Рішення № 8461836, 17.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.10р.Справа № 33/8-10 (8/68-09) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Олькор", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К.Бродського, с. Вишневе, П'ятихатський район, Дніпропетровська область

про стягнення 125 385,75 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Разумовський М.Г., довіреність б/н від 11.01.2010 року

Від відповідача: Пастернак Л.Ф., довіреність від 04.11.2008 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Олькор" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К.Бродського про стягнення 108 192 грн. 92 коп. - суми збитків у вигляді втрат від інфляції, 17 192 грн. 83 коп. - 3% річних та витрат по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ерастівським державним аграрним технікумом ім. Е.К.Бродського не виконано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002 р. у справі № 21/359, у зв'язку з чим зобов’язано згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, сплатити йому інфляційні збитки та 3% річних від суми, присудженої до стягнення вказаним рішенням.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2009 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2009 року скасовано та в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.09 року рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасовано та справу № 8/68-09 передано на новий розгляд.

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009 року справу № 8/68-09 передано для розгляду по суті судді Рудовській І.А.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2009 року справу № 8/68-09 прийнято до провадження суддею Рудовською І.А. та призначено до розгляду в засіданні.

          Відповідач в своїх поясненнях від 26.01.2010 р. та в заяві від 17.02.2010 р. просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та застосувати позовну давність до основного зобов’язання та до позовних вимог ТОВ НВФ "Олькор".           

В судовому засіданні 17.02.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002 року у справі № 21/359 звернуто стягнення на майно відповідача на користь позивача в сумі 78 395 грн. 75 коп. та стягнуто з відповідача 4 121 грн. 99 коп. –суми індексації боргу, 6 958 грн. 90 коп. –річних 894 грн. 77 коп. –витрат по сплаті державного мита та 117 грн. 18 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На момент розгляду цієї справи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.02 р. по справі № 21/359 не виконане.

Таким чином, відповідач має перед позивачем грошову заборгованість в загальній сумі 90488 грн. 59 коп.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом вказаної норми закону, грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

При цьому грошове зобовґязання може виникати як з договорних правовідносин сторін, так і за рішенням суду, яким з боржника стягується на користь кредитора певна грошова сума.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін і, отже, не виключається, що боржник, неспроможний виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше.

Частина 2 вказаної статті визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання: боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тобто –компенсувати кредитору втрати, пов'язані з інфляційними процесами в економіці, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зазначені проценти не слідує змішувати з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами і, отже, стягуються незалежно від вини боржника.

Ерастівський державний аграрний технікум ім. Є.К. Бродського перебуває в стані ліквідації відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України № 162 від 04.06.03 р.

Як вбачається з вказаного наказу, було прийнято рішення створити регіональні структурні підрозділи Дніпропетровського державного аграрного університету з окремими правами юридичної особи, в тому числі - Ерастівський технікум ім. Е.К. Бродського Дніпропетровського державного аграрного університету на базі Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського, що ліквідується (п. 1.2).

Наказом також було встановлено, що Дніпропетровський державний аграрний університет з новоутвореними структурними підрозділами є правонаступником ліквідованого технікуму (п. 2).

Цим же наказом була створена ліквідаційна комісія, якій слід було здійснити заходи по ліквідації відповідача, вирішити питання про звільнення працівників, проведення розрахунків по заробітній платі, складення ліквідаційного балансу.

Вирішено також питання щодо створення комісії з передачі-приймання цілісного майнового комплексу відповідача, передачі цього комплексу до складу Дніпропетровського державного аграрного університету і утворення на їх базі структурних підрозділів університету.

Дніпропетровський державний аграрний університет було зобов'язано внести зміни до Статуту університету та в місячний термін після завершення ліквідації технікуму подати Статут на затвердження міністерству.

Таким чином, названим наказом Міністерства аграрної політики України визначений правонаступник юридичної особи - Дніпропетровський державний аграрний університет.

Вказані факти встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.04 р. по справі № 21/359, у якій брали участь ті самі сторони, що і у цій справі.

Вказана постанова набрала законної сили, не змінена та не скасована у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 року №02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" (з подальшими змінами і доповненнями), вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

У разі якщо реорганізація підприємства сталася під час вирішення господарським судом спору, учасником якого воно є, господарський суд за клопотанням відповідного підприємства чи організації або за власною ініціативою здійснює заміну сторони у спорі її правонаступником згідно із статтею 25 ГПК України. Процесуальне правонаступництво може мати місце і в тому разі, коли реорганізація відбулася до подання позову, але відповідачем у позовній заяві зазначено реорганізоване підприємство.

Правонаступник повинен довести факт правонаступництва, подавши, зокрема, документи, які підтверджують припинення існування реорганізованого підприємства і створення у зв'язку з цим нового (або нових).

Таким чином, права і обов'язки боржника переходять до правонаступника не в момент видання наказу про реорганізацію, а з моменту фактичної передачі майна (прав і обов'язків) і підписання відповідного передаточного балансу.

Оскільки на момент розгляду цієї справи ліквідація (реорганізація) боржника-відповідача не закінчена, а майно (права і обов'язки) до правонаступника не передані то стягнення заявлених у позові сум слід здійснити з відповідача.

Відповідач у своїй заяві від 13.04.2009 р. (а.с. 54) та 17.02.2010 року проти позову заперечує, з посиланням на ст. 257, ч.4 ст. 267 ЦК України, просить суд застосувати позовну давність при нарахуванні позивачем індексу інфляції та трьох процентів річних на розмір зобов'язання строк давності якого минув.

          У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набув чинності з 01.01.04, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні нарахування та 3-х процентів річних від простроченої суми у відповідності до ст. 214 ЦК УРСР та аналогічної норми згідно ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних не є за своєю правовою природою неустойкою або збитками, а є платою за користування чужими грошовими коштами. Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

Оцінивши матеріали справи, додатково подані документи та клопотання, вислухавши представників сторін, господарський суд вважає, що право позивача підлягає захистові, а позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу /ст. 256 ЦК України/.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002 року у справі № 21/359 звернуто стягнення на майно відповідача на користь позивача в сумі 78 395 грн. 75 коп. та стягнуто з відповідача 4 121 грн. 99 коп. –суми індексації боргу, 6 958 грн. 90 коп. –річних 894 грн. 77 коп. –витрат по сплаті державного мита та 117 грн. 18 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На момент розгляду цієї справи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.02 р. по справі № 21/359 не виконане. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002 року у справі № 21/359 набрало законної сили, не змінене та не скасоване у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних є додатковими вимогами, оскільки вони виникли із відносин, що пов"язані із знеціненням грошових коштів, зобов"язання по сплаті яких складає основну вимогу.

Як звісно, строк позовної давності на головні та додаткові вимоги обчислюється щодо кожної вимоги окремо; якщо строк позовної давності пропущений на головну вимогу, він буде вважатися пропущеним і на додаткову вимогу.

Таким чином, при розгляді даної справи суд виходить з того, що у зв'язку із захистом судом права позивача про стягнення боргу /основної вимоги/, встановленої рішенням суду № 21/359 , на момент розгляду справи відповідачем не виконане, строк позовної давності на даний час щодо основної вимоги не існує, а тому і не може існувати строк позовної давності по додаткових вимогах –інфляційних нарахуваннях та 3-х процентів річних, які фактично є за своєю природою частиною основного боргу, що знецінився за весь час прострочення.

Господарський суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 108 192 грн. 92 коп. та 17 192 грн. 83 коп. - 3% річних (за період з жовтня 2002 р. по січень 2009 р.) на суму непогашеної грошової заборгованості, встановленої рішенням суду, правомірною та обґрунтованою.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського (52150, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Вишневе, вул. Мічуріна, 6, код ЄДРПОУ 00727860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “Олькор” (52209, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Будьонного 24/27, код ЄДРПОУ 20202817) –108 192 (сто вісім тисяч сто дев'яносто дві) грн. 92 коп. –суми збитків у вигляді втрат від інфляції, 17 192 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто дві) грн. 83 коп. –3% річних, 1 253 (одна тисяча двісті п’ятдесят три) грн. 86 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України –16.03.2010 р.