Рішення № 84633449, 23.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2019 р.Справа № 910/9304/19

За позовом Приватне акціонерне товариство "АЙБОКС БАНК"

до Міністерства оборони України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Tycмо"

про стягнення 606 735,00 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "АЙБОКС БАНК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 606 735,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстави виплати позивачем відповідачу 606 735,00 грн. гарантійного платежу відпали, тож Міністерство оборони України має повернути позивачу вказані грошові кошти.

Ухвалою від 22.07.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.08.2019 р. від третьої особи надійшли пояснення.

26.07.2019 р. до суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103051165571, яким відповідачу направлялась ухвала суду від 22.07.2019 р.

Відтак, відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.04.2017 р. Публічним акціонерним товариством "Айбокс Банк" (надалі – Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк", позивач або банк) була видана Гарантія № 26-0417/TYSZv, у зв`язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Тусмо" (надалі - третя особа) буде укладено договір з Міністерством оборони України (надалі - відповідач), згідно Протоколу № 75/158/4 від 20.04.2017 р. засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо прийняття рішення про намір укласти договір за переговорною процедурою закупівлі індивідуального обмундирування (3581) (Костюм літній польовий з тканини Тип 4, клас 7) відповідно до оголошення № UA-2017-03-31-001393-b, опублікованого на веб-порталі Уповноваженого органу.

На виконання вищевказаного рішення тендерного комітету між ТОВ "Тусмо" та Міністерством оборони України було укладено Договір № 216/3/17/64 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 27.04.2017 р. (надалі - Договір).

06.09.2017 р. банк отримав вимогу від 01.09.2017 р. №286/8/5118 (надалі - Вимога) за підписом директора департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, полковника Гулєвича В.В. щодо перерахування коштів згідно Гарантії у сумі 606 735,00 грн. Підставою сплати (перерахування) цієї суми у вимозі вказано настання гарантійного випадку, а саме: порушення постачальником умов виконання договору в частині терміну постачання частини із загального обсягу у кількості 2 200 комплектів на суму 1 778 756,00 грн. поставлено 02.08.2017 р. після терміну, визначеного Договором.

У встановлений Гарантією строк, протягом 10 банківських днів, а саме: 20.09.2017 р. Банком було перераховано Міністерству оборони України за вказаними у Вимозі реквізитами (рах. № 37118201003192 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО (код банку) 820172) суму згідно Гарантії в повному обсязі (606 735,00 грн.) з призначенням платежу: "Спл. за гар. вип. зг. гар. вид. ТОВ "ТУСМО" (за вих.№1902БТ/041-04308-04) зг. вим. МОУ від 01.09.2017 за №286/8/5118 без ПДВ".

Позивачем зазначено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі №910/21352/17, було змінено строки (терміни) поставки товару, а саме: внесено зміни в Договір № 286/3/17/64 від 27.04.2017 р. шляхом викладення пункту 1.2. в новій редакції та встановлено новий строк постачання другої партії товару (10 000 шт.) до 15.10.2017 р. (включно).

Враховуючи вказане, договором № 286/3/17/64 від 27.04.2017 р. передбачено обов`язок ТОВ "Тусмо" поставити костюми літні польові з тканини Тип 4 клас 7 у кількості 10 000 шт. у строк (термін) до 15.10.2017 р. (включно).

За таких умов фактичне постачання ТОВ “ТУСМО” продукції у кількості 2 200 комплектів на суму 1 778 756,00 грн. - 02.08.2017, про яке вказувало у Вимозі Міністерство оборони України, повністю відповідає умовам Договору № 286/3/17/64 від 27.04.2017 р., тобто, здійснено в межах визначеного договором строку (терміну) – до 15.10.2017 р.

Таким чином, позивач вважає, що порушення зобов`язання в даному випадку не відбулось, оскільки ТОВ "Тусмо" виконало свої обов`язки за договором вчасно, а тому підстави для виплати банком гарантійного зобов`язання Міністерству оборони України відпали, що в свою чергу є підставою для повернення Міністерством оборони України банку 606 735,00 грн. безпідставно набутих коштів, які були сплачені внаслідок настання гарантійного випадку.

Відповідно до статті 560 ЦК за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 562 ЦК встановлено, що зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Згідно зі статтями 563, 565 ЦК обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними у гарантії документами. За відсутності хоча б однієї з цих умов відповідальність гаранта не настає.

Як встановлено судом, у зв`язку з настанням гарантійного випадку, 20.09.2017 р. Банком було перераховано Міністерству оборони України за вказаними у Вимозі реквізитами (рах. № 37118201003192 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО (код банку) 820172) суму згідно Гарантії в повному обсязі (606 735,00 грн.) з призначенням платежу: "Спл. за гар. вип. зг. гар. вид. ТОВ "ТУСМО" (за вих.№1902БТ/041-04308-04) зг. вим. МОУ від 01.09.2017 за №286/8/5118 без ПДВ".

Проте в подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі №910/21352/17, було змінено строки (терміни) поставки товару, а саме: внесено зміни в Договір № 286/3/17/64 від 27.04.2017 р. шляхом викладення пункту 1.2. в новій редакції та встановлено новий строк постачання другої партії товару (10 000 шт.) до 15.10.2017 р. (включно).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ТОВ "Тусмо", з урахуванням продовжених строків виконання зобов`язань по договору № 286/3/17/64 від 27.04.2017 р., виконало їх належним чином, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що гарантійний випадок не настав.

Враховуючи вищевказаний висновок, правові наслідки у вигляді сплати гарантійного забезпечення у розмірі 606 735,00 грн. банком Міністерству оборони України є неправомірним, а тому безпідставно отримані відповідачем 606 735,00 грн. протиправно не повертаються позивачу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, суд дійшов висновку, що зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; 2) відсутність для цього правових підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Приписами ст. ст. 11, 202 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність між сторонами будь-яких господарських правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов`язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів, в тому числі у якості оплати гарантії № 26-0417/TYSZv, суд дійшов висновку, що відповідач є особою, яка набула майно (грошові кошти) без достатньої правової підстави у розумінні ст. 1212 ЦК України, і, як наслідок, зобов`язана повернути позивачу це майно (кошти).

Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень по суті спору не надав, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував; як і не надав доказів повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів в сумі 606 735,00 грн.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 9а, код ЄДРПОУ 21570492) суму основної заборгованості у розмірі 606 735 (шістсот шість тисяч сімсот тридцять п`ять) грн. 00 коп. та 9 101 (дев`ять тисяч сто одну) грн. 02 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.09.2019 р.

Суддя Н.І.Зеленіна