Рішення № 84616391, 25.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2148/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Акуленка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича про визнання протиправним пункту наказу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича та просить: визнати протиправним пункт 4 наказу Міністра оборони України від 25.06.2019 № 100 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося за порушення, щодо дій (бездіяльності) які не входять до посадових обов`язків позивача.

Оскільки, акту перевірки вбачається, що виявлені порушення з питань служби пального та мастильних матеріалів у підрозділах військової частини А1815 виникли у період виконання підрозділами завдань за призначеннями у ООС в період з серпня 2018 року по березень 2019 року.

При цьому військова частина А1815, під час виконання завдань у ООС, була підпорядкована Командуванню ООС, не підпорядковувалась оперативному командуванню «Північ» і відповідно, позивач не міг здійснювати свої функціональні обов`язки щодо даної частини.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30 травня 2012 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Контракт) з командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України. Контракт укладено строком на 8 (вісім) років.

Згідно умов даного Контракту позивач зобов`язувався протягом його дії проходити службу у Збройних Силах України відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, та цим Контрактом.

З 19 березня 2015 року по даний час позивач проходив військову служби в оперативному командуванні «Північ» на посаді начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу (військова частина А4583).

Міністерство оборони за умовами Контракту зобов`язано відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження позивачем військової служби, додержання його особистих прав і свобод, включаючи надання пільг, гарантій і компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з вимогами наказу Міністерства оборони України від 12 квітня 2019 року № 176 «Про призначення службового розслідування» (зі змінами), визначеною комісією проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, які зазначені представниками Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України в Акті про результати перевірки стану організації службового розслідування діяльності військової частини А1815 від 15 березня 2019 року № 1877.

На підставі даного Акту Міністром оборони відповідно до статей 12, 68, 69, 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України наказом 25.06.2019 № 100 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ряд військовослужбовців було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 4 наказу Міністра оборони України від 25.06.2019 № 100 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, у частині обов`язку свято і непорушно дотримуватись Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, низьку вимогливість до особового складу, порушення пунктів 3.1.9, 3.8.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року № 300, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 22 грудня 1997 року за № 615/2419 (зі змінами), щодо здійснення належного контролю за правильністю приймання, зберігання, видачі, застосування й обліку пально-мастильних матеріалів, їх якості, боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами та нестачами позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

27.06.2019 позивач подав письмовий рапорт на ім`я Міністра оборони України з проханням переглянути ступінь його вини та скасувати накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, а також просив повідомити його про прийняте рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІV від 24 березня 1999 року, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України.

Визначення військової дисципліни міститься у пункті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ та означає бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно з п.45 Дисциплінарного Статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти Дисциплінарне стягнення.

Пунктами 84-87 Дисциплінарного Статуту передбачається, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначені у Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністра оборони України №608 від 21.11.2017 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371.

Пунктом 3 розділу 2 Порядку визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Пунктом 11 розділу з Порядку, передбачено, що розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Пунктом з розділу 4 Порядку встановлено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником).

Пунктом 3 розділу 5 цього Порядку визначено, що в описовій частині акта службового розслідування зазначаються зокрема: заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

Пунктами 3-5 розділу 6 Порядку визначено, що наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.

Примірники висновку акту службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління.

Під час роботи комісії Військової служби правопорядку позивач надавав пояснення лише щодо прийому-передачі посади командирами військової частини де він був членом комісії по прийому передачі посади.

В Акті службового розслідування зазначено: «Внаслідок неналежного виконання начальником служби пального та мастильних матеріалів в/ч А4583 підполковником ОСОБА_1 службових обов`язків доручених йому за посадою, в частині керівництва діяльністю служби ПММ, здійснення постійного контролю за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вжиття необхідних заходів для боротьби з нераціональним їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням по службі у в/ч А1815 допускається порушення обліку та збереження ПММ, мають місце їх надлишки та нестачі».

При цьому згідно ч. 2 ст. 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на доповнення до вимог, викладених у статтях 82-84, начальник служби пально-мастильних матеріалів полку відповідає за ощадливе витрачання пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та здійснює контроль за ним, а також за виконання заходів безпеки під час користування ними.

Фактично підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю стало виявлення під час перевірки в військовій частині А1815 надлишків та нестач пально-мастильних матеріалів за облік та контроль яких відповідає саме начальник служби ПММ військовій частині А1815.

При цьому, посадові обов`язки начальника служби ПММ Оперативного командування «Північ» визначені Положенням про службу пально-мастильних матеріалів оперативного командування «Північ» затвердженим наказом командувача військ оперативного командування «Північ» від 20.11.2018 №772. Відповідно до функціональних обов`язків позивач відповідає за організацію діяльності служби, її бойову і мобілізаційну готовність, своєчасного і безперервного забезпечення військових частин пальним та технічними засобами служби пального, накопичення та створення запасів пального і технічних засобів, їх зберігання та своєчасне поновлення, організацію обліку, зберігання, використання та економне витрачання пального та технічних засобів.

Тобто, здійснення перевірок військових частин, входить до посадових обов`язків позивача, лише за наявності окремого розпорядження начальника Оперативного командування «Північ».

Доказів того, що таке розпорядження було, і позивач його не виконав, суду не представлено.

Відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 12.04.19 №176 «Про призначення службового розслідування» було проведене визначеною комісією службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, які зазначені представниками Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України в Акті про результати перевірки стану організації службової діяльності військової частини А1815 від 15.03.2019 №1877, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Під час роботи групи офіцерів Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України військова частина А1815 поверталась з району виконання завдань за призначенням (ООС), частина підрозділів знаходилась в дорозі на шляху прямування до пункту постійної дислокації.

Перевірка стану справ по службі пального та мастильних матеріалів оперативним командуванням «Північ» була запланована після повного повернення підрозділів до пункту постійної дислокації.

З представленого суду акту перевірки вбачається, що виявлені порушення з питань служби пального та мастильних матеріалів у підрозділах військової частини А1815 виникли у період виконання підрозділами завдань за призначеннями у ООС в період з серпня 2018 року по березень 2019 року.

При цьому військова частина А1815, під час виконання завдань у ООС, була підпорядкована Командуванню ООС, не підпорядковувалась оперативному командуванню «Північ» і відповідно, позивач не міг здійснювати свої функціональні обов`язки щодо даної частини.

Перед вибуттям підрозділів військової частини А1815 в зону виконання завдань ООС порушень (недоліків) по службі пального виявлено не було, що підтверджується Актом передачі військової частини А1815 у підпорядкування командування ООС.

В період з вересня 2018 року по березень 2019 року, позивач виконував свої функціональні обов`язки в пункті постійної дислокації в м. Чернігові (військова частина А 4583).

Порушення, які були виявлені робочою групою офіцерів Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України сталися у зв`язку з невиконанням своїх службових обов`язків посадовими особами військової частини А1815 в період виконання військовою частиною завдань за призначенням у ООС з серпня 2018 року по березень 2019 року.

За недоліки, які були виявлені в підрозділах частини відповідають командир частини, командири підрозділів та начальники служб тилу військової частини А1815.

Таким чином висновки щодо скоєння позивачем не обгрунтованими.

Згідно ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення лише в разі, якщо вину військовослужбовця повністю доведено.

Зважаючи на наведене вище судом встановлено, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, оголошеного наказом Міністра оборони України від 25.06.2019 № 100 КП проведено з порушенням порядку накладення стягнення, тобто підлягає визнанню протиправним.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський,6, м.Київ, 03168), Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича (просп. Повітрофлотський,6, м.Київ,03168) про визнання протиправним пункт наказу - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним пункт 4 наказу Міністра оборони України від 25.06.2019 № 100 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2019 року.

Суддя С.Л. Клопот