Постанова № 8463816, 02.03.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 березня 2010 р. №2-а-1122/10/1070

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , кабінет № 1003

час прийняття постанови : 13 год. 22 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лиска І.Г.

при секретарі Мерденову Д.Ю.

за участю представників сторін

прокурор не зявився

представника позивача Попової О.П., Шкіндер О.В.;

представника відповідача Дудка А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекція в Київській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красноліське» про стягнення податкового боргу в сумі 143789 грн. ВСТАНОВИВ:

Позивач - Прокурор Сквирського району Київської області в інтересах держави у особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекція в Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красноліське», в якому просить стягнути податкового боргу у сумі 143789 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно податкового повідомлення рішення Сквирської МДПІ Київської області №0000461601/0 від 20.03.2009 року, прийнятого на підставі Акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробником на окремий рахунок для їх цільового використання №234/1601/04529482 від 20.03.209 року, станом на 20.03.2009 року за відповідачем підлягало до сплати 143789 грн. податку на додану вартість. Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією в Київській області було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом, але заборгованість до цього часу відповідачем не сплачена.

У судовому засіданні представники позивача - Сквирської міжрайонної державної податкової інспекція в Київській області Попова О.П. та Шкіндер О.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, підтвердили обставини викладені в позовній заяві та поясненнях на заперечення відповідача, просили стягнути з відповідача заборгованість у сумі 143789 грн.

Представник відповідача Дудка А.А. в судовому засіданні позов не визнав, просив суд у задоволені позову відмовити, з підстав, які викладені в запереченні на адміністративний позов, які приєднані до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.03.2000 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Красноліське» зареєстроване Сквирською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 095904 (а.с.64) , Довідкою АБ №246034 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29.01.2009 року (а.с 63), копією Установчого договору про створення та діяльність СТОВ «Красноліське» ( а.с 40 а.с. 53), Статуту СТОВ «Красноліське» ( ас. 54 - а.с. 62).

20.03.2009 року Заступником начальника Сквирської МДПІ Київської області, Начальником відділу оподаткування юридичних осіб Бойко М.І. було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробником на окремий рахунок для їх цільового використання СТОВ «Красноліське», за результатами якої було складено Акт про результати невиїзної (камеральної) перевірки перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробником на окремий рахунок для їх цільового використання від 20.03.2009 року №234/1601/04529482.

Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено п. 5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництв, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року зі змінами та доповненнями та п. 5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплат дотацій с/г товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №805 від 12.05.1999 року зі змінами та доповненнями.

Згідно висновків Акту перевірки від 20.03.2009 року №234/1601/04529482 до державного бюджету підлягають стягненню суми 131625 грн. та 12164 грн. Загальна сума ПДВ, яка підлягає стягненню до державного бюджету, не перерахована на окремий рахунок (незалежно від причин) складає 143789 грн.

Відповідно до п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництв, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 року, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та мяса живою вагою , і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.

Відповідно до п. 5 зазначеного порядку, кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку. Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету.

Спрямуванню до державного бюджету підлягають також кошти, які у період до 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, не були перераховані на окремий рахунок (незалежно від причини).

Оскільки Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у м. Женеві 05.02.2008 року , ратифіковано Законом України від 10.04.2008 року №250-VІ, то залишок коштів, акумульований на спецрахунках та кошти, не перераховані на окремий рахунок (незалежно від причин), підлягають перерахуванню до бюджету.

Згідно поданих відповідачем декларацій з податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування, зокрема: Декларації за вересень 2007 року; Декларації за жовтень 2007 року на суму 27449грн; Декларації за листопад 2007 року на суму 243 грн.; Декларації за грудень 2007 року на суму 322 грн.; Декларації за липень 2008 р. на суму 9646 грн.; Декларації за серпень 2008 року на суму 24335 грн.; Декларації за вересень 2008 року на суму 24984 грн.; Декларації за жовтень 2008 року на суму 11099 грн.; Декларації за листопад 2008 року на суму 26140 грн., відповідачем не перераховано на окремий рахунок 131625 грн.

Пунктом 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року №805, передбачено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок. Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів. Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.

Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується підприємством на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету.

Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку , не перераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування за квітень 2006 року, червень 2006 р, липень 2006р., листопад 2006 р., грудень 2006р., січень квітень 2007 року, лютий квітень 2008 року, грудень 2008 року відповідачем не перераховано на окремий рахунок 12164 грн.

У судовому засіданні та письмових запереченнях на позов відповідачем також було підтверджено, що ним було відкрито спецрахунки по рослинництву і тваринництву, але кошти на дані рахунки не перераховувались, а якщо і перераховувались, то використовувались не за цільовим призначенням.

Отже, перевіркою було правомірно встановлено факт неперерахування відповідачем на окремий рахунок коштів у сумі 143789 грн., що було також підтверджено у судовому засіданні.

На підставі Акту перевірки від 20.03.2009 року №234/1601/04529482, Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області 20.03.2009 року прийнято податкове повідомлення рішення №0000461601/0 (а.с. 11), яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 143789 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення було отримано відповідачем 20.03.2009 року, що підтверджується підписом представника відповідача Дудка А.А. на корінці податкового повідомлення рішення №0000461601/0 від 20.03.2009 року ( а.с 11).

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” , у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення - рішення №0000461601/0 від 20.03.2009 року відповідачем суду не надано.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України « Про державну податкову службу» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах , міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств , установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 60 КАС України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекція в Київській області підлягають задоволенню .

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158- 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекція в Київській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красноліське» про стягнення податкового боргу в сумі 143789 грн. - задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красноліське» (09021, Київська область, Сквирський район, с. Красноліси, код ЄДРПОУ 04529482) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 143789 (сто сорок три тисячі сімсот вісімдесят девять) грн. 00 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Лиска І.Г.

Повний текст постанови виготовлено 09.03.2010 р.