Рішення № 8463468, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/70627.01.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД »до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Фарм»про стягнення 5 110, 62 грн. за участю представників позивача – Білецького І.Ю., довіреність № 2/9 від 04.01.2010 р. відповідача - не з’явився,

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Фарм»про стягнення 4 332,31 грн. основного боргу, 583,03 грн. пені, 82,00 грн., 3% річних, 113, 28 грн. інфляційних втрат, а загалом 5 110,62 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару за договором купівлі - продажу № 146 /р від 05.01.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.12.2009 року.

В судовому засіданні 16.12.2009 представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, де просив суд стягнути з відповідача 1232,40 грн. основного боргу, 606,51 грн. пені, 95,15 грн. 3% річних, 195,87 грн. інфляційної складової боргу.

В судовому засіданні 27.01.2010 року представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, де просив суд стягнути з відповідача 3 099, 91 грн. основного боргу, 606,51 грн. пені, 95,15 грн. 3% річних, 195,67 грн. інфляційної складової боргу.

Представник відповідача в судове засідання 27.01.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова-Фарм»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № 146/р, за умовами якого продавець продає, а покупець купує лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості, надалі (товар).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє протягом одного року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий рік (п.10.1, 10.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з продавцем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар, отриманий раніше незалежно від призначення оплати, зазначеної у платіжному дорученні., з відстроченням терміну оплати за одержаний товар –в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем.

На виконання умов договору позивач у період з квітня по травень 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 6019,92 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 153955 від 22.05.2009р., 153954R від 22.05.2009р., 153953R від 22.05.2009р., 153952 від 22.05.2009р., які містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач отриманий вартістю 6019,92 грн. товар оплатив частково, що підтверджується поясненнями позивача та виписками з банківського рахунку позивача, що містяться в матеріалах справи, та має заборгованість перед позивачем у сумі 3099,91 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе договірні зобов’язання з продажу товару, а відповідач виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 3 099,91 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 3 099,91 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 195,67 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 95,15 грн. 3% річних з простроченої суми, які нараховані відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.6.1. за порушення строків оплати товару, передбачених п.4.3. цього договору, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов’язання до повного виконання такого зобов’язання.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 606,51 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 102, 00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Фарм»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, 29-А, код 32044159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(юридична адреса: 08632, Київська обл., с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4; адреса для листування: 08171, Київська обл, Києво-Святошинський р-н., с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3, код 19351156) 3099 (три тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 91 коп. основного боргу, 606 (шістсот шість) грн. 51 коп. пені, 95 (дев'яносто п’ять) грн. 15 коп. 3% річних, 195 (сто дев'яносто п’ять) грн. 67 коп. інфляційної складової боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С.Чебикіна