Рішення № 8463735, 18.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/46118.02.10 За позовом          Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю

                    "Житомирбіопродукт"

До           Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-Н"

Про                    стягнення 5 597,30 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Гегельська О.Л. (довіреність № 51 від 09.06.2009р.)

Від відповідача:          Дубінін М.П. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирбіопродукт" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" 2874,46 грн. заборгованості за договором, 1036,64 грн. пені, 919,82 грн. збитків від інфляції, 42,99 грн. 3% річних, 487,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.01.2010р. через канцелярію суду Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" надав суду письмові заперечення проти позовних вимог, в яких заперечував щодо розміру штрафних санкцій.

18.02.2010р. в судовому засіданні Позивач - Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирбіопродукт" надав суду уточнений розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" 2874,46 грн. заборгованості за договором, 587,54 грн. пені, 661,12 грн. збитків від інфляції, 42,99 грн. 3% річних, 487,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2007 року між Позивачем - Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирбіопродукт" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" був укладений Договір № 2011/2007к (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Продавець) постачає Відповідачу (Покупцю) спеціальні харчові продукти (далі - товар), згідно заявок Відповідача (Покупця) за ціною та асортиментом указаним в прайс-листі Позивача (Продавця), на момент замовлення товару.

Згідно умов п. 1.2. Договору Відповідач (Покупець) повинен прийняти поставлений товар та оплатити в термін та в порядку встановленому Договором. Точний перелік та ціна на товар, який Позивач (Продавець) відправляє Відповідачеві (Покупцеві) встановлюється у товарно-транспортній накладній, що є невід’ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору 05 грудня 2007 року Позивач - Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирбіопродукт" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" отримав товар на загальну суму 17928,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 431 від 05.12.2007р. та довіреністю серії НБЕ № 904431 від 05.12.2007р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 4.5. Договору Відповідач (Покупець) зобов’язувався оплачувати поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

В порушення умов Договору Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" виконав зобов’язання по оплаті вартості товару частково.

07 вересня 2009 року Позивач надіслав Відповідачу вимогу вих. № 73 про сплату заборгованості в розмірі 2874,46 грн., яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На момент судового розгляду справи Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" повністю виконав зобов’язання по сплаті вартості товару в сумі 2874,46 грн., що підтверджується банківською випискою від 29.01.2010р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки на момент судового розгляду справи Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" повністю виконав зобов’язання по оплаті вартості товару, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2874,46 грн. на підставі вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 661,12 грн., 3% річних - 42,99 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 661,12 грн. та 3% річних в розмірі 42,99 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 6.1. Договору у разі прострочення оплати отриманого товару Покупець (Відповідач) сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми неоплаченого товару.

Згідно з розрахунку, наданого Позивачем, розмір пені становить 587,54 грн. (365 днів прострочення платежу)

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду (за шість місяців) в сумі 308,18 грн.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, на підставі ст. 47 ГПК України підлягає частковому поверненню Позивачу державне мито в розмірі 385,39 грн. на підставі нижчевикладеного:

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, сплачується державне мито у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше 102,00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за подання даної позовної заяви (ціна позову 5446,37 грн.) Позивачу необхідно було сплатити державне мито в розмірі 102,00 грн.

Як вбачається з квитанції № QS4327146 від 21.10.2009р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, Позивачем було сплачено державне мито в розмірі 487,39 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути Позивачу зайво сплачене державне мито в розмірі 385,39 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі № 24/461 в частині стягнення основного боргу в розмірі 2874,46 грн. припинити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" (юридична адреса: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 66; фактична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 40; код ЄДРПОУ 32485229; р/р 2600418584 в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбіопродукт" (10004, Житомирська обл., Житомирський район, с. Довжик, вул. Лісова, 10-А; код ЄДРПОУ 32062796; р/р 2600201526021 в філії "Укрексімбанк", МФО 311324) 308 (триста вісім) грн. 18 коп. пені, 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 12 коп. збитків від інфляції, 42 (сорок дві) грн. 99 коп. 3% річних, 95 (дев’яносто п’ять) грн. 16 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ.

5.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

6.          Повернути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбіопродукт" (10004, Житомирська обл., Житомирський район, с. Довжик, вул. Лісова, 10-А; код ЄДРПОУ 320627969; р/р 2600201526021 в філії "Укрексімбанк", МФО 311324) 385 (триста вісімдесят п’ять) грн. 39 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого квитанцією № QS4327146 від 21.10.2009р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 24/461.

7.          Рішення надіслати сторонам.

8.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В.В. Смілянець