Рішення № 84615810, 30.09.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 р. справа № 400/2071/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаМиколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області , вул. Шосейна, 11, м. Миколаїв, 54029

прозобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Миколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд зобов`язати відповідача видати свідоцтво про розірвання шлюбу, зареєстрованого 29.12.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис 852.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією особою, а тому відповідач зобов`язаний видати свідоцтво про розірвання шлюбу.

Ухвалою від 22.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Ухвалу про відкриття провадження у справі суд направив на адресу відповідача, зазначену у позові, відповідач отримав ухвалу 30.07.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, однак, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не подав.

В судове засідання призначене на 08.08.2019 року сторони не з`явились.

Від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, в зв`язку з неможливістю прибуття представника позивача в судове засідання.

Заява позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Таким чином, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, адже позивач могла особисто представляти свої інтереси в суді або надати додаткові докази по справі, за їх наявності, до початку розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись нормами вищезазначеної статті, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.03.2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та вирішено шлюб, зареєстрований 29.12.2018 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 852, розірвати.

З метою виконання вищезазначеного рішення суду, позивачка звернулася до відповідача із заявою від 20.06.2019 року.

22.06.2019 року за вих. № 15.1-2.8/157 відповідач направив позивачці листа про надання роз`яснення, відповідно до якого виконати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.03.2019 року неможливо, оскільки існують розбіжності в зазначенні прізвища дружини, а саме: " ... Так, в актовому записі про шлюб № 852 від 29 грудня 2018 року, складений Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, зазначено прізвище дружини до реєстрації шлюбу " ОСОБА_1 ", а після реєстрації шлюбу " ОСОБА_1 ". Прізвище " ОСОБА_1 " також зазначено і в пред`явленому Вами паспорті НОМЕР_3 від 18.01.2019 року, виданий органом 4810. А в рішенні суду зазначено, що позивачем по справі була громадянка ОСОБА_1 (тобто зазначено Ваше прізвище до реєстрації шлюбу) і в а. 2 вирішальної частини вищезазначеного рішення суду також зазначено: "Шлюб, зареєстрований 29.12.2018 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 852, розірвати".

Отже, враховуючи вищевикладене, рекомендуємо Вам відповідно до статті 269 Цивільного процесуального кодексу України звернутися до суду для виправлення зазначених описок в рішенні суду".

Щодо інформації зазначеної у листі відповідача від 22.06.2019 року, позивач зазначила у позові, що на момент звернення до Заводського районного суду м. Миколаєва в неї був дійсний паспорт на дівоче прізвище - ОСОБА_1 , оскільки не встигла змінити прізвище після укладення шлюбу, а на момент звернення до відповідача в неї вже був паспорт на прізвище - ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва із заявою про виправлення помилки у рішенні суду від 14.03.2019 року у справі № 487/773/19.

Ухвалою від 11.06.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що обставини на які посилається позивач не є помилкою в розумінні ст. 269 ЦПК України. Так, суд зазначив, що з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 , в матеріалах справи міститься заява, підписана ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, до якої додано копію паспорту на ім`я ОСОБА_1 , який є основним документом, що посвідчує особу. Документи, які б свідчили про зміну прізвища позивача з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1" на час розгляду цивільної справи про розірвання шлюбу в матеріалах справи були відсутні.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулюються Законом України від 01.07.2010 № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон № 2398-VI), згідно із статтею 2 якого актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до вказаного вище Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Статтею 3 Закону № 2398-VI визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 2398-VI передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до ст. 9 Закону № 2398-VI, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Згідно із ст. 21 Закону № 2398-VI, про кожний факт реєстрації акта громадянського стану органами реєстрації актів громадянського стану видаються відповідні свідоцтва про народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміну прізвища, імені та по батькові на бланках суворої звітності, виготовлених за єдиними зразками.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актів цивільного стану в Україні регламентується Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 (далі - Правила № 55/18793).

Відповідно до пункту 1.1 Правил № 55/18793, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 2.1 Правил № 55/18793 встановлено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану подаються до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міста обласного значення) міськрайонного управління юстиції за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб. Відділ реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін.

Пунктом 2.6 Правил № 55/18793 передбачено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

- свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

- інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Пунктом 2.12 Правил № 55/18793 встановлено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін, доповнень до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Пунктом 2.13 Правил № 55/18793 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є серед іншого, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного управління юстиції, а також постанова адміністративного суду.

Предметом дослідження у даній справі є правомірність дій відповідача щодо неможливості виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.03.2019 року.

Судом досліджено матеріали адміністративної справи та встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що 29.12.2018 року відповідачем складено актовий запис № 852. Прізвище після державної реєстрації шлюбу у чоловіка та дружини спільне - ОСОБА_1 .

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.03.2019 року вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 852.

Як наслідок, у зв`язку з розбіжностями у прізвищі дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 , а в рішенні Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.03.2019 року - ОСОБА_1, а також наявністю у позивача паспорту № НОМЕР_3 від 18.01.2019 року, в якому зазначене прізвище - ОСОБА_1 , відповідач у листі про надання роз`яснення від 22.06.2019 року зазначає про неможливість виконання рішення суду.

В ході розгляду справи, позивач не довів суду ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування заявлених вимог. Так, судом критично розцінюються доводи позивача щодо того, що вона не встигла змінити прізвище на момент подачі заяви про розірвання шлюбу до Заводського районного суду м. Миколаєва, а тому мала тільки паспорт на прізвище - ОСОБА_1 . Матеріалами справи підтверджено, що датою видачі паспорту № НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а. с. 9), а з позовом до суду про розірвання шлюбу позивач звернулася 30.01.2019 року (а. с. 11-12), про що зазначено в рішенні Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.03.2019 року.

Таким чином, на момент подачі заяви про розірвання шлюбу у позивача вже був паспорт на празвище - ОСОБА_1 .

Як зазначалося вище, відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи та вимоги чинного законодавства, у суду відсутні підстави вважати дії відповідача щодо не внесення змін до актового запису протиправними, адже відповідачем не порушено норми Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правил № 55/18793.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача слід вважати такими, що вчинені з дотриманням норм чинного законодавства, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для присудження понесених позивачем судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні, отже розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Миколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Шосейна, 11, м. Миколаїв, 54029, ЄДРПОУ 23041148), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз