Ухвала суду № 84638865, 02.09.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/4482/17

провадження № 2/361/81/19

02.09.2019

УХВАЛА

02 вересня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Пальчак Р.Р., Срібної Ю.О., Каліти І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про зобов`язання знесення об`єкта самочинного будівництва,

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області (далі – Відділ ДАБК), правонаступником якого є Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (далі – Управління інспекції та контролю), звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, у якому просив зобов`язати ОСОБА_1 знести об`єкт будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як такий, що побудований самочинно, із порушенням вимог законодавства, та привести земельну ділянку до попереднього стану.

02 вересня 2019 року від представника позивача Управління інспекції та контролю Шкардун М.В. до суду надійшло клопотання про закриття на підставі п. 1. ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у цій справі, посилаючись на те, що дана справа не підлягає розгляду судом у порядку цивільного судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі обумовлені реалізацією повноважень щодо здійснення суб`єктом владних повноважень Відділом ДАБК державного архітектурного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про владно-управлінський характер та публічно-правову природу цих правовідносин.

Представник позивача Шкардун ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд проводити розгляд справи за відсутності позивача, подане до суду клопотання про закриття провадження у справі підтримує, просила суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд вона не повідомила, її неявка вирішенню питання про закриття провадження у справі не перешкоджає.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

У липні 2017 року Відділ ДАБК, правонаступником якого є Управління інспекції та контролю, звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, у якому просив зобов`язати ОСОБА_1 знести об`єкт будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як такий, що побудований самочинно, із порушенням вимог законодавства, та привести земельну ділянку до попереднього стану.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність сторони у справі суб`єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У ч. 1 ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 року № 687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, встановлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, отже, є суб`єктом владних повноважень.

Зі змісту ч. 4 ст. 5 КАС України вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи в чітко визначених законами України випадках.

Відповідно до ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Згідно із ч. 1 ст. 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а дійшов висновку, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення, перебудови збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі ч. 1 ст. 38 вказаного вище Закону у зв`язку з його невиконанням та враховуючи положення ч. 4 ст. 5 КАС України, такий позов повинен розглядатися судом у порядку адміністративного судочинства.

Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб`єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду.

Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення чи перебудову збудованого об`єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру.

Звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництваВідділ ДАБК діяв не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у даній справі обумовлені реалізацією Відділом ДАБК повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про владно-управлінський характер, отже публічно-правову їх природу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене вище, правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про закриття провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 64, 182, 255, 256, 259, 260, 263 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про зобов`язання знесення об`єкта самочинного будівництва.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.