Рішення № 84617452, 30.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2019 року № 826/15493/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №86334-13,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі - позивач) із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просила суд визнати протиправним складене Головним управлінням ДФС у м. Києві податкове повідомлення - рішення №86334-13 від 29.06.2017, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000 грн. за податковий період 2017 рік, та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 позивачу з 19.02.2014 належить на праві приватної власності легковий автомобіль марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 куб.см, дизель. Податковим повідомленням-рішенням №86334-13 від 29.06.2017 на позивача накладено транспортний податок у сумі 25 000,00 грн. Як стверджує позивач, оскаржуване податкове-повідомлення рішення їй своєчасно не направлялося, а було отримано лише після особистого звернення позивача з листом до відповідача 06.09.2018.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, з огляду на те, що Законом України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, якою запроваджено транспортний податок. Згідно із положеннями пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Враховуючи, що вартість автомобіля перевищує 1 200 000, 00 грн., то транспортний засіб, який належить позивачу на праві приватної власності є об`єктом оподаткування, а позивач платником транспортного податку. Крім того, відповідач зазначив, що оскаржуване податкове-повідомлення-рішення направлялося позивачу за її податкової адресою, однак повернулося за закінченням терміну зберігання, що підтверджує наданим податковим повідомленням - рішенням, у зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення вважається врученим фізичній особі.

Також, заперечуючи проти позову, відповідач надав копії листів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3805-05/54263-06 від 11.12.2018 та №3805-05/20180-06 від 15.05.2019, якими, на думку відповідача, підтверджується розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля.

У додаткових поясненнях позивач зазначила, що її автомобіль не є об`єктом оподаткування у 2017 році, крім того, визначення середньої ринкової вартості її автомобіля було розраховано відповідачем щодо транспортних засобів, які схожі за характеристиками з об`єктом оцінки, що свідчить про те, що конкретно її автомобіль не оцінювався. Крім того позивач посилалася на те, що відповідач безпідставно заокруглив об`єм двигуна автомобіля позивача до 3000 куб.см, тоді як об`єм двигуна її автомобіля є меншим та складає 2999 куб.см.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 позивачу на праві власності належить автомобіль LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 куб.см, 2014 року випуску, дизель.

29.06.2017 Головним Управління ДФС у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №86334-13, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 25 000,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення №86334-13 було направлено на податкову адресу позивача, однак повернулося за закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням рішенням.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року (далі - Закон), яким викладено у новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

Статтею 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, транспортний податок є складовим податку на майно.

Відповідно до п.п.10.1.1 п. 10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.

Як передбачено п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України зазначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

З огляду на вказані положення податкового законодавства у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що об`єктом оподаткування транспортного податку є легковий автомобіль, який одночасно відповідає двом критеріям, а саме: з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно); середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Статтею 8 Закону України від 21.12.2016 «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3 200 гривень.

Таким чином, платниками транспортного податку за 2017 рік є власники легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000 грн.

При цьому, вартість автомобіля має бути визначена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Згідно п.2 цієї Методики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Відповідно до п.3 Методики середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Згідно із п.4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Відповідно до п.п. 5, 6 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.

Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Аналогічними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал тощо); призначення (дорожні, позадорожні); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий об`єм двигуна; привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні); тип коробки переключення передач; габаритні розміри; комплектація.

Згідно п.12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Отже, для визначення об`єкта оподаткування транспортним податком в розпорядженні контролюючого органу має бути інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу.

Як встановлено під час розгляду справи, позивачу на праві власності належить автомобіль марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 куб.см, 2014 року випуску, дизель.

Суд зазначає, що середньоринкова вартість автомобіля повинна обраховуватися, виходячи з даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідачем було надано суду лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо визначення середньоринкової вартості автомобілів від 11.12.2018 №3805/54263-06, яким встановлено, що враховуючи, що 1000 куб.см є еквівалентом 1 літру, а тому об`єм циліндра двигуна автомобіля 2993 куб.см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра відповідно. Крім того, розрахована у 2017 році згідно Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, 2014 року випуску, об`єм двигуна 3000 куб.см, дизель - склала 1 276 704,45 грн.

Також відповідачем було надано суду лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо визначення середньоринкової вартості автомобілів від 15.05.2019 №3805-05/20180-06, яким встановлено, що враховуючи, що 1000 куб.см є еквівалентом 1 літру, а тому об`єм циліндра двигуна автомобіля 2993 куб.см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра відповідно. Крім того, розрахована у 2017 році згідно Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, 2014 року випуску, об`єм двигуна 2993 куб.см, дизель - склала 1 276 704,45 грн.

Доказів того, що середньоринкова вартість автомобіля автомобіль марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, 2014 року випуску, об`єм двигуна 2993 куб.см, дизель у 2017 році була менше за 375 розмірів мінімальної заробітної плати позивачем надано не було.

Крім того, судом було досліджено перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, який розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA), станом на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №86334-13 від 29.06.2017, та встановлено, що у даному переліку наявний автомобіль моделі LAND ROVER, модель RANGE ROVER SPORT, 2014 року випуску, об`єм двигуна 3000 куб.см, дизель, що підпадає під критерії ідентичності транспортного засобу, який є об`єктом оподаткування у 2017 році та власником якого є позивач.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про №86334-13 від 29.06.2017 задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур