних робіт, рахунок на оплату послуг, протокол лабораторних випробувань, заявки про надання послуг тощо.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Інспекторат Україна” в якості виконавця та Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ” 3 КОМ” в якості замовника уклали договір про надання інспекційних послуг № 558 ОР (надалі —договір), за умовами якого виконавець за завданням замовника надає інспекційні послуги, вказані у додатках до цього договору, а замовник їх сплачує на умовах, визначених даним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ” 3 КОМ” змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім” (довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 4520764 від 23.11.2009 р. в матеріалах справи).

23.06.2008 р. сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 558 ОР від 01.11.2007 р. про зміну назви Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ” 3 КОМ” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім”.

У розділі 6 договору сторони погодили, що виконавець здійснює інспекційні послуги за замовленнями замовника. При отриманні письмового замовлення виконавець підтверджує замовнику свою участь в інспекції не пізніше, ніж на протязі 24 годин після отримання відповідного завдання. Таке підтвердження направляється електронною поштою або факсимільним зв’язком. На підтвердження свої участі в інспекції виконавець вказує строк її проведення.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За твердженнями позивача, у період з 01.09.2008 р. по 13.09.2008 р. позивачем відповідно до замовлень відповідача були надані йому обумовлені договором послуги з інспекції якості та кількості дизельного палива та бензину загальною вартістю 56582,46 грн., за які останній не розрахувався, чим порушив умови договору.

Дані твердження позивача знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться замовлення відповідача від 18.07.2008 р. № 2178/1, від 08.08.2008 р. № 2214/1, від 29.08.2008 р. № 2293 на проведення інспекційних послуг, протокол лабораторних випробувань, рахунки-фактури від 30.09.2008 р. № 8-2024/207 та № 8-2026/207 на суму 4652,26 грн., а також підписані уповноваженими представниками сторін акти здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2008 р. на суму 51930,20 грн. та від 30.09.2008 р. на суму 4652,26 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору рахунки за надані послуги з інспекції палива сплачуються протягом п’яти банківських днів з моменту отримання.

Згідно з п. 4.2 договору оплата здійснюється на підставі підписаного обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та виставленого рахунку.

Отримання відповідачем рахунків, що виписувалися позивачем, підтверджується поштовою квитанцією від 20.11.2009 р.

Таким чином, заборгованість відповідача склала 56582,46 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості, заявлені вимоги не заперечив.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом, позивачем було надано відповідачеві послуги на суму 56582,46 грн., але відповідач зазначені послуги не оплатив, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 56582,46 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 56582,46 грн. за договором № 558 ОР від 01.11.2007 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фактор Ексім” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 14353305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інспекторат Україна” (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10, ідентифікаційний код 25948585) 56 582 (п’ятдесят шість тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн. 46 коп. основного боргу, 565 (п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 83 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Дата підписання: 22.02.2010 р.