Рішення № 84611816, 05.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року Справа № 160/6061/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) щодо відмови їй листом від 20 березня 2019 року за №168/03-07/26 в зарахуванні до стажу судді двох років в галузі права за період роботи адвокатом в Дніпропетровській обласній колегії адвокатів з 16 січня 1990 року по 14 липня 1992 рік, згідно Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 лютого 2019 року №04.4-59/35/2019, виданого Апеляційним судом Дніпропетровської області та в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на підставі Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 лютого 2019 року, виданого Апеляційним судом Дніпропетровської області, зарахувати до стажу судді два роки роботи в галузі права за період роботи адвокатом в Дніпропетровській обласній колегії адвокатів з 01лютого 1982 року по 04 липня 1991 року;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на підставі Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 лютого 2019 року, №04.4-59/35/2019, виданого Апеляційним судом Дніпропетровської області, провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 5 серпня 2018 року відповідно до стажу судді 26 років 04 місяці 25 днів.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 20.02.2019 року звернувся до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області зі заявою про зарахування до стажу судді двох років роботи в галузі права (адвоката), що передував призначенню на посаду судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області та проведення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 05.08.2018 року. Листом від 20.03.2019 року за №168/03-07/26 відповідач відмовив у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що зарахування до спеціального стажу періоду роботи на посаді адвоката не передбачено законодавством, а тому для здійснення перерахунку підстав не має. На думку позивача, відмовляючи у задоволенні вимог останнього, відповідач не звернув належної уваги на те, що відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-VI), за суддями, призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення. Разом з цим відповідно до статті 137 Закону №2453-VI, у редакції станом на 05.08.2018 року, до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж роботи, вимога щодо якого визначена Законом та надає право для призначення на посаду судді. Наведене свідчить про наявність права у позивача на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково двох років роботи в галузі права під час роботи адвокатом в Дніпропетровській обласній колегії адвокатів за період з 16.01.1990 року по 14.07.1992 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019р. позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

25.07.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що період роботи адвокатом в Дніпропетровській обласній колегії адвокатів з 16.01.1990 року по 14.07.1992 року не зараховується до стажу відповідно до статті 135 Закону №2453-VI, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області рішенням Вищої Ради Юстиції №3172/0/15-16 від 08.12.2016 року, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно наказу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року №284/к суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Апеляційного суду Дніпропетровської області з 16.12.2016 року.

Після звільнення позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та на день звільнення стаж роботи склав 24 роки 4 місяці 21 день.

13.08.2018 року позивач звернулась зі заявою до Апеляційного суду Дніпропетровської області про надання довідки про стаж роботи судді відповідно до статті 18 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 року №2509-VІІІ (далі Закон №2509-VІІІ), оскільки стажем професійної діяльності у сфері права є робота (стаж) адвоката після здобуття вищої юридичної освіти, для пред`явлення в Пенсійний фонд.

01.02.2019 року Апеляційним судом Дніпропетровської області видано розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . №04.4-59/35/2019, в якому зазначено, що усього стаж роботи відповідно до частини 2 статті 137 Закону №2453-VI у редакції Закону №2509-VІІІ станом на 01.02.2019 року становить 26 років 4 місяці 21 день і складається зі:

- роботи адвокатом юридичної консультації м.Тернівки - 2 роки;

- роботи на посаді судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області - 12 років 4 місяці 6 днів;

- роботи на посаді судді Апеляційного суду Дніпропетровської області - 12 років 15 днів.

З урахуванням вказаного розрахунку, позивач звернулась до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області із заявою про зарахування до стажу судді роботу адвокатом у юридичній консультації м. Тернівки та про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно довідки апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.02.2019 року.

20.03.2019 року відповідачем надано відповідь на звернення позивача №168/03-07/06, в якій зазначено, що період роботи в Тернівському міському суді Дніпропетровської області та в апеляційному суді Дніпропетровської області вже зараховано до стажу, а період перебування на посаді адвоката юридичної консультації м.Тернівки відповідно до ст.135 Закону №2453-VI не зараховується до стажу, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії та зарахуванню до стажу судді роботу адвокатом.

Не погоджуючись з відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 142 Закону №2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №1-8/2016, визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 8 Закону СРСР «Про статус суддів в СРСР» від 04.08.1989 року №328-1 (діяв до 10.02.1993 року) на час призначення позивача на посаду судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області визначено, що народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш двох років і склав кваліфікаційний іспит.

З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права мають судді, яких було обрано на посаду судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону вперше на день їх обрання.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (чинного та в редакції на момент роботи позивача на посаді судді) від 15.12.1992 року № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

04.08.2018 в газеті «Голос України» (144) опубліковано Закон України 12.07.2018 №2509- VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (надалі Закон №2509- VIII). Закон України від 12.07.2018 №2509- VIII набрав чинності 05.08.2018.

Таким чином, редакція статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (чинна на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) стаж роботи судді, доповнено частиною другою згідно із Законом №2509-VIII від 12.07.2018 і діє в наступній редакції:

1. До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

2. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Судом встановлено, що позивач працювала адвокатом з 16.01.1990 року по 14.07.1992 року.

Вперше на посаду судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області позивача призначено 20.07.1992 року.

Таким чином, при обранні на посаду судді, стаж роботи за юридичною спеціальністю, а саме адвокатом, позивачу було враховано, що, також, підтверджується розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 №04.4-59/35/2019 від 01.02.2019 року, наданим Апеляційним судом Дніпропетровської області, та копією трудової книжки позивача.

Аналогічна думка викладена в спільному листі Вищої Ради Правосуддя, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії України, Ради Суддів, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України від 05.11.2018 №4178/0/9-18, №2664/0/2-18, №9рс-1112/18, №1-22433/18, №02/3878, яким надані відповідні роз`яснення стосовно здійснення перерахунку стажу роботи на посаді судді.

Відповідна правова позиція, також, міститься в рішенні Верховного суду від 14.03.2019 року №9901/2/19.

Суд критично ставиться до твердження відповідача, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з доданням стажу, оскільки внесені зміни до ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018, а саме: «До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді», дає право ОСОБА_1 на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Як вбачається з наданого суду розрахунку стажу після перерахунку стажу роботи судді, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років ОСОБА_1 , вислуга років становить 26 років 4 місяці 21 день.

Таким чином, позивач має право на перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 05.08.2018 року.

З огляду на це, суд зазначає, що до стажу роботи на посаді судді позивачу має бути зараховано стаж роботи на посаді адвоката 2 роки, оскільки це прямо передбачено Законом, а отже у відповідача були відсутні правові підстави відмовляти у зарахуванні такого періоду, а відтак і у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

При винесенні рішення, судом враховується, що за приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 передбачено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Крім того, Конституційний Суд України у мотивувальній частині Рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 вказав на неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Відповідно до пункту 11 Основних принципів незалежності судових органів (схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) термін повноважень суддів, їх незалежність, безпека, відповідна винагорода, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом.

Вищенаведене узгоджується з положеннями Європейської хартії про Закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, згідно яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Так, згідно із пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12) від 17 листопада 2010 року Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки - «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці».

Виходячи з наведеного, конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Оскільки положення щодо зарахування (перерахунок) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді здійснюється з дати набрання чинності Законом 2509-VІІ, тобто з 05.08.2018 року, тому зарахування стажу роботи та здійснення перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді має бути проведено з 05.08.2018 року.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій щодо не зарахування до стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення судді.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768грн.40коп., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1394803847.1 від 27.06.2019 р.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246, 260-263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 листом від 20 березня 2019 року за №168/03-07/26 в зарахуванні до стажу судді двох років в галузі права за період роботи адвокатом в Дніпропетровській обласній колегії адвокатів з 16 січня 1990 року по 14 липня 1992 рік, згідно Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 лютого 2019 року №04.4-59/35/2019, виданого Апеляційним судом Дніпропетровської області та в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу два роки роботи в галузі права за період роботи адвокатом в Дніпропетровській обласній колегії адвокатів з 01лютого 1982 року по 04 липня 1991 року на підставі Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 лютого 2019 року, виданого Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 5 серпня 2018 року відповідно до стажу судді 26 років 04 місяці 25 днів на підставі Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 лютого 2019 року, №04.4-59/35/2019, виданого Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 768грн. 40коп. (сімсот шістдесят вісім грн. 40коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова