Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 39/1522.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група «Експрес”
до Кредитної спілки «Либідь»
про стягнення 1773,89 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Венецька О.О. (довіреність № б/н від 18.02.2010 р.)
Від відповідача: не з’явилися.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавнича група «Експрес” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Кредитної спілки «Либідь»(відповідач) про стягнення з останнього 1773,89 грн. заборгованості за договором № 181/2007Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 29.05.2007 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 1545,38 грн., пені в розмірі 184,43 грн., трьох відсотків річних в розмірі 44,08 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу інформаційно-рекламні послуги, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2010 р. порушено провадження у справі № 39/15 та призначено справу до розгляду на 22.02.2010 р. о 11:10 год.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, якими просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та документи на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2010 р.
Відповідач у судове засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресами, що зазначені позивачем в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 67).
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва по справі № 39/15 від 28.01.2010 р. направлене відповідачу з повідомленням про вручення поштового відправлення - за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/15 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 22.02.2010 р. від останнього до суду не надходило.
В судовому засіданні, призначеному на 22.02.2010 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
29.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Видавнича група «Експрес” (позивач) і Кредитною спілкою «Либідь» (відповідач) було укладено договір № 181/2007Е на надання інформаційно-рекламних послуг, відповідно до п. 1.1. якого у порядку і на умовах, зумовлених даним договором, виконавець (позивач) бере на себе зобов’язання надавати послуги зі своєчасного та якісного розміщення реклами відповідача відповідно до договору, додатків до договору, погоджених і підписаних сторонаим, в яких можуть зазначатися кількість блоків, сторінки розміщення, випуск газети, строки та графіки надання послуг та інші умови за згодою сторін, а відповідач зобов`язувався своєчасно приймати послуги й оплатити їх в строки та на умовах передбачених договором.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.1. договору визначено, що вартість послуг за даним договором (договірна вартість) визначається на підставі цін, погоджених сторонами у додатках до договору.
Згідно п. 8.1. договору № 181/2007Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 29.05.2007 р. сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання, тобто з 29.05.2007 р., та діє до 31.12.2007 року.
Пунктом 8.2. договору визначено, у разі якщо сторони не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії цього договору, укладуть угоду про пролонгацію цього договору, цей договір вважається продовженим на строк погоджений в такій угоді.
Керуючись п. 8.2. договору № 181/2007Е від 29.05.2007 р., 15.11.2007 р. сторони підписали договір про продовження дії договору № 181/2007Е про надання інформаційно-рекламних послуг від 29.05.2007 р., яким термін дії договору № 181/2007Е продовжили на строк до 31.12.2008 р., на тих самих умовах, що передбачені діючим договором.
Пунктом 3.2. договору визначено, що оплата послуг за даним договором здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача на умовах, визначених договором.
Позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги по наданню інформаційно - рекламних послуг, що підтверджується актами здавання-приймання наданих інформаційно-рекламних послуг, а саме:
- Акт здавання - приймання наданих інформаційно-рекламних послуг № ВГ-0009976 від 27.11.2008 р. на суму 772,71 грн.(копія в матеріалах справи);
- Акт здавання - приймання наданих інформаційно-рекламних послуг № ВГ-0010179 від 25.12.2008 р. на суму 772,67 грн.(копія в матеріалах справи).
Дані акти здавання-приймання наданих інформаційно-рекламних послуг відповідачем підписані, що свідчить про те, що відповідач не має жодних претензій до позивача щодо строків або якості наданих послуг по наданню інформаційно-рекламних послуг.
Отже, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 1545,38 грн.
Зобов‘язання по оплаті наданих позивачем послуг відповідачем не виконано.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті надання послуг по наданню інформаційно-рекламних послуг та ґрунтуються на договорі № 181/2007Е від 29.05.2007 р. на надання інформаційно-рекламних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідачу були надані послуги по наданню інформаційно-рекламних послуг, але зобов‘язання по оплаті наданих послуг відповідач не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить по зазначеному договору 1545,38 грн.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1545,38 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 184,43 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 44,08 грн.
Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Статтею 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.
Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Пунктом 4.3.2. договору № 181/2007Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 29.05.2007 р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ч. ст. 255 ЦК України).
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 184,43 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 44,08 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову –на відповідача. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Кредитної спілки «Либідь»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 67; код ЄДРПОУ 33779075) або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес»(81085, Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське, вул. Свободи, 5; код ЄДРПОУ 22393603; п/р № 260040100706 в ЗАТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», м. Київ, МФО 320984) 1545,38 грн. (одна тисяча п’ятсот сорок п’ять гривень 38 коп.) основного боргу, 184,43 грн. (сто вісімдесят чотири гривні 43 коп.) пені, 44,08 грн. (сорок чотири гривні 08 коп.) трьох відсотків річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 25.02.2010 р.
Судове рішення № 8463445, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 39/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: