Ухвала суду № 84629711, 30.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 вересня 2019 року м. Київ № 640/16498/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши без виклику учасників справи клопотання відповідача в адміністративній справі

за позовомДочірнього підприємства «Технотек»до Головного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення,-В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Технотек» (03148, м. Київ, вул. Генерала Потапова, 1-а, кв. 49, кож ЄЛР: 33445716) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в кому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 00007111402 щодо завищення від`ємного значення відображеного в рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2017 на суму 49 600 грн.

Виходячи з положень п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України ухвалою від 04.09.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

27.09.2019 канцелярією суду зареєстровано відзив відповідача разом із клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні та про виклик у судове засідання для допиту в якості свідка керівника контрагента позивача - ТОВ «ПЛВ» Сердюк О.В.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У зв`язку з цим суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» проти Словенії зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

У даному випадку відповідач так і не зазначив - у чому полягає особливість даної справи для її розгляду в іншому порядку, ніж визначив суд, а відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання відповідача та про відмову у його задовленні..

Що стосується додаткових доказів, які має для відповідача забезпечити суд, а саме щодо виклику свідка, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, що по суті пропонується відповідачем, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Тобто, оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку фіскального органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Слід додати, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КАС України учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання. У даному випадку відповідачем не наведено конкретних обставин, щодо яких має дати покази вищезгадана особа. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні і цього клопотання.

Водночас, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Суд також звертає увагу, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні жодним чином не обмежує відповідача у виконанні його обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України щодо обов`язку доказування.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, а також беручи до уваги предмет і підстави позову, характер спірних відносин, склад учасників справи та обсяг поданих матеріалів, а також положення ст. 262 КАС України, суд вважає заявлені клопотання необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 5 -7 ст. 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та про виклик свідка - залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін