Рішення № 8462316, 17.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.10 р.                     Справа № 1/29пн                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Енергорада”м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” м. Київ в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке регіональне управління

про зобов’язання вчинити певні дії

Суддя                                         З.П. Азарова

Представники

Від позивача: Бондарчук І.В. - представник

Від відповідача: не з’явився

В засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 03.03.2010р.

оголошено перерву для надання

додаткових доказів

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Енергорада” звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” м. Київ в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке регіональне управління про зобов’язання виконувати у визначенні чинним законодавством, інструкціями Національного банку України та договором на обслуговування бізнес-пакету № 1483 від 06.11.2008р. строки розпорядження про перерахування відповідних сум з рахунка № 26007001483001, відкритого у відділенні № 2 Філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке РУ та проведення інших операцій за вказаним рахунком в межах наявної на рахунку суми коштів, зобов'язання здійснити перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень №№ 2220 від 12.06.2009р. на суму 424 грн. 90 коп., 12 від 23.10.2009р. на суму 148 980 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: договір на обслуговування бізнес-пакету № 1483 від 06.11.2008р., додаток-повідомлення від 06.11.2008р. до вказаного договору, банківські витяги з рахунку, листи від 25.09.2009р., від 28.10.2009р., платіжні доручення №№ 2220 від 12.06.2009р. на суму 148 980 грн. 00 коп., 12 від 28.10.2009р. на суму 424 грн. 90 коп.

В судове засідання 08.02.2010р. відповідач не з’явився, вимоги суду не виконав. Розгляд справи був відкладений.

19.02.2010р. на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що платіжне доручення № 12 від 23.10.2009р. на суму 148 980 грн. 00 коп. не надходило на відправку. Замість нього було прийнято платіжне доручення № 12 від 23.10.2009р. на суму 148 985 грн. 85 коп. Платіжне доручення № 2220 від 12.06.2009р. на суму 424 грн. 90 коп. знаходиться на транзитному рахунку банку для подальшої його відправки. Крім того, зазначив, що платіжні доручення не були виконані, оскільки 10.02.2009р. Правління Національного банку України прийняло постанову № 59 про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку “Надра” на один рік з 10.02.2009р. до 10.02.2010р. та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009р. до 10.08.2009р., строк дії якого був продовжений постановою Правління Національного банку України № 452 від 05.08.2009р. з 11.08.2009р. до 10.02.2010р.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. Згідно зі статтею 85 вказаного Закону протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до Постанови Національного банку України № 320 від 16.08.2006р. філія має третю модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в системі електронних платежів і тому всі кошти перераховуються через головний банк ВАТ КБ “Надра”. Це означає, що філія не може перераховувати грошові кошти клієнта, оскільки не має власного кореспондентського рахунку.

В судовому засіданні оголошено перерву, після якої відповідач в судове засідання не з’явився. Позивач частково відмовився від позовних вимог. Відмова прийнята судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 06.11.2008р. Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Надра” м. Київ в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке регіональне управління та Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Енергорада” уклали договір на обслуговування бізнес-пакету № 1483, згідно якому на підставі анкети-заяви та обраного типу бізнес-пакету клієнт замовляє, а банк здійснює відкриття поточних та прибуткових рахунків та надає інші послуги, що входять в бізнес-пакет.

Відповідно до пункту 5.1 договору банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення клієнтом розрахункових документів. Платежі з поточного рахунку клієнта банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня.

Згідно з пунктом 5.2 договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку протягом операційного часу з 9.00 до 17.00 годин виконуються в день їх надходження. У разі надходження документів до банку після закінчення операційного часу, банк виконує їх у разі наявності технічної можливості в той же день або не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 5.3 договору сторони визначили, що клієнт може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремо укладеної додаткової угоди.

На виконання умов договору позивач, як клієнт банку, надав йому платіжні доручення №№ 2220 від 12.06.2009р. на суму 424 грн. 90 коп., 12 від 23.10.2009р. на суму 148 980 грн. 00 коп. для здійснення переказу готівки контрагентам.

З наданих копій платіжних доручень вбачається, що банк прийняв їх до виконання за наявністю грошових коштів на рахунку позивача, про що свідчить штамп банку. Вказаний факт підтверджується довідкою банку про наявність грошових коштів на рахунку на час пред’явлення платіжних доручень до виконання. Однак платіжні доручення не були виконані, тому позивач вважає, що ці дії порушують права клієнта і він пред’явив позов.

Відповідно до статті 8.2 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов’язаний виконати доручення клієнтів, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження. Банки та клієнти мають право передбачати в договорах інші строки виконання. Пункт 3 статті 1068 Цивільного кодексу України також встановлює, що банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення клієнтом розрахункових документів. Платежі з поточного рахунку клієнта банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня.

Пунктом 24.3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” зазначено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком платника розрахункового документа та фіксування дати прийняття платіжного доручення банком до виконання. Крім того, відповідно до п. 22.9 вказаного Закону банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банку кредиту.

Пунктами 4.2.2, 4.2.5 договору передбачено, що клієнт має право: самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених договором послуг.

Згідно зі статтею 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачі відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунок клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Оскільки кошти, які знаходяться на рахунку клієнта банку, належать йому (клієнту) на праві власності, то вони підлягають конституційному захисту як об’єкт права власності.

Банк порушив умови договору, не виконав доручення клієнта, не надав будь-яких пояснень причин неможливості переказу грошових коштів позивача, тому позивач в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з врахуванням відмови позивача від зобов’язання виконати платіжне доручення № 2220 від 12.06.2009р.

Не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що на грошові кошти за спірними платіжними дорученнями розповсюджується дія мораторію, введеного Постановою Національного банку України № 59 від 10.02.2009р. та строк дії якого продовжений постановою № 452 від 05.08.2009р., оскільки Тимчасовий адміністратор банку не скористався наданим йому статтею 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” правом припиняти будь-які банківські операції. Відповідач не надав суду такого розпорядження тимчасового адміністратора. Крім того, відповідно до статті 2 вищезазначеного Закону мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. У даній справі предметом спору є невиконання банком розрахункової операції клієнта згідно платіжних доручень. Застосування мораторію не впливає на зобов’язання банку з проведення таких розрахункових операцій. Банк відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України, зобов’язавшись виконувати доручення клієнта про здійснення платежів, як повірений клієнта, не виконав свої обов’язки і права клієнта порушені.

Крім того, суд не приймає пояснення банку про відсутність платіжного доручення № 12 від 23.10.2009р., оскільки позивачем до позовної заяви надано платіжне доручення № 12 від 23.10.2009р. на суму 148 980 грн. 00 коп., на якому є штамп банку про прийняття його до виконання 26.10.2009р. Той факт, що банком воно проведено 20.11.2009р., не впливає на зобов’язання виконати доручення клієнта. Позивач звернувся з позовом 20.01.2010р., оскільки платіжне доручення не було виконано ані в жовтні, ані у листопаді 2009 року.

Щодо вимог про зобов’язання виконувати у визначенні чинним законодавством, інструкціями Національного банку України та договором на обслуговування бізнес-пакету № 1483 від 06.11.2008р. строки розпорядження про перерахування відповідних сум з рахунка позивача в ВАТ КБ “Надра” Донецьке РУ та проведення інших операцій за вказаним рахунком в межах наявної на рахунку суми коштів, то позивач невірно визначив предмет позову та спосіб захисту порушеного права, оскільки перелік способів захисту цивільного права та інтересу, викладений у статті 16 Цивільного кодексу України та у статті 20 Господарського кодексу України. Вимоги виконання договірних обов’язків в цілому і на майбутнє серед перелічених способів відсутні.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, 80 п. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Енергорада” задовольнити частково.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, кор./рах. 32002180102 в управлінні НБУ в м. Києві і Київської області, МФО 321024, код 20025456) в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецького регіонального управління (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 43, МФО 334862, ЄДРПОУ 25605425) здійснити перерахування грошових коштів з рахунку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Енергорада” № 26007001483001, відкритому у відділенні № 2 філії ВАТ КБ “Надра” Донецьке РУ (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 227, к. 82, ЄДРПОУ 33956381, ІПН 339563805669, п/р 260094342 в ОАО “Эрсте банк», МФО 380009) за платіжним дорученням № 12 від 23.10.2009р. на суму 148 980 грн. 00 коп.

В частині зобов’язання здійснити перерахування грошових коштів за платіжним дорученням № 2220 від 12.06.2009р. на суму 424 грн. 90 коп. провадження у справі припинити.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, кор./рах. 32002180102 в управлінні НБУ в м. Києві і Київської області, МФО 321024, код 20025456) в особі філії ВАТ КБ “Надра” Донецького регіонального управління (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 43, МФО 334862, ЄДРПОУ 25605425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Енергорада” (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 227, к. 82, ЄДРПОУ 33956381, ІПН 339563805669, п/р 260094342 в ОАО “Эрсте банк», МФО 380009) судові витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення оголошено у засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя