Рішення № 8462431, 18.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.10 р. Справа № 9/34

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ОптімаФарм, ЛТД”, м.Київ

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Єнакієве

про стягнення 51976грн.57коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ОптімаФарм,ЛТД”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Єнакієве про стягнення заборгованості в розмірі 51976грн.57коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 44977грн.02коп., штрафу в розмірі 6746грн.55коп., 3% річних в розмірі 138грн.13коп. та інфляційних витрат в розмірі 114грн.87коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №42799 від 29.01.2009р., видаткові накладні №9597159 від 22.10.2009р., №9598008, №9598106 від 23.10.2009р., №9600619 від 27.10.2009р., №9609026, №9609027 від 05.11.2009р., №9614273, №9614355 від 12.11.2009р., вимогу №44 від 11.12.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 08.02.2010р., 24.02.2010р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5303255 Субєкт підприємницької діяльності фізична особа підприємець ОСОБА_2, м.Єнакієве станом на 26.02.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України зареєстроване як фізична особа-підприємець.

24.02.2010р. через канцелярію господарського суду позивач надав заяву про зменшення позовних вимог №371 від 23.02.2010р., згідно з якою зазначає, що відповідачем повністю погашено суму основного боргу, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 6746грн.55коп., 3% річних в розмірі 138грн.13коп. та інфляційні витрати в розмірі 114грн.87коп.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги відповідно до вищевказаної заяви.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

29.01.2009р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ОптімаФарм,ЛТД”, м.Київ та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м.Єнакієве укладений договір поставки №42799 від 29.01.2009р. (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору продавець (позивач) зобов`язується передати у власність (повне господарське відання) покупця, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною. Предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення (п.1.2 договору).

Згідно п.12.9 договору термін дії договору - з моменту підписання його сторонами та до 31.12.2009р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №42799 від 29.01.2009р.

За приписом п.п.3.1, 3.2, 3.2.1 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених продавцем заявок на поставку товару. Асортимент, кількість товару, умови оплати кожної партії товару покупець вказує в заявці на поставку відповідної партії товару. Заявка на поставку відповідної партії товару подається покупцем за допомогою електронних або факсимільних засобів зв`язку, або телефоном.

В розпорядженні суду відсутні письмові заявки покупця на товар згідно п.п.3.1, 3.2, 3.2.1 договору, наразі суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної кваліфікації факту поставки.

Відповідно до 3.5 договору, передача товару продавцем покупцю здійснюється поставкою товару силами продавця на умовах DDU (ІНКОТЕРМС 2000). Поставка товару здійснюється транспортом продавця, який відповідає вимогам щодо зберігання та транспортування лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Так, на виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладними №9597159 від 22.10.2009р., №9598008, №9598106 від 23.10.2009р., №9600619 від 27.10.2009р., №9609026, №9609027 від 05.11.2009р., №9614273, №9614355 від 12.11.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Належність зазначених накладних до договору перевірена судом.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 08.02.2010р., 24.02.2010р. зобовязав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток останнього на видаткових накладних №9597159 від 22.10.2009р., №9598008, №9598106 від 23.10.2009р., №9600619 від 27.10.2009р., №9609026, №9609027 від 05.11.2009р., №9614273, №9614355 від 12.11.2009р., та щодо наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 01.06.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №9597159 від 22.10.2009р., №9598008, №9598106 від 23.10.2009р., №9600619 від 27.10.2009р., №9609026, №9609027 від 05.11.2009р., №9614273, №9614355 від 12.11.2009р., підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних, а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товари за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні заявки.

Згідно п.6.2 договору, при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на користь продавця, вказується продавцем у видатковій накладній на товар, який постачається. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання продавцем покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

В свою чергу, у видаткових накладних, згідно яких було поставлено товар, передбачене відстрочення платежу (від дати поставки) на 21 день.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції за кожною окремою накладною є:

За видатковою накладною №9597159 від 22.10.2009р. 13.11.2009р.;

За видатковими накладними №9598008, №9598106 від 23.10.2009р. 14.11.2009р.;

За видатковою накладною №9600619 від 27.10.2009р. 18.11.2009р.;

За видатковими накладними №9609026, №9609027 від 05.11.2009р. 27.11.2009р.;

За видатковими накладними №9614273, №9614355 від 12.11.2009р. 04.12.2009р.

За твердженням позивача, відповідач отриманий товар оплатив частково. Так, позивачем у позовній заяві було зазначено, що станом на 29.12.2009р. відповідач не здійснив остаточну оплату отриманого товару, у зв`язку з чим, за останнім утворилась заборгованість в розмірі 44977грн.02коп.

Однак, в процесі розгляду справи позивачем надана заява №371 від 23.02.2010р., відповідно з якою останній зазначає, що відповідачем повністю погашено суму основного боргу, у звязку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 44977грн.02коп.

В підтвердження оплати вказаної суми позивачем надані платіжні доручення №3 від 10.02.2010р. на суму 25000грн.00коп., №1 від 16.02.2010р. на суму 5840грн.00коп., №2 від 22.01.2010р. на суму 20000грн.00коп., копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції. Всупереч вимогам договору, відповідач несвоєчасно здійснив розрахунок, у звязку з чим має місце прострочення оплати продукції.

Так, згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом п.1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 12.5 договору передбачено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та штраф у розмірі 15% від простроченої суми оплати.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, у судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі зазначеного, у відповідності до п.12.5 договору, за розрахунком позивача, розмір штрафу становить 6746грн.55коп.

Судом арифметично перевірений наданий позивачем розрахунок штрафу в сумі 6746грн.55коп. та встановлено, що його розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, у зв”язку з чим, з огляду на прострочення оплати товару, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 138грн.13коп. та інфляційні витрати в розмірі 114грн.87коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача 3% річних становлять суму в розмірі 138грн.13коп. та інфляційні витрати - 114грн.87коп. за період прострочення з 13.11.2009р. по 29.12.2009р. (з урахуванням кожної накладної).

Перевіривши арифметичний розрахунок суми 3% річних та інфляційних витрат суд вважає, що зазначена сума не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 138грн.13коп. та інфляційних витрат в розмірі 114грн.87коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ОптімаФарм,ЛТД”, м.Київ, до відповідача, Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Єнакієве про стягнення заборгованості в розмірі 6999грн.55коп., яка складається зі штрафу в розмірі 6746грн.55коп., 3% річних в розмірі 138грн.13коп. та інфляційних витрат в розмірі 114грн.87коп. задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (за адресою: АДРЕСА_1, 86412, р/р НОМЕР_2 в ВАТ „Приватбанк”, МФО 335496, ІПН НОМЕР_1) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ОптімаФарм,ЛТД” (за адресою: вул.Кіквідзе, 18-а, м. Київ, 01103, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21642228) штраф в розмірі 6746грн.55коп., 3% річних в розмірі 138грн.13коп. та інфляційні витрати в розмірі 114грн.87коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 70грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 31грн.78коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 18.03.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя