Ухвала суду № 84611803, 30.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 вересня 2019 року справа №804/11804/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву про самовідвід судді Віхрової В.С. у справі №804/11804/15 за позовною заявою Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до приватного нотаріуса Кир`як Світлани Анатоліївни про скасування зупинення видаткових операцій,-

ВСТАНОВИВ:

27.08.2015 р. Дніпродзержинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного нотаріуса Кир`як Світлани Анатоліївни про скасування зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків шляхом накладення адміністративного арешту коштів на рахунки самозайнятої особи-нотаріуса Кир`як ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

28.08.2015 р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Барановський Р.А.) було відкрито провадження в адміністративній справі №804/11804/15, призначено справу до судового розгляду на 14.09.2015 о 14:30 год. та запропоновано відповідачу подати до суду письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є.

14.09.2015 р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Барановський Р.А.) задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі №804/11804/15 за позовною заявою Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до приватного нотаріуса Кир`як Світлани Анатоліївни про скасування зупинення видаткових операцій до закінчення касаційного перегляду справи №804/12889/15.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, проведеного 25.09.2019 р. на виконання розпорядження керівника апарату суду №195 від 25.09.2019 р., справа №804/11804/15 передана на розгляд судді Віхровій В.С.

Під час дослідження матеріалів справи, які надійшли до розгляду, суд встановив наявність підстав для самовідводу, виходячи з наступного.

Підстави, порядок та наслідки відводу (самовідводу) судді визначено статтями 36, 39-41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Пунктом четвертим частини першої статті 36 КАС України регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Положеннями частини першої, другої статті 39 КАС України встановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В обґрунтування заявленого самовідводу суддя зазначає, що з 2014 року перебуває у шлюбних відносинах із ОСОБА_2 , який у свою чергу із липня 2010 року виконує обов`язки начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Як визначено змістом Положення про відділ з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відділ з питань нотаріату є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Основними завданнями Відділу, у тому числі, є: участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у сфері нотаріальної діяльності; організація роботи нотаріату Дніпропетровської області; організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, здійснює керівництво державними нотаріальними конторами; забезпечує і контролює діяльність нотаріального архіву щодо зберігання нотаріальних документів; здійснює перевірку організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, контролює дотримання нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства; визначає нотаріальний округ, реєструє приватну нотаріальну діяльність, уносить зміни в реєстраційне посвідчення та анулює його, контролює дотримання вимог щодо організації робочого місця приватного нотаріуса; зупиняє, припиняє діяльність нотаріусів, готує обґрунтовані подання на розгляд Мін`юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та інші, визначені чинним законодавством.

Згідно ст.2-1 Закону України «Про нотаріат» державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійснення контролю за організацією нотаріату, проведення перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначення органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Як вбачається із матеріалів справи, податковий орган звернувся до суду з метою зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на рахунки самозайнятої особи – приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кир`як Світлани Анатоліївни, у зв`язку із не допуском посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової перевірки нотаріуса.

З урахуванням вищенаведеного, вбачається, опосередкована законодавча підпорядкованість приватних нотаріусів у межах відповідного нотаріального округу (у тому числі Кам`янського міського нотаріального округу) контролюючому органу, - відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, керівником якого є ОСОБА_2 - чоловік ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02) від 10.12.2009 року (пункти 66-71) Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах стороннього спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Аналогічні положення містяться в п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, де зазначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

З огляду на викладене, заявлений самовідвід судді Віхрової В.С. є обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 31, 36, 39, 40, 41, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Віхрової В.С. в адміністративній справі №804/11804/15.

Адміністративну справу №804/11804/15 передати до відділу суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.С. Віхрова