Ухвала суду № 84628257, 30.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

30 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/2376/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький, м. Кропивницький, провул. Училищний, 8

до відповідача: Південного управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, м. Одеса, Італійський бульвар, 3

про визнання протиправним та скасування окремих положень Аудиторського звіту, визнання такими, що не підлягають виконанню пропозиції аудиторів,

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький звернувся з позовом до Південного управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України про:

- визнання протиправними та скасування окремих положень Аудиторського звіту №520/2/31 аз від 26.06.2019 р. Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, а саме:

- абз.9 стор.5 звіту: «Проведеним аудитом встановлено, що посадовими особами КЕВ м. Кропивницький та житловими комісіями військових частин не дотримано вимоги п.8 Порядку №728 та п.5 Порядку використання коштів №193, як наслідок це призвело до зайвих видатків бюджетних коштів у сумі 1 830 650,63 грн.»;

- абз.2 стор.7 звіту: «Проведеним дослідженням перебування на обліку аудитом виявлено факти порушення вимог та норм житлового законодавства в частині перебування на квартирному обліку»;

- абз.8 стор.7 звіту: «Аудитом правильності визначення розміру грошової компенсації виявлено 11 випадків невірного застосування посадовими особами КЕВ м. Кропивницький та житловими комісіями військових частин (гарнізону) розрахунку вартості 1 м2, як наслідок це призвело до зайвих видатків бюджетних коштів у 2015, 2016 та 2018 роках»;

- абз.4 стор.13 звіту: «Тобто, якщо в/с при звільненні в запас за віком обрав для проживання інший населений пункт, то він повинен встати на облік у військкоматі і КЕВ (КЕЧ) району м. Кропивницького або в місцевих органах виконавчої влади»;

- абз.4 стор.14 звіту: «Отже проведеним аудитом виявлено порушення вимог ст.36, 39 Житлового кодексу та п.п.8, 15, 20 Правил обліку №470 щодо ведення обліку, житловими комісіями військових частин А1405, А0981, А1201 та КЕВ м. Кропивницький, громадян не за місцем фактичного проживання та реєстрації»;

- абз.1 стор.16 звіту: «Таким чином, проведеним аудитом встановлено, що військовослужбовці, в тому числі, які звільнені в запас та члени сімей померлих військовослужбовців, для отримання грошової компенсації за розмірами, які передбачені для обласного центру м. Кропивницький, повинні були перебувати на квартирному обліку за місцем фактичного проживання та реєстрації у військкоматі, КЕВ (КЕЧ) м. Кропивницький (для тих, хто звільнений за віком або у відділі ведення обліку житла виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького»;

- абз.4, абз.5 стор.16 звіту: «Тобто при визначенні розміру грошової компенсації посадові особи КЕВ м. Кропивницький та військових частин не повинні були застосовувати коефіцієнт 1,5, яким збільшувалася виплата бюджетних коштів або привести облік громадян у відповідності до вимог статей 36, 39 Житлового кодексу та пунктів 8, 15, 20 Правил обліку №470.

Отже за наслідками проведеного аудиту встановлено порушення вимог п.8 Порядку №728 та п.5 Порядку використання коштів №193 при визначенні розміру грошової компенсації у відповідні роки, як наслідок це призвело до зайвих видатків бюджетних коштів у сумі 1 830 650,63 грн.»;

- абз.2 стор.17 звіту: «Вищезазначені виплати здійснювалися посадовими особами КЕВ м. Кропивницький на підставі складених розрахунків, підписаними начальником квартирно-експлуатаційного органу, головою гарнізонної комісії, головою житлової комісії військової частини та затверджені начальником Кіровоградського гарнізону»;

- абз.4 стор.18 звіту: «Таким чином, проведеним аудитом встановлено, що посадовими особами КЕВ м. Кропивницький та житловими комісіями військових частин не дотримано вимоги п.8 Порядку №728 та п.5 Порядку використання коштів №193, як наслідок це призвело до зайвих видатків бюджетних коштів у сумі 1 830 650,63 грн.»;

- абз.6 стор.18 звіту: «Проведеним аудитом встановлено, що посадовими особами КЕВ м. Кропивницький та житловими комісіями військових частин не дотримано вимоги п.8 Порядку №728 та п.5 Порядку використання коштів №193, як наслідок це призвело до зайвих видатків бюджетних коштів у сумі 1 830 650,63 грн.»;

- визнання такими, що не підлягають виконанню пропозиції аудиторів, зазначені у п.3.3 Аудиторського звіту №520/2/31 аз від 26.06.2019 р. (стор.18, 19): « 1. За підсумками змішаного аудиту згідно ст.10.3.18 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», введеного в дію наказом Міністра оборони України 1997 року №300 видати наказ, розібрати позитивні та негативні сторони, відпрацювати план усунення недоліків, організувати його виконання. Посадових осіб, винних у порушенні притягнути до відповідальності. 2. Прийняти відповідне управлінське рішення по виявленому факту зайвих видатків бюджетних коштів, унаслідок невірного визначення розміру грошової компенсації у сумі 1 830 650,63 грн.».

З огляду на приписи ч.2 ст.171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, предметом оскарження в адміністративній справі можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Водночас слід враховувати, що обов`язковою ознакою рішення (нормативно-правового акта чи індивідуального акта), а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Так, рішенням суб`єкта владних повноважень є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити, породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин та поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб`єктів.

Частиною 3 статті 26 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та питання їх діяльності визначено Порядком здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого постановою Кабвінету Міністрів України від 28.09.2011 р. №1001 (далі за текстом - Порядок №1001).

Відповідно до п.3 Порядку №1001 у державному органі для здійснення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ - структурний підрозділ внутрішнього аудиту.

З огляду на п.1 наказу Міністра оборони України від 14.11.2012 р. №753 «Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України» Службу внутрішнього аудиту Збройних Сил України становлять Департамент внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, Територіальне управління внутрішнього аудиту військових частин, безпосередньо підпорядкованих Міністерству оборони України та Генеральному штабу Збройних Сил України, Північно-Східне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, Західне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, Південне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю та Центральне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю.

Згідно з п.п.7.1, 7.3 Порядку проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.11.2012 р. №753 (далі за текстом - Порядок №753) документальне оформлення аудиторських завдань складається з двох видів документів - офіційних та робочих.

Офіційними документами є аудиторський звіт та довідка.

Аудиторський звіт складається за результатами аудиту та містить відомості про хід аудиторського дослідження, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок і рекомендації щодо діяльності підконтрольного суб`єкта залежно від характеру виявлених проблем.

Відповідно до п.10.8 Порядку №753 у разі незгоди керівників підконтрольних суб`єктів, відповідальних за діяльність, чи керівників вищих за підпорядкованістю органів військового (господарського) управління з наданими за результатами виконання аудиторських завдань рекомендаціями вони в установленому порядку доповідають про це Міністру оборони України.

Міністр оборони України приймає рішення про необхідність виконання рекомендацій або бере на себе ризик їх невиконання.

З аналізу зазначених норм судом встановлено, що у випадку незгоди керівника підконтрольного суб`єкта з аудиторськими висновками та рекомендаціями викладеними в аудиторському звіті, прийняття рішення щодо необхідності виконання чи невиконання рекомендацій відноситься до компетенції Міністра оборони України.

Суд враховує. що аудиторський звіт має рекомендаційний та консультативний характер і не містять обов`язкових для підконтрольної установи вказівок та за своєю суттю є засобом фіксації виявлених порушень. Висновки, викладені у звіті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків, а порушення, встановлені в останньому, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені такі висновки звіту.

Таким чином, за своєю правовою природою аудиторський звіт №520/2/31 аз від 26.06.2019 р. Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує, змінює або припиняє права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, оскільки він носить рекомендаційний та консультативний характер.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 16.08.2019 р. у справі №806/5099/15 (провадження №К/9901/8796/18).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький до Південного управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування окремих положень Аудиторського звіту, визнання такими, що не підлягають виконанню пропозиції аудиторів.

Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали - 30 вересня 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт