Рішення № 8463589, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/53709.02.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Аквазеленбуд"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецремонт"

про                    стягнення 13 852,48грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Нікітюк К.О.

від відповідача –Єсик Т.О.

У судовому засіданні 09.02.2010 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Аквазеленбуд" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецремонт" на користь Позивача 13 852,48 грн.(6 097,68 –основного боргу, 1068,98 -3% річних та 6685,82 грн.- інфляційне збільшення суми боргу) заборгованості за Договором субпідряду на виконання ремонтних робіт №11/05 від 11.05.2006 року .

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору субпідряду на виконання ремонтних робіт №11/05 від 11.05.2006 року укладеного між Товраиством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Аквазеленбуд" та Товраиством з обмеженою відповідальністю"Енергоспецремонт", останній за виконані роботи не розрахувався.

Позовну заяву 11.12.2009 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/537.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 6097,68грн.визнає у повному обсязі

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Аквазеленбуд"-Субпідрядник (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоспецремонт" –Підрядник (далі-Відповідач) уклали договір субпідряду на виконання ремонтних робіт №11/05 (далі-Договір (належним чином засвідчені копії договорів наявні у справі), відповідно до умов якого Відповідач доручає Позивачу виконати ремонтні роботи на об"єктах підприємств і зобов"язується прийняти та оплатити їх вартість, а Позивач приймає на себе зобов"язання по виконанню на свій ризик доручених робіт, своїми силами відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.2.4 Договору розрахунки за виконані роботи Відповідач здійснює шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача протягом 30 днів після підписання актів виконаних робіт.

У відповідності до актів прийому виконаних робіт №3/66 від 30 червня 2006 року, №4/80 від 30 червня 2006 року та актом б/н від 30 червня 2006 року(копії наявні у матеріалах справи) Відповідачем було прийнято виконані роботи на суму 16097,68 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач в червні 2006 року звернувся до Відповідача з претензією про сплату вказаних коштів.

Як стверджує Позивач, Відповідач на протязі 2008-2009 років частково погашав заборгованість.

Таким чином, на момент пред’явлення позову сума основного боргу склала 6097,68грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В своєму відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 6097,68грн.визнає у повному обсязі

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договорів, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 6 097,68 грн. і підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору, судом встановлено та Відповідачем не спростовано, заявлені Позивачем 3% річних у розмірі 1068,98 грн. та індекс інфляції у розмірі 6 685,82 грн визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за Договором в сумі 13 852,48 грн. .(6 097,68 –основного боргу, 1068,98 -3% річних та 6685,82 грн.- інфляційне збільшення суми боргу) визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 138,50 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бдівельно-виробнича компанія "Аквазеленбуд" задольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецремонт" (м. Київ, вул. Віскозна,1, код ЄДРПОУ 32204113, р/р 260003194001 в АБ "Енергобанк" м. Київ, МФО 300272,), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бдівельно-виробнича компанія "Аквазеленбуд" (юридична адреса: м. Київ, вул.Святошинська,3; адреса для листування: 03045, м. Київ, вул.Новопирогівська, 29, кв. 8, код ЄДРПОУ 33305598, р/р 26004201023980, МФО 300937) 6097,(шість тисяч дев"яносто сім) грн. 68коп. основного боргу, 1068(одна тисяча шістдесят вісім) грн. 98 коп. -3 % річних, 6685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п"ять) грн. 82коп. –індексу інфляції, 138 (сто тридцять вісім) грн. 50коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бдівельно-виробнича компанія "Аквазеленбуд" (юридична адреса: м. Київ, вул.Святошинська,3; адреса для листування: 03045, м. Київ, вул.Новопирогівська, 29, кв. 8, код ЄДРПОУ 33305598, р/р 26004201023980, МФО 300937) з Державного бюджету України зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 50коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 22.02.2010.