Постанова № 8463714, 14.12.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-5572/09/1070 14 грудня 2009 року м. Київ

Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С., при секретарі судового засідання Кравчук Т.О., за участю:

прокурора: - Лісіної М.В., представник позивача - Бондаренка А.М., представника відповідача: - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом прокурора Києво Святошинського району Київського області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агропакінвест» про стягнення штрафу, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2009 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся прокурор Києво Святошинського району Київського області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України (далі Головавтотрансінспекція) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агропакінвест» про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у звязку з порушенням відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт до нього застосовано штраф у сумі 1700,00 грн. Оскільки вказана фінансова санкція відповідачем добровільно не сплачена до Державного бюджету України, вона підлягає стягненню з нього в судовому порядку.

Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2009 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.12.2009.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином і в призначений день і час зявились до суду.

У судовому засіданні 04.12.2009 представник відповідача заявив клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки копію позовної заяви він не отримав. Суд задовольнив клопотання позивача, оголосив перерву у судовому засіданні до 14.12.2009.

В судове засідання 14.12.2009 представник відповідача не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні прокурор та представник Головавтотрансінспекції позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань до суду не надсилав, у звязку з чим розгляд справи здійснювався судом на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши прокурора, представника Головавтотрансінспекції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У липні 2008 року посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ 5511 (державний номер НОМЕР_1), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Агтопакінвест» і використовувався для автомобільних перевезень вантажів (Акт перевірки від 03.07.2008 №000491).

Перевіркою встановлено, що у водія - ОСОБА_4 були відсутні товарно-транспортна накладна на вантаж, поліс обовязкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті та поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У поясненнях про причини порушення, наданих водій ОСОБА_4 зазначив, що транспортну накладну йому не видали, а страхові поліси є на фірмі.

Відповідач був повідомлений про дату час та місце розгляду його справи Головавтотрансінспекції в Київській області шляхом вручення повідомлення водію ОСОБА_4

24.07.2008 Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Київській області прийнято постанову №000381 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 60 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт».

Супровідним листом від 24.07.2008 №1/4-3/2842 постанову надіслано на адресу відповідача.

До дня судового розгляду відповідач постанову не оскаржив, суми штрафу не сплатив, що підтвердили прокурор і представник Головавтотрансінспекції в Київській області в судовому засіданні.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із статтею 5 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон від 05.04.2001 №2344-ІІІ) основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

В силу статті 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 №789, Міністерство транспорту та зв'язку України (Мінтрансзв'язку) є центральним органом виконавчої влади, головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного транспорту.

Статтею 6 Закону від 05.04.2001 №2344-ІІІ передбачено, що у складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонує урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктами 1, 4, 5 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190, передбачено, що Головавтотрансінспекція є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується. Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів і має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, розглядати у передбачених законом випадках і порядку справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт суб'єктами господарювання.

Статтею 48 Закону від 05.04.2001 №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до статті 16 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.

Статтею 46 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» передбачено, що адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, до штатів яких входять водії, зобов'язана організовувати обов'язкове страхування кожного водія на випадок нещасної події.

Відповідно до статті 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення штрафу до Державного бюджету України, позов прокурором предявлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агропакінвест» до Державного бюджету України (рахунок 31115106700001 в УДК у Київській області та м.Києві, МФО 821018, код ОКПО 24074109, код платежу 21081100 адмін. штрафи) штраф в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 21 грудня 2009 року.