
Справа № 296/9080/19
1-кп/296/697/19
Вирок
Іменем України
30 вересня 2019 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді: Скрипка О.В.,
при секретарі: Степанчук О.М.,
за участю прокурора: Шимко В.,
адвокатів: Алейнікова О.С., Миролюбової О.В.,
обвинуваченого: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження №42017110350000127 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Болярка Олевського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017110350000127, затверджений 11 вересня 2019 р. начальником другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури Західного регіону України майором юстиції Шимко В.В., відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи депутатом Олевської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області VIII скликання, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», п. п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою безперешкодного здійснення незаконного видобутку бурштину на території Житомирської області та не вжиття службовими особами Управління захисту економіку в Житомирській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України заходів по документуванню даної протиправної діяльності, 20.06.2017, близько 19.30 год., перебуваючи у службовому кабінеті начальника Управління захисту економіку в Житомирській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України за адресою: м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, надав начальнику вказаного Управління підполковнику поліції ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 1600 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ на момент надання становило 41637,00 гри.), за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (службовими особами відділу протидії злочинам у паливно- енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології Управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України), а саме: невжиття ними заходів по перевірках, спрямованих на виявлення та документування фактів порушення ОСОБА_1 та підконтрольними йому третіми особами чинного законодавства у сфері використання надр та інших природних ресурсів, та відповідно не документування протиправної діяльності указаних осіб щодо незаконного видобутку бурштину на території Житомирської області.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 369-2 КК України як надання неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
11 вересня 2019 року між начальником другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури Західного регіону України майором юстиції Шимко В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності адвокатів Алейнікова О.С. та Миролюбової О.В. укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди начальник другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури Західного регіону України майор юстиції Шимко В.В. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 369-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за частиною 1 статті 369-2 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування терміном на три роки.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті відповідно до угоди зобов`язання та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали правову позицію обвинуваченого і прохали затвердити вказану угоду.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, прохав угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.
Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України, а також відсутні підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Також при призначенні узгодженого сторонами покарання суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 11 вересня 2019 року між начальником другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури Західного регіону України майором юстиції Шимко В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та розміру покарання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого витрати на проведення експертизи.
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 11 вересня 2019 року про визнання винуватості між начальником другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженому управління процесуального керівництва військової прокуратури Західного регіону України майором юстиції Шимко В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 369-2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування терміном на три роки.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 – застава, після набрання вироком чинності, скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи в сумі 790,96 гривень, судової дактилоскопічної експертизи в сумі 1237 гривень, судової криміналістичної експертизи відео-звукозапису в сумі 5942,40 гривень, додаткової судової криміналістичної експертизи відео-звукозапису в сумі 2860 гривень, а всього 10830,36 гривень.
Речові докази по справі, грошові кошти в сумі 1600 доларів США – предмет неправомірної вигоди, після набрання вироком чинності, звернути в дохід держави; грошові кошти у сумі 19 200 гривень (особисті кошти), 13 000 гривень (особисті кошти), 2 900 доларів США (особисті кошти), вилучені в ОСОБА_1 під час обшуку 20.06.2017, мобільні телефони марки «Nokia» 6700S» із сім- картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», марки «Iphone 6S» із сім картою оператора мобільного зв`язку «Лайфселл» та сумка (портфель) чорного кольору «NERI KARRA», повернути ОСОБА_1
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва на зареєстровані транспортні засоби, а саме:
VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;
TOYOTA LAND CRUISER 100, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;
автомобіль марки MAN TGA 01 A, AM 0038 II, номер шасі НОМЕР_5 ;
автомобіль марки RENAULT MAGNUM 480, AM 0507 НОМЕР_6 , номер шасі НОМЕР_7 ;
автомобіль марки DAFFTXF 105.460, НОМЕР_8 , номер шасі НОМЕР_9 ;
автомобіль марки DAFXF 105.410, НОМЕР_10 , номер шасі НОМЕР_11 ;
автомобіль марки DAFXF 105.460, НОМЕР_12 , номер шасі НОМЕР_13 ;
автомобіль марки DAFXF 105.410, НОМЕР_14 , номер шасі НОМЕР_15 ;
автомобіль марки DAF FT XF 105.460 НОМЕР_16 5699 НОМЕР_17 , номер шасі НОМЕР_18 ;
автомобіль марки DAFXF 105.460, НОМЕР_19 , номер шасі НОМЕР_20 ;
автомобіль марки DAFXFFT 105 НОМЕР_21 СА, номер шасі НОМЕР_22 ;
автомобіль марки DAF FT XF 105.510, НОМЕР_16 9898 НОМЕР_23 , номер шасі НОМЕР_24 ;
напівпричіп SCHMITZSKO 24 НОМЕР_25 ХТ, номер шасі НОМЕР_26 ;
напівпричіп SCHMITZSKO 24 НОМЕР_27 , номер шасі НОМЕР_28 ;
напівпричіп SCHMITZSKO 24 НОМЕР_29 ХТ, номер шасі НОМЕР_30 ;
напівпричіп SCHMITZSKO 24 НОМЕР_31 , номер шасі НОМЕР_32 ;
напівпричіп НОМЕР_33 24 НОМЕР_34 , номер шасі НОМЕР_35 ;
напівпричіп SCHMITZSKO24 НОМЕР_36 , номер шасі НОМЕР_37 ;
напівпричіп SCHMITZSKO24 АМ2377ХР, номер шасі НОМЕР_38 ;
напівпричіп SCHMITZSKO24L АМ3737ХР, номер шасі НОМЕР_39 ;
напівпричіп SCHMITZSKO24L АМ3738ХР, номер шасі НОМЕР_40 ;
напівпричіп SCHMITZSKO24 НОМЕР_41 , номер шасі НОМЕР_42 ;
напівпричіп SCHMITZSKO24 НОМЕР_43 , номер шасі НОМЕР_44 ;
напівпричіп KRONESDP2 НОМЕР_45 , номер шасі НОМЕР_46 , після набрання вироком чинності, скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19.09.2019 р. на рухоме майно, а саме:
- трактор колісний БЕЛАРУС-920, 2007р.в., свідоцтво АБ431946, р.н. НОМЕР_47 ;
- причіп 2ПТС 4, 1995р.в., свідоцтво АБ562041, р.н. НОМЕР_48 ;
- трактор колісний МТЗ-82, 2013р.в., свідоцтво НОМЕР_49 , р.н. НОМЕР_50 ;
- трактор колісний ЮМЗ-8240, 2004р.в., свідоцтво НОМЕР_51 , р.н.
НОМЕР_52 ;
- трактор колісний МТЗ-80, 2009 р.в., свідоцтво АБ632209, р.н. НОМЕР_53 ;
- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2007р.в., свідоцтво АБ414281, р.н. НОМЕР_54 ;
- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2003р.в. свідоцтво АС 19946, р.н. НОМЕР_55 ;
- трактор колісний БЕЛАРУС-920, 2008р.в. свідоцтво НОМЕР_56 , р.н. НОМЕР_57 , після набрання чинності скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2017 р., накладений нерухоме майно, а саме: на 1/7 частку квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 17494742; 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 23669312; нежитлові будівлі: ремонтну майстерню, будівлю під агрегат АВМ, будинок тракторного стану, розташовані за адресою: Житомирська обл., Олевський р-н, с. Радовель, вул. Леніна, 34, реєстраційний номер майна 34812189, ТзОВ «Вокер» код ЄДРПОУ 38182029, після набрання вироком чинності, скасувати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий суддя О. В. Скрипка
Судове рішення № 84637657, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 30.09.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/9080/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: