Рішення № 8462420, 18.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.10 р.                     Справа № 9/35                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А..

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м.Донецьк

про визнання права

за участю представників сторін:

від позивача: Гончарова Д.О. – представник (за довіреністю б/н від 09.02.2010р.);

від відповідача: Кириллова С.В. – представник (за довіреністю б/н від 01.02.2010р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м.Донецьк про визнання права.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на біржовий договір №31-Б від 17.12.2009р., акт приймання-передачі від 21.12.2009р., договори доручення №31-р від 15.12.2009р., №31-п від 15.12.2009р., рішення господарського суду Донецької області по справі №2/388 від 24.11.2009р., №2/389 від 24.11.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н та дати, відповідно з яким проти позовних вимог не заперечує та визнає факт укладання договору №31-Б від 17.12.2009р.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5302248 Товариство з обмеженою відповідальністю РосУкрОйл”, м.Донецьк станом на 26.02.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України зареєстроване як юридична особа.

17.03.2010р. позивачем надані додаткові письмові пояснення по суті справи, згідно яких останній наполягає на задоволенні позову.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл» (відповідач), від імені якого на підставі договору доручення №31-р від 15.12. 2009р. діяв брокер - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віра», з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки» (позивач), від імені якого на підставі договору доручення №31-п від 15.12.2009р. діяв брокер - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Девелопмент», з іншої сторони, 17.12.2009р. був укладений біржовий договір №31-Б.

Відповідно до п.1 вказаного договору, продавець (відповідач) передає у власність покупця (позивача), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити у відповідності з умовами даного договору наступний товар:

-          об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщеним літ. А-1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Карпинського;

-          об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А–1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м.Маріуполь, Іллічівський район, вул.Макара Мазая.

При цьому, право власності відповідача на вищевказані об'єкти незавершеного будівництва - предмет біржового договору №31-Б від 17.12.2009р. підтверджується рішенням господарського суду Донецької області по справі №2/388 від 24.11.2009р., згідно якого визнано право власності ТОВ «РосУкрОйл» на нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А-1, загальною площею 15кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Карпинського; та рішенням господарського суду Донецької області по справі №2/389 від 24.11.2009р., згідно якого визнано право власності ТОВ «РосУкрОйл» на нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А-1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Макара Мазая.

Пунктом 2 біржового договору передбачено, що вказаний в п.1 даного договору товар проданий за 4773грн.60коп., з ПДВ.

Відповідно до п.3 біржового договору №31-Б від 17.12.2009р., покупець зобов`язується оплатити вартість товару протягом 3-х днів з моменту укладання даного договору. Розрахунки за даним біржовим договором між продавцем і покупцем здійснюються самостійно.

Згідно пункту 4 біржового договору передбачено, що відповідач зобов'язаний на протязі трьох днів надати обумовлений договором товар у власність покупця та підписати акт приймання-передачі.

За твердженням позивача, на виконання п.4 договору відповідачем було передане у власність позивачу вказане вище майно, про що свідчить акт приймання-передачі від 21.12.2009р., що є невід'ємною частиною біржового договору №31-Б від 17.12.2009р. (копія акту наявна в матеріалах справи).

Одночасно, доказом виконання позивачем зобов'язання за договором щодо оплати придбаних останнім об'єктів незавершеного будівництва є наступне:

За приписом ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. При цьому, статтею 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Керуючись вищенаведеними приписами чинного законодавства, 15.04.2009р. між ТОВ «РосУкрОйл» та ТОВ «Газові автомобільні заправки» був укладений договір про надання завдатку №03-63, відповідно до умов якого, позивач з метою укладання у майбутньому договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва відповідно до додатків до договору та на забезпечення його виконання перераховує відповідачу грошові кошти у розмірі 150000грн.00коп.

Як свідчить додаткова угода №1 від 15.04.2009р. до вищезазначеного договору про надання завдатку, позивач та відповідач домовились, що останній продає позивачу, зокрема, наступні об'єкти нерухомого майна:

-          об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А-1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Карпинського;

-          об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А-1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м.Маріуполь, Іллічівський район, вул.Макара Мазая.

Про перерахування позивачем грошових коштів, обумовлених вищенаведеним договором завдатку свідчить платіжне доручення №14 від 16.04.2009р. та платіжне доручення №15 від 16.04.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, при цьому згідно ст.1 даного закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, видаткова накладна №РН-0005009 від 17.12.2009р. та видаткова накладна №РН-0050109 від 17.12.2009р. (копії яких залучені до матеріалів справи), де чітко вказано, що платником по договору №03-63 від 15.04.2009р. за товар - об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Карпинського; та об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: м.Маріуполь, Іллічівський район, вул.Макара Мазая, є ТОВ „Газові автомобільні заправки”, свідчать про здійснення зобов'язання позивачем за біржовим договором №31-Б щодо оплати товару.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою біржовий договір від 17.12.2009р. є біржовою операцією, оскільки відповідає визначеним законом умовам, за наявності яких угода визнається біржовою операцією. Так, біржовою операцією відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» визнається угода, що відповідає, сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б)           якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Статтею 650 Цивільного кодексу України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно до ч.4 ст.656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Аналогічні положення містяться у Господарському кодексі України, та відповідно до ст.185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

При цьому, стаття 657 Цивільного кодексу України містить наступні приписи: договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншою нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У відповідності до ст.209 ГК України на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Як зазначено позивачем, відповідач відмовився від нотаріального посвідчення вищенаведеного біржового договору, залишивши вимогу позивача про нотаріальне посвідчення угоди без задоволення. Одночасно, з наданого відповідачем відзиву вбачається, що останній визнає звернення позивачем з вимогою придати біржовому договору №31-Б від 17.12.2009р. належну, згідно з чинним законодавством, форму; також відповідач зазначає, що внаслідок складного фінансового становища, відсутності грошових коштів, останній був змушений відмовити в нотаріальному посвідченні зазначеного договору.

На підставі вищевикладеного, позивач зазначає, що біржовий договір №31-Б від 17.12.2009р. підлягає нотаріальному посвідченню, що вказує на відсутність будь-яких підстав для відмови відповідача задовольнити вимогу позивача про нотаріальне посвідчення угоди, що укладена між ними - біржового договору №31-Б від 17.12.2009р. Крім того, такі дії відповідача, на думку позивача, порушують права та охоронювані законом інтереси останнього та є підставою, з огляду на положення статті 219 ЦК України, для визнання біржового договору №31-Б від 17.12.2009р. дійсним в судовому порядку.

За приписом статті 219 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Оскільки, як зазначено вище, відповідач в односторонньому порядку без вагомих на те причин відмовився від нотаріального посвідчення спірного біржового договору, та ця обставина не залежала від волі позивача, а договір №31-Б від 17.12.2009р., в свою чергу, відповідає волі сторін (факт чого відповідачем не заперечний), суд дійшов висновку про доцільність визнання такого правочину дійсним.

За таких обставин, вимоги позивача щодо визнання біржового договору №31-Б від 17.12.2009р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки», дійсним є обґрунтованими, доведеними належним чином, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач звернувся до суду з вимогою визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки» на об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А-1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Карпинського та на об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А-1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Макара Мазая.

В обґрунтування вказаної вимоги позивач посилається на те, що дії відповідача, які полягають у відмові від нотаріального посвідчення біржового договору №31-Б від 17.12.2009р., є не визнанням та оспорюванням з боку останнього права власності позивача на нерухоме майно - предмет біржового договору №31-Б від 17.12.2009р., що, в свою чергу дозволяє позивачу звернутися до суду із відповідними вимогами про визнання права власності на вищевказане нерухоме майно.

Так, відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Згідно із ч.1 ст.16 ЦК України такий захист здійснюється зокрема судом.

Отже, позивач має право у розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України у судовому порядку ініціювати провадження задля захисту свого порушеного (невизнаного) права на нерухоме майно. Правомірність такого висновку підтверджується п.18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. № 01/8/98 та відповідає ст.55 Конституції України.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Частиною 2 статті 20 ГК України встановлені такі способи захисту прав як визнання наявності або відсутності прав, присудження до виконання обов'язку в натурі, що тотожно з приписами ч.2 статті 16 ЦК України. В свою чергу, можливість застосування засобів захисту майнових прав позивача на спірне майно, передбачених ст.20 ГК України, зумовлено ч.4 ст.147 Господарського кодексу України.

З огляду на наведені норми діючого законодавства і передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України способи судового захисту цивільних прав, а також наявність порушення з боку відповідача права власності позивача у спосіб невизнання такого права, вбачається правомірним звернення позивачем до суду з вимогами про захист права у спосіб визнання права власності на придбане ним нерухоме майно.

Згідно до ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який піддягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене визнання судом біржового договору №31-Б від 17.12.2009р. дійсним, керуючись положеннями статті 334 ЦК України щодо моменту виникнення права власності на майно за договором, що підлягає нотаріальному посвідченню, суд вважає, що право власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А 1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Карпинського та на об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А 1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Макара Мазая вважається набутим правомірно.

Згідно зі ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписом ст.391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст.41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами ст.392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.

З огляду на викладене, дослідивши у сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м.Київ щодо визнання права власності за останнім на об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А-1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Карпинського та на об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А-1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Макара Мазая - є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процессуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.15, 16, 316, 321, 328, 391, 392, 650, 656, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 185, 209 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м.Донецьк про визнання права – задовольнити.

Визнати біржовий договір №31-Б від 17.12.2009р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки», дійсним.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки» (за адресою: вул.М.Грушевського, 28/2, м.Київ, 01000, код ЄДРПОУ 34046320) на об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А-1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Карпинського.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки» (за адресою: вул.М.Грушевського, 28/2, м.Київ, 01000, код ЄДРПОУ 34046320) на об'єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення літ. А 1, загальною площею 15 кв.м., розташований за адресою: м. Маріуполь, Іллічівський район, вул.Макара Мазая.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл” (за адресою: вул.Артема, 4-г, м.Донецьк, 83086, код ЄДРПОУ 32208910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки» (за адресою: вул.М.Грушевського, 28/2, м.Київ, 01000, код ЄДРПОУ 34046320) витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 18.03.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя