Рішення № 8463322, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/28202.02.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Рівнегаз” м. Рівного

до Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 9407713,99 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Янкевич Л.Д.,

від відповідача Лебедюк Ю.А.

СУТЬ СПОРУ :

у липні 2008 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Рівнегаз” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним і відповідачем укладено договір № 06/07-189 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році від 31 січня 2007 р., згідно з яким він протягом липня-грудня 2007 року надав відповідачу послуги з транспортування 64835005 м3 природного газу вартістю 6932158,74 грн.

Всупереч умов договору відповідач не оплатив надані послуги, заборгувавши йому 6932158,74 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 1118731,08 грн., три проценти річних з простроченої суми 878172,48 грн., пеню 478651,69 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на припинення зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг за договором на підставі заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог №№ 31/19-9702 від 24 вересня 2007 р., 31/19-10799 від 24 жовтня 2007 р., 31/1912222 від 30 листопада 2007 р., 31/19-2021 від 29 лютого 2008 р., заперечував проти стягнення з нього неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 31 січня 2007 р. між сторонами по справі укладено договір № 06/07-189 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році.

За умовами договору позивач зобов’язався протягом 2007 року надавати відповідачу послуги з транспортування природного газу для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств, зокрема, блочних (модульних) котелень, які виробляють теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій в обсязі до 172660 тис. м3, а відповідач –оплатити вартість наданих послуг до 25 числа місяця, наступного за звітним на підставі акту приймання-передачі послуг з транспортування (в редакції протоколу розбіжностей).

Строк дії договору встановлений з 1 січня до 31 грудня 2007 р. в частині транспортування природного газу, в частині проведення розрахунків за послуги –до їх повного здійснення.

Поясненнями позивача, актами виконання послуг з транспортування природного газу між сторонами за липень-грудень 2007 року стверджується факт надання позивачем відповідачу протягом указаного періоду послуг з транспортування 64835005 м3 природного газу вартістю 6932158,74 грн.

Поясненнями відповідача, заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог №№ 31/19-9702 від 24 вересня 2007 р., 31/19-10799 від 24 жовтня 2007 р., 31/1912222 від 30 листопада 2007 р., 31/19-2021 від 29 лютого 2008 р. стверджується факт припинення зобов’язання відповідача по оплаті за спірним договором у розмірі 6932158,74 грн. шляхом зарахування ним зустрічних грошових вимог до позивача, які виникли з договору № 10/1-560 від 19 березня 2001 р.

Враховуючи, що борг відповідача по оплаті за спірним договором відсутній, то у позові в цій частині відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Доводи позивача щодо незаконності проведеного відповідачем зарахування є безпідставними, оскільки відповідні правочини, спрямовані на припинення зобов’язання за спірним договором, в установленому порядку недійсними не визнані.

Відповідачем було допущене прострочення з оплати за спірним договором. При цьому, заявлені позивачем з цього приводу вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням розміру фактично прострочених сум та періоду прострочення, що мало місце до 29 лютого 2008 р., а також вимог ч. 6 ст. 232 ГК України щодо періоду нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 176754,37 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 24940,98 грн. три проценти річних з простроченої суми, 104966,25 грн. пені.

Суду не надано доказів існування обставин, які в силу вимог ст. 233 ГК України дають підстави для зменшення штрафних санкцій. Розмір належної з відповідача на користь позивача пені співрозмірний розміру зобов’язання,з якого допущено прострочення, тому доводи з цього приводу є безпідставними.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Рівнегаз” м. Рівного задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Рівнегаз” (33027, м. Рівне, вул. Білякова, 4, код 03366701) 176754,37 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 24940,98 грн. три проценти річних з простроченої суми, 104966,25 грн. пені, 831,22 грн. витрат по оплаті державного мита, 3,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар