Рішення № 8463848, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/57816.02.10 За позовомКомунального підприємства «Житомирбудзамовник» до Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика»

про стягнення 282000,00 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : не з’явився;

          від відповідача : Ларченко І.М. (довіреність № 354 від 23.12.2009р.).

В судовому засіданні 16 лютого 2010 року за згоди представника відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Житомирбудзамовник»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення 282000,00 грн. безпідставно набутих коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не повернуті грошові кошти позивача, що були ним помилково перераховані контрагенту на інший рахунок, ніж передбачений договором.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що перерахування коштів було здійснено Банком у відповідності до вказаних в розрахунковому документі реквізитів, а відповідальність за заповнення реквізитів платіжних доручень несе платник, тому повернення помилково отриманих коштів має здійснюватися контрагентом, а не банком.

Ухвалою від 30.11.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 24.12.2009. В судовому засіданні 24.12.2009 судом задоволене клопотання сторін про продовження терміну розгляду справи, у справі оголошено перерву до 16.02.2010. В судове засідання 16.02.2010 представник позивача не з’явився, однак позивачем була подана заява про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2009 року позивачем з власного рахунку в АТ «Артем - Банк»було перераховано 282000,00 грн. за платіжним дорученням № 182 на ПП «Під ключ»(ЄДРПОУ 33020013) № 260003011322 в АТ «Банк Таврика», що підтверджується відміткою банку про проведення платежу на вказаному платіжному дорученні (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи та підтверджується відповідачем, 08.10.2009 кошти за платіжним дорученням № 182 від 08.10.2009 були зараховані відповідачем на вказаний в цьому платіжному дорученні рахунок ПП «Під ключ»№ 260003011322.

Позивач посилається на те, що в платіжному дорученні № 182 від 08.10.2009 ним помилково було вказано попередні реквізити рахунку контрагента –ПП «Під ключ», а тому вважає кошти в сумі 282000,00 грн. помилково перерахованими та просить стягнути їх з відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про безпідставність таких позовних вимог зважаючи на наступне.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші право чини, створення літературних, художніх творів та інших результатів інтелектуальної творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 (надалі –Інструкції №22), доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Згідно із п. 2.31 Інструкції №22 банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.

Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем у відповідності до вказаних вище вимог Інструкції зарахував кошти, які надійшли за платіжним дорученням № 182 за вказаними в ньому реквізитами на рахунок ПП «Під ключ» № 260003011322, оскільки такі реквізити збігалися із наявним у відповідача рахунком клієнта –ПП «Під ключ».

Пункт 2.33 Інструкції №22 містить єдину підставу для повернення банком коштів не пізніше наступного робочого дня після їх надходження, в разі зарахування їх на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і якщо банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем належним чином було виконане зобов’язання по зарахуванню отриманих грошових коштів в загальній сумі 282000,00 грн. за платіжним дорученням № 182 від 08.10.2009 на вказаний в ньому рахунок отримувача. У відповідача були відсутні підстави для зарахування цих коштів на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" та для повернення їх відправнику.

У відповідності до п.33.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Згідно із п. 1.4 Інструкції №22 помилковим зарахуванням коштів визнається зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх зарахування на рахунок неналежного отримувача; неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

ПП «Під ключ»є належним отримувачем грошових коштів в сумі 282 000,00 грн. за платіжним дорученням № 182 від 08.10.2009, оскільки такі кошти ним отримані на законних підставах за договором № 69 від 10.10.2007 від позивача за виконані будівельно –монтажні роботи. Направлення коштів на інший відкритий рахунок отримувача, ніж вказаний в Договорі не може вважатися помилковим зарахуванням коштів з вини відповідача, оскільки оплата по договору здійснюється на користь юридичної особи і отримання такої оплати на будь-який з відкритих рахунків такої юридичної особи (за відсутності прямої зборони про це в договорі) вважається належним виконанням грошового зобов’язання.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 24.02.2010р