Рішення № 84629710, 30.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2019 року № 640/17820/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовомНаціонального Києво-Печерського історико-культурного заповідникадоЗаступника начальника відділу Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києвітретя особа про ОСОБА_1 визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 06.09.2019 року № 59745610,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (далі - позивач) з позовом до Заступника начальника відділу Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 06.09.2019 року № 59745610.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2019 року Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником було не виконано з поважним причин, про що було повідомлено відповідача.

Зокрема, позивач зазначав, що ним було подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду, за результатами розгляду якої Київським апеляційним судом ухвалою від 02.09.2019 року відкрито апеляційне провадження та зупинено дію рішення Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2019 року.

А тому, оскільки, станом на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, було зупинено, застосування до позивача штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. є протиправним, а сама постанова від 06.09.2019 року № 59745610 підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд та запропоновано відповідачу не пізніше дати призначення судового засідання надати суду відзив на позовну заяву та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 та запропоновано подати до суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

25 вересня 2019 року представником відповідача до суду подано копію матеріалів виконавчого провадження № 59745610.

Третьою особою не надано суду письмових пояснень щодо змісту позовних вимог.

У зв`язку з поданням позивачем заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження та неявки у судове засідання представника відповідача та третьої особи, суд на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до переконання про можливість її подальшого розгляду в письмовому провадженні.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2019 року рішенням Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/838/17 позов ОСОБА_1 задоволено, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника наукового сектору моніторингу стану нерухомих пам`яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 19.12.2016 р.; стягнуто з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.12.2016 р. по 13.06.2019 р. включно, у розмірі 500 201 (п`ятсот тисяч двісті одну) гривню 52 копійки, за вирахуванням всіх необхідних податків та платежів. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника наукового сектору моніторингу стану нерухомих пам`яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 19.12.2016 р. та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

На виконання вказаного рішення суду, Подільським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 758/838/17 від 13.06.2019 року про поновлення ОСОБА_1 посаді старшого наукового співробітника наукового сектору моніторингу стану нерухомих пам`яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 19 грудня 2016 року.

08 серпня 2018 року відповідачем відкрито виконавче провадження № 59745610 з виконання виконавчого листа № 758/838/17 від 13.06.2019 року.

06.09.2019 року відповідачем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. за невиконання рішення суду про поновлення на роботі.

Незгода з постановою про накладення штрафу обумовила позивача звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон№ 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 статті 1 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 1 статті 65 Закону № 1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

За приписами ч. 1-3 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 2 ст. 65 Закону №1404-VIII).

Матеріалами справи встановлено, що постановою заступника начальника відділу Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 08.08.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2019 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника наукового сектору моніторингу стану нерухомих пам`яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 19.12.2016 р. Вказаною постановою боржнику (позивачу) зобов`язано виконати рішення суду негайно.

13.08.2019 року позивачем подано до державного виконавця заяву про відкладення проведення виконавчих дій, обґрунтовану поданням до суду заяв про роз`яснення рішення суду, відстрочку/розстрочку його виконання та апеляційної скарги на вказане рішення суду.

15.08.2019 року третя особа заявою, поданою до відповідача повідомила про невиконання позивачем рішення суду.

19.08.2019 року та 28.08.2019 року вимогами державного виконавця, останній повідомив боржника (позивача) про необхідність негайного виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2019 року, та подання підтвердження такого виконання в строк до 03.09.2019 року.

Актом державного виконавця від 05.09.2019 року встановлено, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2019 року не виконано, та під час проведення виконавчих дій боржником надано ухвалу Київського апеляційного суду 02.09.2019 року, яку було долучено до матеріалів виконавчого провадження.

Зокрема, судом з даної ухвали від 02.09.2019 року встановлено, що Київський апеляційний суд вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповіднику про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ухвалив:

клопотання Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

поновити Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику строк на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року.

відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року.

відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України зупинити дію рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки дана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення (винесення), виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року є таким, що зупинено саме з 02.09.2019 року. Тобто, з 02.09.2019 року зупинено і обов`язок боржника щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника наукового сектору моніторингу стану нерухомих пам`яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 19.12.2016 р., який виник на підставі вказаного вище рішення Подільського районного суду м. Києва.

Втім, як встановлено матеріалами справи, відповідач 06.09.2019 року нехтуючи наявністю даної ухвали, прийняв постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. за невиконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника наукового сектору моніторингу стану нерухомих пам`яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 19.12.2016 р.

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Закону №1404-VIII, останнім встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Таким чином, враховуючи, що рішення суду позивачем було не виконано у строк встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2019 року та вимогами державного виконавця від 19.08.2019 року та 28.08.2019 року з поважних причин, суд приходить до переконання, що у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення у сумі 5 100, 00 грн.

Отже, приймаючи 06.09.2019 року постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення у сумі 5 100, 00 грн., відповідач діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Поряд з цим суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

За вказаних обставин, підлягає визнанню протиправною та скасуванню постанова відділу Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 06.09.2019 року № 59745610 про накладення штрафу за невиконання судового рішення у сумі 5 100, 00 грн.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (код ЄДРПОУ: 20073260, 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 8) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 06.09.2019 року № 59745610.

3. Стягнути на користь Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (код ЄДРПОУ: 20073260, 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 8) понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34979022, 01010, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б) у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко