Рішення № 8462494, 09.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.03.10 р. Справа № 10/78

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання Ярош В. В.;

за участю представників:

від позивача - Келембет М.В. - довіреність;

від відповідача 1 Серафімович Л.В. - довіреність;

від відповідача 2 Гончарова В.А. - довіреність;

третя особа ОСОБА_5 не зявився;

третя особа ОСОБА_6 паспорт;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО м. Донецьк,

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустор Інжінірінг М» м.Донецьк,

Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» м.Київ,

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору гр.ОСОБА_5 м.Макіївка, гр.ОСОБА_6 м.Димитрів,

про стягнення суми матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „ВУСО м. Донецьк (далі Страхова компанія), з позовом до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустор Інжінірінг М» м.Донецьк (далі Товариство відповідач 1), Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» м.Київ (далі УПСК відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів матеріальної шкоди у розмірі 28990,06 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на довідку ВДАІ Красноармійського РУ МВС України, постанову Гірницького районного суду м.Макіївки від 21.10.2008 р. по справі № 3-11956, договір добровільного страхування наземного транспорту № 022319-02-05-15 від 03.06.2008 р., акт обстеження автомобіля № 290908/211 від 13.10.2008 р., страховий акт № 8500-02 від 18.12.2008 р., платіжні доручення № 20590 від 18.12.2008 р., № 20632 від 19.12.2008 р., № 20757 від 22.12.2008 р.

Представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував (арк.83-84 том 1).

Пояснив, що з відповідачем 2 був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників ТС.

Вважає, що відповідно до положень статті 1194 Цивільного кодексу України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди він зобовязаний сплатити лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

У додаткових поясненнях до суду від 11.06.2009 р. (арк.101-102 том 1) повідомив, що на час скоєння ДТП 21.08.2008 р., знаходився у трудових відносинах з гр. ОСОБА_5 (третя особа по справі), який на підставі наказу № 53-К від 02.09.2008 р. був звільнений з підприємства за власним бажанням.

Представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву № 626 від 17.04.2009 р. та в судових засіданнях проти позову заперечував у повному обсязі (арк.70-72 том 1).

Пояснив, що 08.11.2007 р. між ним та відповідачем 1 дійсно був укладений поліс № ВВ/3049337 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників ТС, але вважає, що наявність вказаного договору не є підставою для стягнення з нього в порядку регресу на користь іншої страхової компанії виплаченої суми страхового відшкодування, оскільки відповідно до положень статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) саме до винної сторони.

Оскільки УПСК не є заподіювачем шкоди та винною стороною у ДТП, яке сталось 21.08.2008 р., відсутня протиправна поведінка та причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками матеріальної шкоди, а відтак позовні вимоги заявлені неправомірно.

Крім того, повідомив суд, що позивач не довів відсутності вини гр.ОСОБА_8 - водія автотранспортного засобу, який належить гр.ОСОБА_6, з яким позивач уклав договір добровільного страхування ТС № 022319-02-05-15.

Також заявив, що гр.ОСОБА_6 не звертався з вимогою про відшкодування завданої йому майнової шкоду, а це слід розуміти, як відсутність претензій до УПСК.

У додаткових запереченнях до позову від 25.06.2009 р. (арк.109- 113 том 1), відповідач 2 заперечував проти розміру заявлених позовних вимог та звертав увагу суду на той факт, що обстеження пошкодженого автотранспортного засобу було проведено без участі страхової компанії, відповідно до Акту обстеження від 13.10.2008 р. матеріальні збитки складають 40877,45 грн.(з ур.ПДВ) та не можливо становити чи був врахований амортизаційний знос автотранспортного засобу.

25.06.2009 р. ухвалою суду до участі у розгляді справи суд залучив третю особу без самостійних вимог на предмет спору гр. ОСОБА_5, який керував 21.08.2008 р. автотранспортним засобом ВАЗ 21043 ЗНГ, державний номер АН 32-64 АХ, який належить відповідачу 1 (арк.116 том 1).

Третя особа ОСОБА_5 у письмових поясненнях до суду від 23.09.2009 р. та в судовому засіданні 24.09.2009 р. пояснив, що 21.08.208 р. рухався на автотранспортному засобі ВАЗ 21043 ЗНГ державний номер АН 32-64 АХ, що належить відповідачу 1, попереду рухався автомобіль Hyundai Getz НОМЕР_3.

У звязку з тим, що водій Hyundai Getz НОМЕР_3 не пропустив його, коли він здійснював обгін, сталось зіткнення. Вважає, що його вини в скоєнні ДТП не має, з постановою Гірницького райсуду м.Макіївки не згоден, до суду не викликали.

Вважає, що розмір заподіяної матеріальної шкоди не відповідає дійсності, оскільки деякі пошкодження Hyundai Getz НОМЕР_3 стались за наслідками завантаження на евакуатор (арк.124-125 том 1).

13.10.2009 р. від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог. У своїй заяві позивач підтримав обґрунтування позовних вимог та розмір заподіяної шкоди - 28990,06 грн., але в той же час просить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 4000,06 грн. з відповідача 1 та 24990 грн. - з відповідача 2.

Вказані зміни до позовних вимог суд прийняв у порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 13.10.2009 р. представники відповідачів отримали заяву про зміну позовних вимог про що міститься запис на обкладенці справи.

Представник відповідача 2 проти уточнених позовних вимог заперечував. Надав додатковий відзив від 03.11.2009 р. (арк.2-3 том 2).

Заперечував проти розміру заподіяної шкоди. Звертав увагу суду на той факт, що відповідно до звіту № 125-15 сума збитків склала 40877,45 грн., в той час як позивач заявив до стягнення суму страхового відшкодування у розмірі 28990,06 грн.

16.12.2009 р. ухвалою суду до участі у розгляду справи на підставі положень статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд залучив експерта Крупович М.Ю., який здійснював оцінку пошкоджень Hyundai Getz НОМЕР_3 та складав акт № 2909908/21 від 13.10.2008 р. (арк.24-29 том 1).

Експерт в судове засідання не зявився, пояснень не надав.

У звязку з чим суд неодноразово уточнював у сторін про необхідність призначення судової експертизи.

Жодна зі сторін не наполягала на проведені будь-якої судової експертизи, позивач взагалі вважав її недоцільною.

11.01.2010 р. на підставі положень статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у розгляді справи суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору гр. ОСОБА_6 власника автотранспортного засобу Hyundai Getz НОМЕР_3.

Третя особа ОСОБА_6 в письмових поясненнях до суду від 01.03.2010 р. та в судовому засіданні 01.03.2010 р. пояснив, що за наслідками ДТП сталось пошкодження автомобіля Hyundai Getz НОМЕР_3, який він придбав у кредит. За висновком експерта матеріальна шкода склала 40877,45 грн., від страхової компанії «ВУСО» отримав 28990,06 грн., але автомобіль повністю не відновлено. До страхової компанії - відповідача 2 не звертався, але від свого права на звернення не відмовляється.

В судовому засіданні 09.03.2010 р. ОСОБА_6 пояснив, що звернувся з заявою до відповідача 2 про відшкодування решти заподіяної шкоди. Клопотав про надання позовної заяви та доданих до неї документів, які підтверджують розмір заподіяної шкоди

Заявлене клопотання в судовому засіданні 09.03.2010 р. задоволено..

В судовому засіданні 09.03.2010 р. представник відповідача 2 повідомив суд, що ОСОБА_6 звернувся до страхової компанії про виплату страхового відшкодування. У звязку з чим клопотав про відкладення розгляду справи для вирішення вказаної заяви.

Розглянув заявлене клопотання, заслухав думку представників сторін, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки розгляд вказаної заяви буде стосуватись решти заподіяних збитків і ніяким чином не стосується тієї суми, яка вже була виплачена ОСОБА_6 позивачем по справі у розмірі 28990,06 грн.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово продовжувався за клопотанням сторін.

У судове засідання 09.03.2010 р. третя особа гр.ОСОБА_5 не зявився, про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений, поважної причини неявки до суду не сповісти.

На підставі положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи закінчено за відсутності третьої особи ОСОБА_5, рішення прийнято за наявними в ній матеріалами.

На вимогу суду до справи надійшли матеріали адміністративної справи Гірницького районного суду м.Макіївки № 3-11956/2008 р. стосовно ОСОБА_5

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документі, заслухав пояснення представників сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.06.2008 р. між Страховою компанією (позивач) та гр. ОСОБА_6 (третя особа 2) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 022319-02-05-15 - автомобіля Hyundai Getz 2006 року випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_3, зі страховою сумою 65994,39 грн.(арк.12-13 том 1).

Як вбачається з постанови Гірницького районного суду м.Макіївки від 21.10.2008 р. по справі № 3-11956, а також протоколу Серії ДО 672319 про адміністративне порушення від 21.08.2008 р., в Красноармійському районі на автодорозі Красноармійськ-Димитров напроти АЗС «УкрТАТ Нафта» о 12-45 год. сталась дорожня пригода за участю автомобіля ВАЗ 21043 ЗНГ державний номер АН 32-64 АХ, під керуванням ОСОБА_5 та Hyundai Getz НОМЕР_3 під керуванням гр.ОСОБА_8(арк.11 том 1).

Крім того, судом встановлено, що гр.ОСОБА_5 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Аустор Інжінірінг М» (відповідач 1) та під час скоєння ДТП виконував транспортування людей на автомашині ВАЗ 21043 ЗНГ державний номер АН 32-64 АХ (арк.103-104 том 1).

Також з матеріалів справи убачається, що 08.11.2007 р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений поліс № ВВ/3049337 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників на ТС ВАЗ 21043 ЗНГ державний номер АН 32-64 АХ (арк.125 том 1).

У звязку настанням страхового випадку, Страховою компанією, на підставі страхового акту № 8500-02 від 18.12.2008 р. було виплачено страхове відшкодування (платіжні доручення № 20590 від 18.12.2008 р., № 20632 від 19.12.2008 р., № 20757 від 22.12.2008 р.) на суму 28990,06 грн. (арк.36, 39-39 том 1).

Приймаючи рішення щодо стягнення з відповідача 1 матеріальної шкоди у розмірі 4000,06 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з умовами Договору страхування ТЗ № 022319-02-05-15 від 03.06.2008 р. передбачені страхові випадки, одним з яких є ушкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, які відбулись під час руху застрахованого транспорту (арк.12-13 том 1).

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України цивільно-правова відповідальність за спричинення збитків (або нанесення шкоди) наступає внаслідок правопорушення, яке складається з чотирьох елементів: шкоди, протиправності поведінки, вини особи та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

З положень цієї статті вбачається, що настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди відбувається при скоєнні правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; причинний звязок між ними; вина. Відсутність хоча б одного элемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої цією статтею.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Як вже встановлено судом, 21.08.2008 р. о 18-45 год. сталась ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21043 ЗНГ державний номер АН 32-64 АХ під керуванням гр.ОСОБА_5 та Hyundai Getz НОМЕР_3 під керуванням гр.ОСОБА_8

Відповідно до постанови Гірницького районного суду м.Макіївки від 21.10.2008 р. по справі № 3-11956 гр.ОСОБА_5 за порушення Правил дорожнього руху було притягнуто до адміністративної відповідальності (арк.9 том 1).

Факт трудових відносинах між ОСОБА_5 з Товариством доведений матеріалами справи та взагалі не спростовувався відповідачем 1.

Суд не приймає заперечення стосовно того, що гр. ОСОБА_8, яка керувала Hyundai Getz НОМЕР_3, можливо була винна у скоєнні ДТП виходячи з наступного.

Частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

З матеріалів справи: протоколу Серії ДО 672319 про адміністративне порушення від 21.08.2008 р., постанови Гірницького районного суду м.Макіївки від 21.10.2008 р. по справі № 3-11956, убачається, що саме гр.ОСОБА_5 винен у скоєнні ДТП, яке сталось 21.08.2008 р. в Красноармійському районі на автодорозі Красноармійськ-Димитров напроти АЗС «УкрТАТ Нафта» о 12-45 год.

Будь-яких інших документів, які б спростовували вину гр.ОСОБА_5 або підтверджували протиправні дії гр. ОСОБА_8 до суду не надходило.

Положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно положень ст. 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до положень статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Факт страхування цивільної відповідальності відповідача 1 доведений полісом № ВВ/3049337 від 08.11.2007 р. та іншими документами у підтвердження укладання вказаного полісу (арк.97-100, 119-121 том 1).

Відповідно до платіжних доручень № 20590 від 18.12.2008 р., № 20632 від 19.12.2008 р., № 20757 від 22.12.2008 р., позивач сплатив страхове відшкодування на загальну суму у розмірі 28990,06 грн.

Третя особа ОСОБА_6 у письмових поясненнях до суду та в судових засіданнях підтвердив доводи позивача в цій частині.

Як убачається з умов полісу ВВ/3049337 ліміт за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого складає 25500 грн., франшиза 510 грн.

Суд враховує уточнені позовні вимоги позивача щодо суми, заявленої до стягнення з відповідача 1 у розмірі 4000,06 грн., з яких сума страхового відшкодування складає 3490,06 грн. та суму франшизи 510 грн.

Ухвалами суду від 03.11.2009 р., 01.03.2010 р. суд неодноразово уточнював у сторін про необхідність призначення судової експертизи. Жодна із сторін не наполягала на проведені судової експертизи.

Суд також вважає проведення судової недоцільним та приходить до висновку, що розмір заподіяної шкоди підтверджується актом автотоварознавчого дослідження № 290908/211 від 13.10.2008 р., який проведений експертом Круповичем М.Ю. (арк.24-35 том 1).

Як убачається з вказаного висновку експерта матеріальної шкоди складає 40877,45 грн.

Судом встановлено, що позивач заявив позовні вимоги з межах ліміту встановленого полісом ВВ/3049337.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги, заявлені до відповідача 1 про відшкодування шкоди у розмірі 4000, 06 грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення щодо позовних вимог, заявлених до відповідача 2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 24990 грн., суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача 2, позивач посилався на настання страхового випадку, передбаченого договором добровільного страхування з гр.ОСОБА_6, сплату йому страхового відшкодування, а також страхування відповідачем 2 цивільно-правової відповідальності відповідача 1.

Як вже зазначалось вище відповідно до статті 27 Закону «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Факт скоєння ДТП з вини гр.ОСОБА_5 (третя особа по справі) та його трудові стосунки з відповідачем 1 доведений матеріалами справи.

Фактичні витрати позивача підтверджуються платіжними дорученнями № 20590 від 18.12.2008 р., № 20632 від 19.12.2008 р., № 20757 від 22.12.2008 р.

Головним запереченням відповідача 2 щодо заявлених позовних вимог є відсутність обовязку відповідати по регресним вимогам страхових компаній за договором страхування.

В той же час відповідач 2 проти наявності полісу ВВ/3049337 від 08.11.2007 р. не заперечував.

Приймаючи рішення, суд враховує положення статті 1194 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність зобовязана відшкодувати потерпілому лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до пункту 22.1. Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів ”, при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обовязкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третій особі.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений статей 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів».

Згідно до пункту 37.4. вказаного Закону, страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствами, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Як убачається з матеріалів справи, третя особа ОСОБА_6, якому була заподіяна шкода, не звертався до відповідача 2, оскільки між ним та позивачем 03.06.2008 р. був укладений договір добровільного страхування № 0223-19-02-05-15 та відшкодування шкоди у розмірі 28990, 06 грн. він отримав у грудні 2008 р. від позивача.

Суд вважає, що заява гр.ОСОБА_6, яка була надана відповідачу 2 лише 09.03.2010 р., не позбавляє позивача можливості звертатись до суду з заявленим позовом про стягнення матеріальної шкоди у регресному порядку та само по собі ще не свідчить про будь-які виплати що вже відбулись.

Крім того, при прийнятті рішення, суд також враховує практику, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 25.11.2008 р. (арк.15-18 том 2).

Перевірив розрахунок заявлених позовних вимог, ліміт відповідальності страховика за полісом ВВ/3049337 від 08.11.2007 р., суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24 990 грн. з відповідача 2 обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 993, 1172 Цивільного кодексу України, 27 Закону України „Про страхування ”, статей 22, 37, 38 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів”, керуючись статтями 22, 27, 31, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО м. Донецьк, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустор Інжінірінг М» м.Донецьк, про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 4000,06 грн., до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» м.Київ, про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 24990 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустор Інжінірінг М» (86102, м.Донецьк, вул. Панченка, 31/2, ЄДРПОУ 33049582) на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ЄДРПОУ 31650052) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 4000,06 грн.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (83001, м. Донецьк, пр. Гурова, 5, ЄДРПОУ 25096917) на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ЄДРПОУ 31650052) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24990 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустор Інжінірінг М» (86102, м.Донецьк, вул. Панченка, 31/2, ЄДРПОУ 33049582) на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ЄДРПОУ 31650052) державне мито у розмірі 40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 16, 28 грн.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (83001, м. Донецьк, пр. Гурова, 5, ЄДРПОУ 25096917) на користь Закритого акціонерного „Страхова компанія „ВУСО” (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ЄДРПОУ 31650052) державне мито у розмірі 249,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 101,72 грн.

Видати накази після в ступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 15.03.2010 р.

Суддя

Надруковано 6 прим.:

1 прим. позивачу;

2 прим. відповідачам;

2прим. - третім особам;

1 прим. у справу.