Рішення № 8463646, 23.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/1323.02.10 За позовом До

Про Товариства з обмеженою відповідальністю М’ясокомбінат «Ювілейний»

Закритого акціонерного товариства «Мінський»

стягнення 15855, 16 грн.

Суддя Іванова Л.Б.

Представники:

Від позивача: предст. Лєбєдєв С.Г. за довіреністю № 13/09-КО від

03.12.2009 р.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю М’ясокомбінат «Ювілейний»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Мінський»заборгованість сумі 15855, 16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 року порушено провадження у справі № 5/13 та призначено розгляд справи на 23.02.2010 року.

В судове засідання 23.02.2010 р. відповідач не з»явився, письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду, викладених в ухвалі суду від 09.02.2010 про порушення провадження у справі № 5/13.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 307874 підтверджує місцезнаходження відповідача, а саме: 04201, м. Київ, Мінське шосе, будинок 4.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю М’ясокомбінат «Ювілейний»(далі-постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Мінський»(далі-покупець) було укладено договір поставки № МН-173/12.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов’язувався поставити товар згідно з письмовим замовленням покупця у термін, із зазначенням часу виконання самого замовлення, терміну поставки товару постачальником, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Узгоджена сторонами ціна товару, що поставляється згідно умов цього договору, визначається у Специфікації. (п.2.1).

Згідно п. 4.3.1. договору покупець здійснює оплату товару, що поставляється постачальником, протягом 30 календарних днів з дня отримання від нього товару.

Термін дії договору сторони обумовили з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2007 року (п. 10.1).

Статтею 712 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2 статті 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач свої зобов’язання за договором поставки № МН-173/12 від 01.12.2006 р. виконав повністю, що підтверджується копіями видаткових накладних № 23208 від 14.06.2008 р., № 23311 від 20.06.2008 р., № 23398 від 25.06.2008 р., № 23447 від 27.06.2008 р., № 23517 від 02.06.2008 р., № 23570 від 04.06.2008 р., № 23640 від 09.06.2008 р., № 23879 від 23.06.2008р. (які знаходяться в матеріалах справи), тобто поставив товар на суму 16 119, 81 грн., а відповідач отримав товар, однак товар на суму 264, 65 грн. відповідач повернув позивачу.

З вищенаведеного слідує, що відповідач зобов’язаний сплатити кошти за отриманий товар в сумі 15855, 16 грн.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю, а відповідач за отриманий товар не розрахувався, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю М’ясокомбінат «Ювілейний»обґрунтовані, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Надлишково сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судовго процесу в розмірі 115, 96 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мінський»(04201, м. Київ, Мінське шосе, 4; код ЄДРПОУ 23493904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М’ясокомбінат «Ювілейний»(52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Мічуріна, 5; код ЄДРПОУ 24615640) заборгованість сумі 15855 (п'ятнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять) грн. 16 грн., 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 55 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю М’ясокомбінат «Ювілейний»(52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Мічуріна, 5; Код ЄДРПОУ 24615640) надлишково сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115 (сто п'ятнадцять) грн. 96 коп., перераховані платіжними дорученнями № 14445 від 23.11.2009 р., № 14448 від 23.11.2009 р. та № 572 від 15.01.2010 р.

4. Платіжні доручення № 14445 від 23.11.2009 р., № 14448 від 23.11.2009р. та № 572 від 15.01.2010 р. залишити в матеріалах справи № 5/13.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.Б.Іванова