Ухвала суду № 84627937, 30.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження у справі

30 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1037/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання – Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач: Державна екологічна інспекція у Закарпатській області – представник – не з`явився;

відповідач: Державне підприємство "Перечинське лісове господарство" – представник – не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду справу за позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася Державна екологічна інспекція у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська 14, код ЄДРПОУ 38015668) в особі представника Данч Наталії Орестівни ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Легоцького АДРЕСА_4 40, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства"Перечинське лісове господарство" (89203, Закарпатська область, Перечинсъкого район, с. Сімер, вул. Будівельників, 7, код ЄДРПОУ 22114603), якою просить суд: "1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження; 2. Зобов`язати Державне підприємство "Перечинське лісове господарство" допустити посадових осіб Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства (код ЄДРПОУ 22114603, юр. адреса: Закарпатська область, Перечинський р-н, с. Сімер, вул. Будівельників,7) та надати необхідні документи для здійснення планового заходу згідно повноважень наданих Державній екологічній інспекції у Закарпатській області.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Відповідно до статті 173 частини 1 КАС України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Учасники справи у підготовче засідання не забезпечили явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.

Статтею 181 частиною 2 КАС України визначені причини відкладення судом підготовчого засідання. Зокрема, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку в випадках, визначених статтею 205 частиною 2 пунктами 1-3, 5 КАС України та в інших випадках, коли питання, визначені статтею 180 частиною 2 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.

Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, неявка учасників справи (їх представників) не перешкоджає проведенню такого засідання.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 2 абзацу 2 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно статті 4 частини 1 пункт 7 КАС України під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, згідно з статтею 19 частиною 1 пунктом 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Крім того, за приписами статті 46 частин 2, 4 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Таким чином, коло адміністративних справ, в яких суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду, є обмеженим та визначається Кодексом адміністративного судочинства України та в спеціальних нормах закону.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення позивача до суду із даним позовом стала відмова Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" у допуску посадових осіб Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства 11 червня 2019 року, про що свідчить акт про не допуск до здійснення планової перевірки № 229/06 від 11 червня 2019 року (а.с.а.с. 34, 35).

При цьому, звертаючись до суду із даним позовом позивач посилається на Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 № 249 (далі по тексту - Положення № 249), а також на норми Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та "Про охорону навколишнього природного середовища".

Пунктом 7 Положення № 249, передбачено, що Інспекція відповідно до покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем в судах.

Відповідно до статті 8 частини 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту – Закон України № 877-V), орган державного нагляду (контролю), одним з яких й є Держекоінспеція та її територіальні органи, в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Обов`язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) за умови дотримання державного нагляду (контролю) випливає зі змісту статті 11 Закону України № 877-V.

За статтею статті 10 Закону України № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом, та за інших передбачених цією статтею умов.

Наведені нормативні положення на рівні закону визначають правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), передбачають право, умови та підстави суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), але не встановлюють і не наділяють контролюючі органи повноваженнями звертатися до адміністративного суду з вимогами зобов`язати суб`єкт господарювання допустити посадових осіб до здійснення функції державного контролю.

Відповідно до статті 12 Закону України № 877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на винних осіб накладається адміністративне стягнення.

Підсумовуючи викладене у контексті конкретних обставин цієї справи судом резюмується, що у розумінні положень статей 8, 10, 11, 12 Закону України № 877-V, статей 2, 46 КАС України у разі відмови суб`єкта господарювання допустити Державну екологічну інспекцію України в особі її органів до здійснення державного контролю (нагляду), Державна екологічна інспекція України, її органи та/чи посадові особи не мають повноважень звертатися до адміністративного суду з вимогами зобов`язати суб`єкта господарювання допустити посадових осіб інспекції до здійснення державного контролю.

Варто зауважити, що звернення до суду є способом здійснення повноважень відповідного суб`єкта владних повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб`єкта владних повноважень (позивача), а отже запобігаючи можливим порушенням прав, свобод або законних інтересів фізичних або юридичних осіб. Звернення суб`єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання.

Суб`єкт владних повноважень, який звертається до суду, повинен обґрунтувати підстави звернення та зазначити їх у позовній заяві. Відсутність цих відомостей свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

У разі встановлення судом відповідних правових підстав для звернення до суду, прямо визначених у Конституції або законах України, суд може відкрити провадження в адміністративній справі за позовом суб`єкта владних повноважень і вирішувати її по суті.

Судовий розгляд у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства, що визначене у статті 2 КАС України.

Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 818/1735/17, від 07 вересня 2018 року у справі №824/2473/15-а, від 18 жовтня 2018 року у справі №818/776/17 та від 18 жовтня 2018 року у справі 818/734/17 і підстав для відступлення від цього правого висновку суддя не вбачає.

Статтею 242 пунктом 5 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Державна екологічна інспекція у Закарпатській області не має правових підстав для звернення до суду для здійснення визначених законом повноважень.

Відповідно до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно статті 183 частини 1 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 183 частини 2 пункту 2 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, з врахуванням суті спірних правовідносин, суд вважає що даний позов не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства та у відповідності до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України необхідно закрити провадження у справі.

Крім того, розгляд таких спорів не належить до юрисдикції жодного іншого суду, у зв`язку з чим немає підстав для роз`яснення позивачеві до суду якої юрисдикції належить його вирішення.

Керуючись статтями 183, 238, 239, 248 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 260/1037/19 за позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" про зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 30 вересня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 01 жовтня 2019 року.

СуддяС.Є. Гаврилко