Ухвала суду № 84629804, 30.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про застосування заходів судового контролю

30 вересня 2019 року м. Київ № 2а-17600/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1

до третя особаНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Голова комісії з ліквідації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Цай Володимир Миколайович

провизнання протиправним і скасування наказу від 26.11.2012р. №515-к,

прийняв до уваги таке:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з ліквідації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Цая В.М. від 26 листопада 2012 року № 515-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Визнано ОСОБА_1 таким, що був звільнений з посади заступника директора Інспекційного департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за п. 1 статті 40 КЗпП України з 21 квітня 2016 року. Стягнуто з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 306 004,50грн. (триста шість тисяч чотири гривні, 50 копійок). Допущено негайне виконання постанови в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 року касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу - змінено, в абзаці четвертому резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року замість суми в розмірі " 306004,50 гривень (триста шість тисяч чотири гривні, 50 копійок)" зазначити суму в розмірі " 304215 (триста чотири тисячі двісті п`ятнадцять) гривень". В решті судові рішення залишити без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2019 встановлено судовий контроль за виконанням постанови Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 № 2а-17600/12/2670. Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг повідомити суд про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 № 2а-17600/12/2670 протягом 10 календарних днів з моменту постановлення даної ухвали.

В подальшому у зв`язку зі спливом 10-денного строку наданого судом відповідачу на подання звіту щодо виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 та не надходженням такого до суду, суд призначив засідання для розгляду питання про накладення штрафу за не подання звіту про виконання постанови суду на 23.09.2019 року.

В судове засідання прибули представники позивача та відповідача та Державної казначейської служби України.

Представник відповідача (боржника) зазначила, що Нацкомфінпослуг скеровано лист №7279/11-5 від 06.09.2019 (копія надана до матеріалів справи) до Державної казначейської служби України, з вказівкою виконати постанову Вищого адміністративного суду України за рахунок бюджетної програми 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». Крім того, у вказаному листі представником зазначено, що відповідальною особою за виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2018 у справі № 2а-17600/12/2670 є Казначейство.

Представник Державної казначейської служби України в судовому засіданні 23.09.2019 зазначила, що для здійснення списання коштів в рахунок погашення вказаного виконавчого листа щодо виплати ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу, необхідна письмова згода Нацкомфінпослуг, враховуючи списання коштів з рахунку на оплату праці, про що Казначейством направлялись до Боржника повідомлення.

В судовому засіданні 23.09.2019 суд ухвалив продовжити розгляд питання про накладення штрафу за не подання звіту про виконання постанови суду в порядку письмового провадження.

Станом на час розгляду даного питання, обставини невиконання постанови суду у вказаній частині не змінилися. Постанова суду в частині виплати суми вимушеного прогулу не виконано.

Так, під час розгляду справи на підставі пояснень представників, з`ясована думка відповідача (боржника), що виконання постанови в частині виплати ОСОБА_1 суми вимушеного прогулу. На думку боржника виконання рішення суду має здійснюватися не добровільно а у примусовому порядку органами Державної казначейської служби України. У той же час боржник має спір з Державною казначейською службою України з порядку списання коштів з рахунків.

Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 № 2а-17600/12/2670 стягнуто з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 304215 (триста чотири тисячі двісті п`ятнадцять) гривень.

Вказана постанова набрала законної сили 05.07.2017.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Законодавством України встановлена кримінальна відповідальність за не виконання рішення суду та не виплату заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно відомостей ЄДР Нацкомфінпослуг не перебуває в процесі припинення. Відповідно, у вказаного державного органу відповідно до приписів бюджетного законодавства наявні відповідні бюджетні призначення - фонд для оплати праці. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Отже, в силу приписів ч. 1 ст. 3 вказаного Закону від 05.06.2012, № 4901-VI у зв`язку з наявністю фонду у боржника, з якого має здійснюватися виплата заробітної плати, виплата заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 визначеної постановою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 № 2а-17600/12/2670 має здійснюватися з фонду оплати заробітної плати Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Щодо посилань Казначейства про необхідність надання згоди боржника на безспірне списання коштів на погашення виконавчого листа від 06.09.2018 № 2а-17600/12/2670, суд вважає їх безпідставними зважаючи на таке.

Відповідно до Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами, зокрема, без згоди боржника (п.2 вказаного Порядку).

Варто звернути увагу, що постанова Вищого адміністративного суду від 05.07.2017 №2а-17600/12/2670 набрала законної сили - 05.07.2017, однак з цієї дати, відповідач не надав жодних доказів, щодо того, що при формуванні бюджету на 2018, 2019 рр. Нацкомфінпослуг було закладено суму стягнення на виконання вказаної постанови щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи все вище наведене, жодних законних підстав щодо не виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 судом не встановлено.

Крім того, з наданих Нацкомфінпослуг додаткових пояснень (від 27.09.2019 вих.№11/11-1130), вбачається, що останній посилається на причину не виконання виконавчого листа № 2а-17600/12/2670 - бездіяльність органу Казначейства щодо не здійснення безспірного списання коштів.

Суд зазначенні доводи не бере до уваги, оскільки питання законності дій Державної казначейської служби України, щодо примусового виконання судового рішення вирішує суд в окремій справі № 640/13605/19 і воно не має відношення до розгляду звіту про виконання судового рішення.

В даному випадку, Нацкомфінпослуг - як боржник має здійснювати самостійні дії для забезпечення виконання судового рішення. Однак, як вбачається з листів наданих суду Нацкомфінпослуг, адресованих Казначейству, Нацкомфінпослуг, категорично не погоджується та заперечує щодо здійснення списання коштів з рахунків оплати заробітної плати, вказує, що у разі списання коштів з вказаного рахунку, органом Казначейства буде порушено вимоги законодавства, наводить будь - які інші причини, які на думку суду можуть свідчити про перешкоджання виконання судового рішення.

Як вже зазначалося вище, відповідно до резолютивної частини постанови ВАСУ від 05.07.2017 - рішенням суду є саме стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 , а, відповідно, виплата коштів на його виконання має здійснюватися з рахунку відповідного призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.49 р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.61 р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Щодо наданої копії повідомлення Казначейства про безспірне списання коштів з рахунку Нацкомфінпослуг на користь ОСОБА_2 в рамках виконання судового рішення у справі № 826/3284/18, суд зауважує, що надане повідомлення додатково свідчить про можливість виконання постанови ВАСУ від 05.07.2017 шляхом безспірного списання коштів з рахунку боржника, цільовим призначенням якого являється виплата заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1).

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (ч. 3 ст. 382 КАС України).

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання (ч. 4 ст. 382 КАС України).

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції (ч. 6 ст. 382 КАС України).

Доводи представника боржника про заборону добровільного виконання судового рішення з питань перерахування коштів в умовах встановленого Бюджетним кодексом України порядку використання бюджетних коштів судом до уваги не приймаються. Ймовірні наслідки порушення бюджетного законодавства є лише припущенням представника та не базуються на діючому законодавстві. У той же час обов`язковість судових рішень є Конституційним принципом.

Відмова у виконанні цього рішення суду фактично вказує і на відмову відповідача від застосування висновків, викладених в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 № 2а-17600/12/2670.

Відтак, враховуючи те, що:

після набрання рішенням суду законної сили суду не було надано звіт про його виконання; відсутні будь-які підстави для ігнорування вимог статті 129-1 Конституції України та рішення суду у даній справі, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення на відповідача штрафу за невиконання постанови суду.

Визначаючи розмір штрафу, суд зазначає, що у грошовому виразі штраф може сягати від 38 420 грн. до 76 840 грн.

У цьому контексті слід зазначити, що у даному випадку наявне тривале не виконання постанови суду 05.07.2017 - 26.09.2019, тобто більше 2-х років.

Відтак, враховуючи всі наведені обставини у сукупності, суд, керуючись внутрішнім переконанням, приходить до висновку про достатній та розумний розмір штрафу у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень, який підлягає стягненню з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з розподілом: 20 000 грн. в дохід Державного бюджет України; 20 000 грн. - на користь позивача.

Керуючись положеннями ст.ст. 382, 241 - 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Накласти на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ: 38062828) штраф у розмірі 40 000,00 (сорок тисяч) гривень за невиконання рішення суду.

Штраф стягнути:

20 000 (двадцять тисяч) грн. на користь Державного бюджету України. Стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДР 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

20 000 (двадцять тисяч) грн. на користь позивача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції (ч. 6 ст. 382 КАС України).

Ухвалу суду про накладення штрафу направити для виконання до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (вул. Виборзька, 32 м. Київ, 03056).

Звернути увагу відповідача, що відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 382 КАС України зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг подати звіт про виконання рішення суду до 17.10.2019 включно.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у строки та порядку, визначеному ст. ст. 292 - 297 КАС України.

Суддя Р.О. Арсірій