Ухвала суду № 84627260, 24.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про зупинення провадження по справі

м. Вінниця

24 вересня 2019 р. Справа № 120/2479/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Лояніча В.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Дзіся А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 23 червня 2003 року звільнена з військової служби у запас за станом здоров`я. З 2003 року отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

05 липня 2019 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати раніше призначеної пенсії з урахуванням грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Заява мотивована тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким:

визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Тому, на думку позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов`язане провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення (у тому числі надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50 % та премії в розмірі 125 %), як того вимагає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Крім цього, ну думку ОСОБА_1 , перерахована пенсія підлягає виплаті із 05.03.2019 року з урахуванням 100 % підвищення, а не шляхом поетапного підвищення, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року, оскільки зазначений нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України у частині регулювання спірних правовідносин, визнано нечинним у судовому порядку.

24.09.2019 року відповідачем подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 240/6263/18.

Обґрунтовуючи клопотання, представник відповідача зазначає, що позивачка просить суд зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення всупереч Постанові Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі Постанова № 103).

Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки та вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Відповідач зіслався на те, що предметом оскарження у справі № 240/6263/18 є бездіяльність органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.

Оскільки доцільність розгляду справи № 240/6263/18 Верховним Судом, як зразкової обґрунтовано необхідністю ухвалення зразкового рішення для формування єдиної судової практики, а справа № 120/2479/19 є типовою щодо справи № 240/6263/18, на думку відповідача наявні передбачені п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України, підстави для зупинення провадження у справі.

Позивач та її представник висловилися проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Як на підставу заперечення проти задоволення клопотання зіслалися на те, що рішення у справі № 240/6263/18 не стосується предмета спору у справі № 120/2479/19.

Заслухавши пояснення учасників справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та зупинення провадження у цій адміністративній справі на підставі до п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України, із таких мотивів.

Із тексту адміністративного позову ОСОБА_1 встановлено, що підставою виникнення спору у цій справі стало те, що у квітні - травні 2018 року позивачці (отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб") проведено перерахунок пенсії. Однак, на думку ОСОБА_1 , при проведенні перерахунку пенсії відповідачем неправомірно не включено складові грошового забезпечення, а саме: надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 % та премію у розмірі 125 % (середньомісячні суми додаткових видів грошового забезпечення).

Відтак, спір у цій частині пов`язаний із структурою грошового забезпечення, яке повинно враховуватися відповідачем при проведенні перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

25 січня 2019 року Верховний Суд постановив ухвалу по справі № 240/6263/18, згідно якої відкрито провадження у зразковій справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Згідно вищевказаної ухвали Верховного Суду від 25.01.2019 року у справі № 240/6263/18, ознаками типової справи, є такі:

- позивачами у них є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебувають позивачі);

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку не перерахунком та невиплатою пенсії у повному обсязі з 01 січня 2018 року без урахування суми середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення);

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення).

13.03.2019 року Верховним Судом прийнято рішення у зразковій справі № 240/6263/18.

Однак, ухвалою Великої палати Верховного Суду від 17.04.2019 року по справі № 240/6263/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 . Відтак рішення у зразковій справі № 240/6263/18 є таким, що не набрало законної сили.

Приписами п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

Пунктами 21 та 22 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 240/6263/18 (Пз/9901/1/19), оскільки адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 містить зазначені в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2019 року ознаки типової справи.

Крім цього, як встановлено із тексту уточненого представником позивача пункту 4 прохальної частини адміністративного позову, позовна заява містить вимогу про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недорахованої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. Аналіз цієї позовної вимоги вказує на те, що позивач заперечує правомірність поетапного підвищення перерахованого розміру пенсії, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року, оскільки зазначений нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України у частині регулювання спірних правовідносин, визнано нечинним у судовому порядку.

Згідно інформації розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України, Верховним Судом, ухвалою від 23.05.2019 року відкрито провадження у зразковій справі № 160/3586/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно вищевказаної ухвали Верховного Суду від 23.05.2019 року у справі № 160/3586/19, ознаками типової справи, в якій може бути ухвалено рішення цієї зразкової справи, є такі:

- позивачами у них є особи, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі;

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з не перерахунком та невиплатою пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року);

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).

Судом встановлено, що 06.08.2019 року Верховним Судом прийнято рішення у зразковій справі № 160/3586/19.

Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 року по справі № 160/3586/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Тому рішення Верховного Суду від 06.08.2019 року вважається таким, що не набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність ще однієї фактичної підстави для зупинення провадження у цій справі на підставі норм п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України, до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 160/3586/19 (Пз/9901/12/19), що визнана зразковою, оскільки позов містить зазначені в ухвалі Верховного Суду від 23.05.2019 року ознаки типової справи.

Щодо аргументів позивача про недоцільність зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у п. 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04), зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року)

Тому, обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Інструментом формування єдиної судової практики є інститут типової справи. В силу ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення по типовій справі, яке відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відтак, з метою забезпечення ефективності та передбачуваності судової практики у спірних правовідносинах, беручи до уваги те, що ця справа має ознаки типової адміністративної справи, що розглядається Верховним Судом як зразкова справа, і правові висновки у такій справі є обов`язковими для врахування судом, провадження у цій справі необхідно зупинити до набрання чинності рішеннями Верховного Суду у справах № 160/3586/19 (Пз/9901/12/19) та № 240/6263/18 (Пз/9901/1/19).

Керуючись ст. ст. ч. 2 ст. 236, 248, 256, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зупинення провадження у справі № 120/2479/18-а задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 120/2479/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії до набрання чинності рішеннями Верховного Суду від 13 березня 2019 року у зразковій справі № 240/6263/18 та від 06 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19.

Запропонувати сторонам подати до суду клопотання про поновлення провадження у справі після того, коли обставини на підставі яких зупинено провадження у справі відпадуть.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович